23 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5849/21
Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року, постановлену в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499,07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
Підставою для залишення вищевказаної позовної заяви без руху, серед іншого, було те, що фактично, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою щодо примусового виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року у частині, що безпосередньо стосується виплати заборгованості з перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
27 квітня 2021 року, від ОСОБА_1 , через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява у порядку статей 382 та 383 КАС України (вх.№21322/21), в якій заявник просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо невиплати заборгованості (доплата до розміру щомісячного довічного грошового утримання) у розмірі 390499.07 гривень, яка виникла за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року;
постановити ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов'язавши відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у відкритті провадження по адміністративній справі відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводами апеляційної скарги зазначено, що порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням постанови суду, може бути підставою для звернення до суду у порядку, встановленому ст. 383 КАС України, а не підставою для подання нового позову. Апелянт вказує, що на виконання ухвали суду від 14.04.2021 р. він 27.04.2021 року подав до суду заяву в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України замість поданого раніше адміністративного позову.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/8313/20 від 14.01.2021 року. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідач вказує, що судом першої інстанції абсолютно вірно зазначено, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. З огляду на вищезазначене, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у звз чим дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження по адміністративній справі №420/5849/21.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ст.2 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною1-3 ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм свідчить, про наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.
За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року.
Зокрема, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 20 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення суду, яким адміністративний позов задоволено частково..
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці з 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді до 50% під час його перерахунку з 19.02.2020 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року виходячи з розміру 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
05.02.2021 року, державним виконавцем відкрито виконавче провадження №64397800, з примусового виконання виконавчого листа по справі №420/8313/20.
Як зазначає ОСОБА_1 у тексті позовної заяви, на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/8313/20 від 14 січня 2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було переведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте не виплачено заборгованість, яка виникла на підставі постанови суду за період з 19.02.2020 року по 31.01.2021 року.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості, яка виникла після перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
З огляду на вищезазначене, обраний позивачем спосіб захисту стосується порядку виконання вказаного судового рішення, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому вірним є висновок суду першої інстанції, що предмет спору у даній справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме - постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/8313/20 від 14 січня 2021 року.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що на виконання ухвали суду від 14.04.2021 р. ним подано заяву, замість раніше поданого адміністративного позову, оскільки така заява повинна подаватись в рамках справи № 420/8313/20.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.06.2021 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик