П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/4518/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення №227 Кадрової комісії №1; визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення; поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
11 червня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивача від 10.06.2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 23 200 грн., з якої 20 400 грн. становить гонорар адвоката та 2 800 грн. - вартість участі адвоката у судовому засіданні.
Перевіряючи обґрунтованість вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Частинами другою-п'ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову) визначено статтею 139 КАС України.
Так, частиною сьомою наведеної статті встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У частині третьої статті 143 КАС України вказано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на наведені приписи, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №723/2537/20, від 31 березня 2021 року у справі №1640/2913/18, від 12 листопада 2020 року у справі №640/13697/19, від 12 серпня 2020 року у справі №340/2449/19.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 23 200 грн. апелянтом до заяви від 10.06.2021 року надав до суду: копію договору №17/23-11/а від 15.10.2020 року; копію додаткової угоди №1 від 30.10.2020 року; копію акту №1 приймання-передачі послуг від 09.06.2021 року; копію рахунку-акту №1 від 09.06.2021 року; копію квитанції про сплату гонорару від 10.06.2021 року.
Перевіривши надані заявником документи колегією суддів встановлено, що згідно акту №1 приймання-передачі послуг від 09.06.2021 року до Договору про надання правової допомоги №17/23-11/а від 15.10.2020 року Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги:
- у період з 15.10.2020 року по 21.10.2020 року 20 годин послуг із вартістю однієї години 600 грн., що становить 12 000 грн.
- у період з 13.01.2021 року по 08.06.2021 року 14 годин послуг із вартістю однієї години 600 грн., що становить 8 400 грн.
- участь у судовому засіданні 9 червня 2021 року вартістю 2 800 грн.
Отже, апелянт надав докази на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення судового рішення, при цьому про неможливість подати їх вчасно суду не заявляв та не навів причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Таким чином, заявником не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 і частини третьої статті 143 КАС України, тому заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в частині стягнення гонорару адвоката слід залишити без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 КАС України.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява апелянта від 22.12.2020 року (вх.№1022/21 від 19.01.2021) з додатками про стягнення з відповідачів судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. (т. ІІІ а.с. 183-197).
На підтвердження вказаних витрат до суду надано: Рахунок-акт №1 від 30.10.2020 року; Акт №1 від 30.10.2020 року приймання-передачі виконаних послуг за Договором; Додаткову угоду №1 до Договору; Договір про надання правової допомоги №17/23-11/а від 15.10.2020 року (т. ІІІ а.с. 191-197).
Із зазначеного Акту №1 від 30.10.2020 року приймання-передачі виконаних послуг за Договором про надання правової допомоги №17/23-11/а від 15.10.2020 року та Додаткової угоди №1 від 30.10.2020 року до Договору вбачається, що у період з 15.10.2020 року по 21.10.2020 року Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: 20 годин послуг із вартістю однієї години 600 грн., що становить 12 000 грн. (т. ІІІ а.с. 192-194).
Отримання наведених послуг на суму 12 000 грн. збігаються (є ідентичними) зазначеними у заяві про ухвалення додаткового рішення отриманими у період з 15.10.2020 року по 21.10.2020 року 20 годин послуг із вартістю однієї години 600 грн.
Також в матеріалах справи містяться відомості про направлення відповідачам зазначеної заяви (т. ІІІ а.с. 183-186).
Заперечень щодо заявленої апелянтом суми від відповідачів до суду апеляційної інстанції не надходило.
Слід додати, що 6 червня 2021 року під час ухвалення постанови апеляційним судом зазначена заява із доказами на підтвердження понесених судових витрат у розмірі 12 000 грн. судом апеляційної інстанції розглянута не була.
Враховуючи, що відповідачі по справі заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а також доказів на спростування заяви про стягнення судових витрат від 22.12.2020 року не надали, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
А саме, відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правову допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а саме 12 000 грн. гонорару адвоката, згідно заяви апелянта від 22.12.2020 року та 2 800 грн. за участь адвоката у судовому засіданні шляхом стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас, заяву в частині ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400 грн. (23 200 - (12 000+2 800), за отриману правову допомогу адвоката у період з 13.01.2021 року по 08.06.2021 року - залишити без розгляду через порушення строку надання суду відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.134, 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 800 грн.
Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи №420/4518/20 у суді апеляційної інстанції у сумі 14 800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) гривень.
Заяву ОСОБА_1 в частині ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400 грн. - залишити без розгляду.
Додаткова постанова є невід'ємною частиною постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2021 року у справі №420/4518/20.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов