Справа № 346/1980/21
Провадження № 2/346/1118/21
18 червня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : головуючого судді П'ятковського В.І.,
за участю секретаря Матушевської Г.Д.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньовербізької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 і після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, посвідченим 09 квітня 1997 року секретарем виконкому Спаської сільської ради Коломийського району Гвоздянчук, згідно якого все належне майно заповіла їй.
Вказує, що померлій на праві власності належала земельна частка (пай) площею 0,26 га, що знаходиться в землях запасу Спаської сільської ради.
Однак, оригінали правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) втрачено, про що нею в газеті "ЗР-Інформ" розміщено оголошення відповідного змісту.
Вказує, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , та з метою оформлення права на спадщину звернулася із відповідною заявою до нотаріуса, яка відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, у зв'язку із відсутністю правоустановлюючого документа.
Просить суд визнати за нею право власності на вказану земельну частку (пай).
Позивач в судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Лесюк Андрій подав письмову заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити, а справу розглянути у його та позивача відсутності, та долучив оригінал газети із вказаним оголошенням.
Представник відповідача на розгляд справи також не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що того ж дня складено відповідний актовий запис за № 16 (а.с. 7).
За життя ОСОБА_2 на підставі сертифіката № ІФ-07-48 реєстраційний номер 687 на право на земельну частку (пай) належала земельна ділянка площею 0,26 га, що знаходиться в землях запасу Спаської сільської ради. Наведене стверджується довідкою Спаської сільської ради від 04 листопада 2019 року № 1539 та копією рішення Спаської сільської ради Коломийського району про затвердження схеми розпаювання земель колективної власності згідно проекту роздержавлення та долученої схеми (а.с. 9, 11-12).
Однак, оригінал правовстановлюючого документу втрачено, про що позивачем в газеті "ЗР-Інформ" розміщено оголошення відповідного змісту (а.с. 21).
Померла залишила заповіт, посвідчений 09 квітня 1997 року секретарем виконкому Спаської сільської ради народних депутатів Гвоздянчук, зареєстрований в реєстрі за № 9, згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 10).
З метою оформлення спадщини позивач звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй відмовлено у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з того, що позивач є спадкоємцем за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю на праві власності у встановленому законом порядку і це право не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, однак позивач, не в змозі оформити спадщину через те, що втрачено оригінал правовстановлюючого документу на нерухоме майно, а представник відповідача щодо задоволення позовних вимог не заперечує, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну частку (пай), шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 200 ч. 3, 206 ч. 4, 247 ч. 2, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_1 - право власності на земельну частку (пай) загальною площею 0,26 га, що знаходяться в с. Спас Коломийського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2021 року.
Суддя П'ятковський В.