23 червня 2021 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.
позивачки ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_7
(Справа № 285/1186/21, провадження у справі № 2/0285/483/21)
розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко Володимир Павлович, ОСОБА_4 про визнання недійсної відмови від прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом
В березні 2021 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом, якій в подальшому уточнила, до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко В. П., де просила визнати недійсною свою заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.05.2018 року видане приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко В. П. на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 20 квітня 2021 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина. На момент смерті разом з батьком був зареєстрований ОСОБА_4 , але він не увійшов до кола спадкоємців, оскільки батько склав заповіт на неї та відповідача ОСОБА_5 .. В подальшому відповідач ОСОБА_5 подав заяву про прийняття спадщини, а вона подала заяву про відмову від спадщини на користь відповідача ОСОБА_5 , оскільки внаслідок захворювання перебувала в тяжкому матеріальному та фізичному стані.
Позивачка посилаючись на те, що оскільки заяву про відмову від прийняття спадщини вона подала під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 своїм правом на подачу відзиву не скористався, але подав заяву про визнання позову в повному об'ємі та про слухання справи у його відсутності.
Третя особа ОСОБА_4 подав на позовну заяву письмові пояснення, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження наявної у неї на момент підписання заяви про відмову від спадщини тяжкої обставини.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Третя особа ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не надано належних доказів на його обґрунтування.
Третя особа приватний нотаріус в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань щодо слухання справи, а також щодо позовних вимог не надав.
Вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - являються дочкою та синами ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з усіма надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Заповіт за свого життя ОСОБА_6 склав на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.5,7,8). Встановлені обставин визнані сторонами та третьою особою.
Також встановлено, що 20 квітня 2018 року приватному нотаріусу подано заяву від ОСОБА_1 про відмову від належної їй частки спадкового майна за законом та заповітом (а.с. 9).
31 травня 2018 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко В. П. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 910, на зазначений житловий будинок (а.с.48).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України). Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (частина п'ята статті 1274 ЦК України).
За змістом статей 1273 та 1274 ЦК України заява про відмову від прийняття спадщини, в тому числі заява про відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи є одностороннім правочином.
Відповідно до частини шостої статті 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Тлумачення цієї норми у взаємозв'язку з положеннями частиною п'ятою статті 1274 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі неподання заяви про відкликання відмови від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, така відмова може бути визнана судом недійсною за позовом сторони такого правочину (заінтересованої особи), виключно з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.
Звернувшись до суду з позовом про визнання недійсними відмови від спадщини за законом та заповітом та свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачка посилалася на те, що відмова від прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 була вчинена нею під впливом тяжкої обставини, а також на вкрай невигідних умовах (ст. 233 ЦК України).
За правилами частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою за наявності одночасно двох умов: під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Крім того, має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).
Такий правочин характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Такі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Встановлено, що ОСОБА_1 в червня 2014 року було встановлено діагноз ВТБТ (туберкульоз) груд-поперекового хребта, в наслідок чого в березні 2018 року її визнано інвалідом другої групи та встановлено інвалідність безстроково, в зв'язку з чим вона до теперішнього часу потребує постійного медикаментозного лікування та реабілітаційних міроприємств (а.с.12,64-66).
Позивачка ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок хвороби з 2014 року і на момент підписання заяви про відмову від спадщини 20 квітня 2018 вона знаходилась в тяжких обставинах, і в березні 2018 року її було встановлено інвалідність. Весь цей час вона потребувала матеріальної допомоги на лікування та реабілітацію, яку їй надавали відповідач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_4 .. Зазначених обставин в судовому засіданні представник відповідача та третя особа ОСОБА_4 не заперечували.
Отже, виходячи з встановлених обставин, суд приходить до висновку, що при написанні ОСОБА_1 заяви про відмову від своєї частки у спадщині, остання знаходилась в тяжких для неї обставинах, та підписала заяву на вкрай невигідних для неї умов, оскільки її частка складалась з 1/2 частини будинку за заповітом або 1/3 частини будинку за законом, чим скористався відповідач ОСОБА_5 , що визнано його представником.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 написала заяву про відмову від спадщини під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, суд приходить до висновку, що її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивачка була звільнена від сплати судового збору за звернення до суду, оскільки являється інвалідом другої групи, судовий збір відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), треті особи приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко Володимир Павлович, ОСОБА_4 про визнання недійсної відмови від прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом- задовольнити повністю.
Визнати недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , справжність підпису на якій засвідчено 25.04.2018 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко Володимир Павлович.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.05.2018 року видане приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйко В. П. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер 910.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2021 року.
Головуючий