Справа № 274/3336/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
31 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), у якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №61594166 від 22.03.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 06 травня 2020 року дізналася, що перебуває в реєстрі боржників та відносно неї відкрито виконавче провадження №61594166 від 22.03.2020 року. Проте, ані постанову про відкриття виконавчого провадження, ні будь-які інші документи виконавчого провадження не отримувала. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61594166 нею встановлено, що 22.03.2020 року старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №61594166. Зазначена постанова є предметом оскарження з підстав пропущення трьохмісячного строку звернення виконавчого документа до виконання.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Вважає, що пропуск строку пред"явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
На адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача у якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Виходячи з приписів ст.311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.08.2019 року інспектором роти №1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Погорелою Л.М. винесено постанову ЕАВ№1438372 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду (а.с.58).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 20.12.2019 року у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 30.12.2019 року (а.с.60-64).
18.03.2020 року старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) передано до виконання виконавчий документ №ЕАВ№1438372 від 20.08.2019 року.
22.03.2020 року старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 з примусового виконання постанови №ЕАВ№1438372 виданої 20.08.2019 року УПП в Житомирській області про стягнення з ОСОБА_3 510,00 грн.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 від 22.03.2020 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності ознак противності в діях відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту п. 2, 6 ч. 1 ст. 3 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 10 Закону №1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень, зокрема є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 7 частини третьої цієї статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною першою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 28 Закону №1404-VIII визначено порядок та строки надсилання документів виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 28 Закону №1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з положеннями ч.4 ст.28 Закону №1404-VIII у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Так, у відповідності до матеріалів справи, що боржнику за її місцем проживання (адреса вказана у виконавчому документі), а саме: АДРЕСА_1 направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2020 року, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 51 грн. від 22.03.2020 року, постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 171,00 грн. від 22.03.2020 року рекомендованим листом №1330602335163 від 04.04.2020 року згідно списку №628 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, тобто у відповідності до вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з положеннями ч.1 ст.291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення передбаченого ст. 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Так, позивачем оскаржено до суду постанову ЕАВ №1438372 від 20.08.2019 року про притягнення ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 - на момент звернення до суду) до адміністративної відповідальності. Рішення Бердичівського міськрайонного суду від 20.12.2019 набрало чинності 30.12.2019 року, а тому, відповідно, постанова про накладення стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) набрала законної сили 30.12.2019 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, тримісячний строк пред'явлення вказаної постанови пропущено не було.
Згідно з положеннями ч.5 ст.26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 18.03.2020 року старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) передано до виконання виконавчий документ №ЕАВ№1438372 від 20.08.2019 року.
20.03.2020 року ОСОБА_4 написано доповідну начальнику Бердичівського МР ВДВС Пригунову Володимиру Васильовичу про надання дозволу на роботу в автоматизовованій системі виконавчих проваджень у вихідні дні, у зв'язку з великим надходженням виконавчих документів.
У цей же день, начальником Бердичівського МР ВДВС видано розпорядження №6 від 20.03.2020 року про надання дозволу старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сороці Т. Л. на роботу у вихідний день (22.03.2020 року).
Постанова про відкриття виконавчого провадження №61594166 винесена старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною 22.03.2020 року, яка направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією за №30105 від 22.03.2020.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності ознак противності в діях відповідача.
Водночас, щодо посилань апелянта на порушення відповідачем положень ч.5 ст.26 Закону №1404-УІІІ, а саме, що оскаржувана постанова винесена з пропуском строку, колегія звертає увагу на наступне.
За приписами абзацу 3 частини 5 статті 13 Закону України “Про виконавче провадження” порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 року у справі № 300/1558/20.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 від 22.03.2020 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.