15 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1015/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кучерявої А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Крамар І.І.,
представника відповідача Ігната М.І.,
третьої особи ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
третьої особи ОСОБА_4 ,
третьої особи ОСОБА_5 ,
представника третьої особи Петрюка Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5 та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, -
20.07.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Чернівецької міської ради (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 ".
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що рішенням Чернівецької міської ради 70 сесії VІІ скликання №1760 від 20 червня 2019 року перейменовано вулицю Оршівську на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 , який загинув в селі Кримське Новоайдарського району, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України.
Підставою для винесення даного рішення послугувало звернення командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та рекомендації міської топонімічної комісії.
Позивач вважає дане рішенням протиправним, оскільки відповідач в порушення вимог Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і історичних подій", а також Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, без внесення подання, без повідомлення громадськості, мешканців вулиці Оршівської, щодо внесеної пропозиції про присвоєння вулиці Оршівській імені фізичної особи лейтенанта ОСОБА_6 , без обґрунтування такої пропозиції, без проведення громадського обговорення протягом визначеного законом строку, прийняв оскаржуване рішення щодо перейменування зазначеної вулиці, чим порушив законні права позивача бути повідомленою та бути залученою до розгляду пропозиції щодо перейменування вулиці Оршівської в ході громадського обговорення, з метою врахування думки під час прийняття відповідного рішення.
Крім того, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення мали місце інші порушення, які були допущені відповідачем.
Так, серед наданих позивачу відповідачем документів, які послугували підставою винесення рішення про перейменування вулиці Оршівської є заява Командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 12.11.2018 року з №296/18 до секретаря Чернівецької міської ради, в якій зазначено наступне: "...звертається до Вас з проханням посприяти у вирішення питання щодо перейменування АДРЕСА_1 , котрий проходив службу в 2 стрілецькій роті АДРЕСА_2 .....Ще раз просимо звернути увагу на те, що ОСОБА_7 був командиром роти Нацгвардії, яка знаходиться саме на вулиці Горіхівській".
Однак, рішення Чернівецької міської ради в подальшому приймається щодо вулиці Оршівської та погодження на перейменування даної вулиці відбирається не від заявника, а від дружини ОСОБА_8 . Підтвердженням цього є копія її заяви від 27.12.2018 року.
Це свідчить про невідповідність звернення із винесеним рішенням, а саме звернення про перейменування вулиці Горіхівської, а рішення прийнято про перейменування вулиці Оршівської.
Крім того, відповідно до п.4 розділу ІV Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради №950 від 29.08.2013 року, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок визначним діячам, присвоєння їхніх імен вулицям, провулкам, іншим об'єктам здійснюється не раніше як через 10 років з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється. Ця норма не стосується встановлення меморіальних дошок у приміщеннях підприємств, організацій та установ.
Згідно протоколу топонімічної комісії від 12 грудня 2018 року комісія прийняла рішення про рекомендацію юридичному управлінню підготувати проект зміни до зазначеного рішення.
Таким чином, рішення топонімічної комісії про перейменування вулиці Оршівській було винесено неправомірно, оскільки зміни до Положення №950 від 29.08.2013 року ще не набрали законної сили.
Крім того, в протоколі засідання топонімічної комісії при обговоренні питання щодо звернення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, зазначена думка члена комісії ОСОБА_9 та запрошених на комісію ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 . Однак, як вбачається із протоколу не були присутні мешканці вулиці Горіхівської та Оршівської.
Позивач зауважив, що згідно Архівного витягу №1/4195 від 06.11.2019 року відповідно до постанови Чернівецької міської ради від 15 травня 1945 року вулиця Гостюк була перейменована на вулицю Оршівська, в пам'ять про загиблих бійців у битві під Оршею.
Згідно матеріалів вікіпедії Оршанська операція - фронтова наступальна операція, що проводилася військами Західного фронту під командуванням генерала армії ОСОБА_12 в період з 12 жовтня по 2 грудня 1943 року з метою розгрому оршанського угруповання супротивника в Білорусі. Таким чином, вулиця Оршівська не являється вулицею, яка повинна бути перейменована згідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Листом №1-203-01/10 від 04.02.2020 року позивачу був наданий зміст оголошення про громадське обговорення. Однак, на думку позивача, дане оголошення не відповідає вимогам п. 5 розділу V Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради №950.
Крім того, при винесенні оскаржуваного рішення не враховано, що мали місце порушення строків обговорення. Так, в оголошенні про громадське обговорення є посилання на пропозиції міської топонімічної комісії від 12 грудня 2018 року та зазначений кінцевий термін подання пропозицій, а саме - 28 січня 2019 року.
Відповідно до п. 6 розділу V Положення строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
В подальшому, при перейменуванні вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 відповідачем було допущено порушення п. 4.5 Порядку ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції №1014/5 від 06.07.2012 року, в якому зазначено, що для внесення відомостей про вулицю, яка складається із звання та прізвища, спочатку зазначається прізвище, а потім звання. Відомості про вулицю, назва якої походить від псевдоніма, вносяться до словника вулиць у звичайному порядку.
Таким чином, позивач вважає, що рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VІІ скликання №1760 від 20 червня 2019 року про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 12.11.2018 року до Чернівецької міської ради звернувся командир 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з проханням про розгляд питання щодо перейменування АДРЕСА_1 , який загинув в зоні проведення АТО.
12 грудня 2018 року протоколом засідання топонімічної комісії вирішено рекомендувати перейменувати вулицю Оршівську на вулицю лейтенанта ОСОБА_7 . При вирішенні даного питання комісією було прийнято до уваги, що лейтенант ОСОБА_13 , був справжнім командиром, героїчно загинув в зоні АТО, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність України та заслуговує, щоб вулиця Оршівська носила його ім'я.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №989 від 24.10.2012 року, Чернівецькою міською радою на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет, а також в місцевих газетах "Молодий Буковинець" та "Чернівецький промінь" було оприлюднено оголошення про громадське обговорення питання перейменування АДРЕСА_3 . В зазначеному оголошенні було вказано електронну адресу міської ради, на яку подаються пропозиції (зауваження) громади та визначені строки для проведення громадського обговорення з даного питання.
Відповідач вважає, що з наведених обставин вбачається, що громадськість була обізнана щодо перейменування вулиці Оршівської, а позивач не була обмежена у своїх правах вносити пропозиції та зауваження до Чернівецької міської ради. Отже, Чернівецькою міською радою при вирішенні питання про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 було дотримано всіх вимог та процедур, передбачених законодавством, а отже прийняте Чернівецькою міською радою рішення №1760 від 20.06.2019 року є законним.
Крім того, відповідач зазначив, що визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Із змісту рішення Чернівецької міської ради №1760 вiд 20.06.2019 року вбачається, що воно за своєю суттю є нормативно-правовим актом, а отже, у ньому не визначені особи, яких він стосується безпосередньо. Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням, не породжує для останніх і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Оскільки зазначене рішення не стосується позивача безпосередньо, а є волевиявленням більшості громади, посилання позивача на їхнє право звернення до суду з цим позовом є безпідставним.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з приводу обставин справи надала письмові пояснення в яких зазначила, що ОСОБА_14 , керуючи діями свого підпорядкованого особового складу під час ворожого артилерійського обстрілу, героїчно загинув у с. Кримське Луганської області, виконуючи службові обов'язки в зонi проведення АТО щодо захисту Державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Командування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулося з листом до Чернівецької міської ради з проханням посприяти у вирішенні питання щодо перейменування АДРЕСА_1 , котрий проходив службу в 2 стрілецькій роті АДРЕСА_2 .
Рішенням Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання № 1760 вiд 20 червня 2019 року перейменовано вулицю Оршівську на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 , який загинув в селі Кримське Новоайдарського району, захищаючи державний суверенітет України.
Враховуючи вищевикладене, командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання № 1760 вiд 20 червня 2019 року прийнято у відповідності до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення такими, що підлягають відмові у задоволенні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр. ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_3 , з приводу обставин справи надала письмові пояснення в яких зазначила, що при перейменуванні вулиці Оршівської на вул. лейтенанта ОСОБА_6 відповідачем не виносилось дане питання на громадське обговорення. У зв'язку з вказаним вважає, позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр. ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_3 ), з приводу обставин справи надала письмові пояснення, в яких зазначила, що при винесенні Рішення про перейменування вулиці були порушені норми, встановлені чинним законодавством України, а саме ст.ст. 6, 11 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій затверджений постановою Кабінету Міністрів України №989 вiд 34.10.2012 року, оскільки відповідачами не дотриманий встановлений законом порядок про перейменування вулиці та не було проведено громадське обговорення.
Згідно Протоколу топонімічної комісії від 12 грудня 2018 року комісія прийняла рішення про рекомендацію юридичному управлінню підготувати проект зміни до зазначеного рішення.
Таким чином, рішення топонімічної комісії про перейменування вулиці Оршівської було винесено неправомірно, т.я. зміни до Положення №950 від 29.08.2013 року ще не набрали законної сили. Крім того, при перейменуванні вулиці Оршівській на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 відповідачем було допущено порушення п. 4.5 Порядку ведення словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції №1014/5 від 06.07.2012 року, в якому зазначено, що для внесення відомостей про вулицю, яка складається із звання та прізвища, спочатку зазначається прізвище, а потім - звання (наприклад: Доватора генерала, Ольги княгині). Відомості про вулицю, назва якої походить від псевдоніма, вносяться до словника вулиць у звичайному порядку (наприклад: Лесі Українки).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр. ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_3 ), з приводу обставин справи надала письмові пояснення, в яких зазначила, що при прийнятті рішення про перейменування вулиці були порушені норми, встановлені чинним законодавством України, а саме ст.ст. 6, 11 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій затверджений постановою Кабінету Міністрів України №989 від 34.10.2012 року, оскільки відповідачами не дотриманий встановлений законом порядок про перейменування вулиці та не було проведено громадське обговорення.
Ухвалою суду від 03.09.2020 року дану позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2021 року скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду №600/1015/20-а від 03.09.2020 року про повернення позовної заяви, справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
02.02.2021 року адміністративна справа №600/1015/20-а надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та передана судді Григорашу В.О. для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.02.2021 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 26.02.2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.03.2021 року.
22.03.2021 року відповідачем розміщено на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради повідомлення про перебування на розгляді Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративної справи №600/1015/20-а про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування вулиці Оршівську на вулицю лейтенанта Редькина Віктора (а.с. 164).
Підготовче судове засідання призначене 30.03.2021 року відкладено на 15.04.2021 року.
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 15.04.2021 року оголошено перерву до 23.04.2021 року.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 23.04.2021 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5 та військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження в адміністративній справі №600/1015/20-а закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.05.2021 року.
В судовому засіданні призначеному на 25.05.201 року оголошено перерву до 15.06.2021 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5 та представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий 13.11.2008 року Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області. З 12.07.2016 року зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 (а.с. 101) ( АДРЕСА_3 ).
Встановлено, що 14.11.2018 року командир 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України звернувся до секретаря Чернівецької міської ради із листом від 12.11.2018 року №296/18, в якому просив посприяти у вирішенні питання щодо перейменування АДРЕСА_1 , котрий проходив службу в 2 стрілецькій роті АДРЕСА_2 - командиром підрозділу. ОСОБА_14 , керуючи діями підпорядкованого йому особового складу під час ворожого і артилерійського обстрілу героїчно загинув у с. Кримське Луганської області, виконуючи службові обов'язки в зоні проведення АТО щодо захисту Державного суверенітету та територіальної цілісності України. ОСОБА_8 було занесено навічно у поіменний список військової частини (а.с. 107).
На засіданні топонімічної комісії, оформленому протоколом від 12.12.2018 року, комісія розглянула звернення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо перейменування АДРЕСА_1 , який загинув в зоні проведення АТО та рекомендувала вулицю Оршівську перейменувати на вулицю ОСОБА_8 (а.с. 104-105).
27.12.2018 року дружина загиблого ОСОБА_8 подала секретарю Чернівецької міської ради заяву, в якій вказувала, що погоджується на перейменування АДРЕСА_3 (а.с. 106).
28.12.2018 року відповідачем розміщено на своєму офіційному веб-порталі (http://chernivtsy.eu/portal/84/ogoloshennya-pro-gromadske-obgovorennya-z-pytannya-perejmenuvannya-vulytsi-orshivskoyi-na-vulytsyu-lejtenanta-viktora-redkyna-123192.html) оголошення про громадське обговорення з питання перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Віктора Редькина з наступним текстом: "Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з питання перейменування вулиці Оршівської на вулицю Віктора Редькина. Громадське обговорення відбувається відповідно до Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням міської ради від 29.08.2013 року №950 "Про затвердження Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання" та пропозицій міської топонімічної комісії від 12 грудня 2018 року. Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у термін до 28 січня 2019 року включно. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються. Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради document@rada.cv.ua або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002, Центральна площа,1. Біографічна довідка Віктора Редькина" (а.с. 156).
Рішенням Чернівецької міської ради від 20.06.2019 року №1760 "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Редькина Віктора" відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розглянувши звернення командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та рекомендації міської топонімічної комісії, вирішено перейменувати вулицю Оршівську на вулицю лейтенанта Редькина Віктора, який загинув в селі Кримське Новоайдарського району, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України (а.с. 103).
13.09.2019 року мешканці вул. Оршівської у м. Чернівцях звернулись до секретаря Чернівецької міської ради із заявою в якій просили повернути вулиці ОСОБА_15 попередню назву - Оршівська (а.с. 109).
06.11.2019 року ініціативна група в особі ОСОБА_1 , звернулась до Чернівецького міського голови із повідомленням та підписними листами членів територіальної громади міста Чернівці щодо винесення місцевої ініціативи на розгляд Чернівецької міської ради "Про внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської" (а.с. 110-116).
Розглянувши повідомлення про внесення місцевої ініціативи з приводу внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської, відповідач листом №01/02-05/525 від 04.03.2020 року повідомив позивача, що проект рішення "Про внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської" розглядався на сесії міської ради, однак рішення з цього питання прийнято не було (а.с. 117-120).
Вважаючи протиправним рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Редькина Віктора", позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим і іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 41 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах порядку, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку межах повноважень, визначених законом.
Отже, на виконання вказаних норм Закону було прийнято рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівську на вулицю лейтенанта Редькина Віктора" і зміст спірних правовідносин полягає у перевірці судом правомірності цього рішення, в тому числі і дотримання процедури його прийняття.
Відносини, що виникають у зв'язку з присвоєнням юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об'єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій), урегульовано Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 року № 4865-VI (далі - Закон України № 4865-VI).
Згідно з п. 1 ч. 1 Закону України № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися, зокрема, юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об'єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті.
У цьому Законі під об'єктами права власності також розуміються сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України № 4865-VI ).
Таким чином, вулиця у розумінні Закону України № 4865-VI є об'єктом права власності, якому присвоюється ім'я фізичної особи з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4865-VI імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам'яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім'я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
За приписами ч. 5 ст. 3 Закону України № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 5 Закону України № 4865-VI питання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб'єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Відповідно до статті 6 Закону України № 4865-VI, подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб'єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.
Статтею 8 Закону України № 4865-VI визначено суб'єктів, які присвоюють юридичним особам та об'єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зокрема міські ради - вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України № 4865-VI зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об'єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.
Механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій), встановлено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі - Порядок № 989).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України № 4865-VI (далі - організатори обговорення).
Відповідно до п. 2 Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.
Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.
Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей (п. 3 Порядку № 989).
Згідно з п. 4 Порядку № 989 громадське обговорення передбачає:
1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;
2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);
3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
За приписами п. 5 Порядку № 989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.
Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб'єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.
Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення (п. 6 Порядку № 989).
Відповідно до п. 9 Порядку № 989 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
З вищевикладеного вбачається, що зміна імені фізичної особи, присвоєного об'єкту права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення, порядок якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 989.
З аналізу вказаних норм також вбачається, що законодавцем чітко визначено порядок присвоєння (перейменування) назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку межах повноважень, визначених законом.
Поряд з тим, відповідно до статей 3, 9 і статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року № 989 "Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" та Положення про міську топономічну комісію, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради ІV скликання від 27.06.2002 року №37, Чернівецькою міською радою рішенням від 29.08.2013 року №950 (а.с. 143-149), затверджено Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях (далі - Положення №950) (а.с. 137-140).
Вказане Положення №950 визначає засади прийняття міською радою та її виконавчим комітетом відповідних рішень щодо найменування (перейменування) вулиць провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, отже є обов'язковим до врахування Чернівецькою міською радою при прийнятті відповідних рішень.
В свою чергу, Розділом V Положення №950 встановлено Порядок проведення громадського обговорення щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок у разі присвоєння імені (псевдоніму) фізичної особи, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій в м. Чернівцях.
Пунктом 1 Розділу V Положення №950 встановлено, що громадське обговорення проводиться з метою залучення мешканців міста до розгляду пропозиції щодо найменування (перейменування) вулиць, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок м. Чернівцях.
Згідно пункту 2 Розділу V Положення №950 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності iмен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 3 Розділу V Положення №950 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
Підпунктом 3.1. пункту 3 Розділу V Положення №950 встановлено, що у разі перейменування вулиць, провулків, проспектів громадське обговорення обов'язково має відбуватись за участі мешканців вулиць, провулків, проспектів, які пропонуються до перейменування.
Пунктом 4 Розділу V Положення №950 передбачено, що участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.
Пунктом 5 Розділу V Положення №950 встановлено, що громадське обговорення передбачає:
5.1. Оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради та у місцевих засобах масової інформації, що містить відомості про:
5.1.1. Найменування організатора громадського обговорення.
5.1.2. Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події.
5.1.3. Ім'я та біографічну, історичну довідку фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції.
5.1.4. Суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події.
5.1.5. Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників.
5.1.6. Поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень).
5.1.7. Місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення.
5.1.8. Прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення.
5.1.9. Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.
5.2. Опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень).
5.3. Узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
Пунктом 6 Розділу V Положення №950 встановлено, що строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
Згідно пункту 7 Розділу V Положення №950 пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою з зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як впродовж 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.
Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення. Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонiмнi пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.
Пунктом 8 Розділу V Положення №950 встановлено, що в ході проведення громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення організатором ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).
Згідно пункту 9 Розділу V Положення №950 організатор громадського обговорення впродовж 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене iнформацiйне повідомлення про проведення громадського обговорення (пункт 10 Розділу V Положення №950).
Суд відзначає, що Розділом V Положення №950 Чернівецькою міською радою детально визначено порядок проведення громадського обговорення, обов'язковість проведення якого передбачена Законом України № 4865-VI та постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 при прийнятті оскаржуваного рішення.
Як встановлено судом, розгляд питання про перейменування вулиці можливий лише після проведення громадського обговорення, порядок проведення якого чітко визначений Порядком №989 та Положенням №950.
Досліджуючи питання дотримання відповідачем наведеної процедури присвоєння імені фізичної особи вулиці Оршівській у м. Чернівцях, судом встановлено наступне.
28.12.2018 року відповідачем на своєму офіційному веб-порталі (http://chernivtsy.eu/portal/84/ogoloshennya-pro-gromadske-obgovorennya-z-pytannya-perejmenuvannya-vulytsi-orshivskoyi-na-vulytsyu-lejtenanta-viktora-redkyna-123192.html), розміщено оголошення про громадське обговорення з питання перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Віктора Редькина з наступним текстом: "Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з питання перейменування вулиці Оршівської на вулицю Віктора Редькина. Громадське обговорення відбувається відповідно до Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням міської ради від 29.08.2013 року №950 "Про затвердження Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання" та пропозицій міської топонімічної комісії від 12 грудня 2018 року. Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у термін до 28 січня 2019 року включно. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються. Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради document@rada.cv.ua або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002, Центральна площа,1".
Разом з оголошенням про громадське обговорення з питання перейменування вулиці Оршівської відповідачем було розміщено біографічну довідку ОСОБА_14 .
Досліджуючи вищевказане оголошення про громадське обговорення з питання перейменування вулиці судом встановлено, відповідачем не дотримано вимоги п. 4 Порядку № 989 та п. 5.1.5. розділу V Положення №950, а саме: не зазначено cтрок, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників.
Крім того, оголошення про громадське обговорення з питання перейменування вулиці у відповідності до п.4 Порядку № 989 та п.5.1.9. розділу V Положення №950 не містить конкретного строку і способу оприлюднення результатів громадського обговорення.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що повідомлення про громадське обговорення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо проведення громадських обговорень та не може вважатися належним повідомленням про проведення громадських обговорень щодо перейменування в м. Чернівцях вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Віктора Редькина.
Наслідком відсутності в оголошенні про громадське обговорення з питання перейменування вулиці інформації про cтрок, місце та час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників, стала неможливість дотримання пунктів 8 та 9 розділу V Положення №950, відповідно до яких у ході проведення громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення організатором ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).
Протокол проведення громадських слухань відповідачем суду не надано, оскільки, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, такий протокол не вівся.
Крім того, відсутність в оголошенні про громадське обговорення з питання перейменування вулиці інформації про cтрок, місце та час проведення заходів з громадського обговорення унеможливило заінтересованим мешканцям міста, в тому числі мешканцям вулиці, яка пропонувалась до перейменування, бути безпосередньо присутніми на громадських слуханнях, висловлювати свої пропозиції, зауваження чи міркування.
Крім того, як встановлено судом, у порушення п. 9 Порядку № 989 та пункту 9 Розділу V Положення №950 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) не підготував звіт, у якому мало зазначатись найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
Як зазначив в ході судового розгляду представник відповідача, у відповідності до п. 9 Порядку № 989 та пункту 9 Розділу V Положення №950 звіт не готувався, в зв'язку з відсутністю пропозицій (зауважень) від мешканців м. Чернівці.
Разом з тим, суд вважає, в силу положень порядку Порядку № 989 та Розділу V Положення №950 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) у відповідності до Порядку № 989 та Розділу V Положення №950 зобов'язаний скласти такий звіт, незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) від учасників громадського обговорення.
Поряд з цим, відповідачем не надано суду рішення організатора громадського обговорення про проведення громадського обговорення з питання, що виноситься на громадське обговорення, яким мало б бути визначено строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб, як це передбачено п. 5 Порядку № 989.
Вищевказаний факт, в сукупності з відсутністю звіту щодо пропозицій (зауважень) чи їх відсутності, який готується протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) та відсутністю протоколу громадського обговорення, який ведеться в рамках громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів чи зустрічей з громадськістю та даних про зареєстровану кількість учасників, дає суду достатні підставити вважати про наявність істотного порушення, що може вплинути на результат самого рішення.
Стосовно пункту 6 Порядку № 989 та щодо дотримання встановлених строків подання пропозицій (зауважень) учасників громадського обговорення, то судом встановлено, що повідомлення про проведення громадських обговорень було оприлюднене 28 грудня 2018 року на сайті Чернівецької міської ради, з огляду на те, що Порядком № 989 на подання пропозицій встановлено 30 днів, тобто до 28 січня 2019 року, то відповідачем було дотримано строк на отримання пропозицій чи зауважень від учасників громадського обговорення.
Фактично у спірних правовідносинах відповідачем дотримано п. 6 Порядку № 989, відповідно до якого, пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.
В той же час, порушуючи вимоги Порядку № 989 та Положення №950 Чернівецька міська рада не вжила належних заходів до залучення до громадського обговорення вказаного питання якомога більшої кількості заінтересованих осіб та не використала в повній мірі власні організаційні можливості, а отже, як наслідок, не забезпечила можливість реалізації мешканцями територіальної громади їх права на вирішення питань місцевого значення, що гарантоване їм статтею 140 Конституції України.
Порушення правової процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру вони можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Однак, суд наголошує, що правова процедура прийняття рішення органом місцевого самоврядування має певні особливості, оскільки таке рішення стосується, насамперед, мешканців відповідної територіальної громади та повинно бути ними схвалено, в даному випадку, шляхом проведення громадських обговорень. Вказаний етап процедури прийняття рішення є обов'язковим, а його не дотримання свідчить про наявність істотного порушення, що може вплинути на результат самого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.08.2020 року № 540/427/19, яка в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що за встановлених у справі обставин, оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень містить низку суттєвих процедурних порушень, що свідчить про те, що воно не відповідає критеріям правомірності, які вимагаються до рішень суб'єктів владних повноважень та визначені частиною другою статті 2 КАС України.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду ініціатив про перейменування вулиць, що має наслідком визнання протиправним та скасування прийнятого за результатами розгляду такої ініціативи рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування вулиці Оршівську на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 .
В силу частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За таких обставин, а також виходячи з положень статтей 19, 140 Конституції України, суд констатує протиправність дій відповідача, які полягали в прийнятті спірного рішення без дотриманням вимог Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 та вимог Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 29.08.2013 року №950 зі змінами.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування вулиці Оршівську на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 .
При цьому суд зазначає, що відповідач - Чернівецька міська рада, не позбавлений права, з суворим дотриманням положень Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 року № 4865-VI, Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 та Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 29.08.2013 року №950 зі змінами, розглянути порушене питання перейменування вулиці та увіковічнити памя'ть ОСОБА_8 .
Доводи відповідача про те, що позивач не довів суду, яким чином оскаржуване рішення порушує його суб'єктивні права та інтереси, суд вважає безпідставними.
Спірне рішення є нормативно-правовим актом - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Згідно ч.2 ст. 262 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Так, сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 , є не лише мешканцем територіальної громади м. Чернівців, а й з 12.07.2016 року її зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ), отже перейменування вулиці Оршівська на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 безпосередньо впливає на її права, свободи, інтереси. Крім того, як зазначалось вище, підпунктом 3.1. пункту 3 Розділу V Положення №950 встановлено, що у разі перейменування вулиць громадське обговорення обов'язково має відбуватись за участі мешканців вулиць, провулків, проспектів, які пропонуються до перейменування.
Судом також встановлено, що 13.09.2019 року 46 мешканців АДРЕСА_3 ), в тому числі ОСОБА_1 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, звертались до секретаря Чернівецької міської ради із заявою в якій просили повернути вулиці лейтенанта ОСОБА_6 попередню назву - Оршівська.
Крім того, 06.11.2019 року ініціативна група, в особі ОСОБА_1 , звернулась до Чернівецького міського голови із повідомленням та з 11 підписним листами членів територіальної громади міста Чернівці, які є мешканцями перейменованої вулиці Оршівської (64 підписи), щодо винесення місцевої ініціативи на розгляд Чернівецької міської ради "Про внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської".
Розглянувши повідомлення про внесення місцевої ініціативи з приводу внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської, відповідач листом №01/02-05/525 від 04.03.2020 року повідомив позивача, що проект рішення "Про внесення змін до рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 20.06.2019 року №1760 щодо перейменування вулиці Оршівської", розглядався на сесії міської ради, однак рішення з цього питання прийнято не було.
Вказані обставини свідчать про те, що з часу прийняття оскаржуваного рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 " позивачем вживались заходи що розгляду спірного питання про перейменування вулиці Оршівської.
За таки обставин позивач правомірно скористався своїм конституційним правом на судовий захист.
Щодо доводів позивача про те, що при перейменуванні вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 відповідачем було допущено порушення п. 4.5 Порядку ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції №1014/5 від 06.07.2012 року, в якому зазначено, що для внесення відомостей про вулицю, яка складається із звання та прізвища, спочатку зазначається прізвище, а потім звання, (наприклад: Доватора генерала, Ольги княгині), то суд зазначає, що таке порушення дійсно має місце. Разом з тим, така помилка є технічною та не може слугувати самостійною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним. При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Розділу ІІІ Положення №950 виправлення технічних помилок та приведення написання найменувань не є зміною найменування та здійснюється шляхом прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради, підготовленого на підставі обґрунтованих висновків відповідних виконавчих органів.
Суд вважає безпідставними доводи позивача про порушення відповідачем п.4 розділу ІV Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради №950 від 29.08.2013 року, відповідно до якої присвоєння визначним діячам імен вулицям, провулкам, іншим об'єктам здійснюється не раніше як через 10 років з дня смерті особи, пам'ять якої увічнюється, оскільки, на момент прийняття спірного рішення, рішенням 68 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1640 від 28.02.2019 року п. 4 розділу ІV Положення №950 виключено.
В межах розгляду даної справи суд не надає оцінку рішенню топонімічної комісії про перейменування вулиці Оршівській, оскільки рішення топонімічної комісії у відповідності до п. 2.1. Положення №950 проводиться до проведення громадського обговорення та носить рекомендаційний характер.
Суд також вважає безпідставним та помилковим посилання позивача на те, що згідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вулиця Оршівська не являється вулицею, яка повинна бути перейменована, оскільки, в даному випадку, спірне рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Редькина Віктора" прийнято не на реалізацію положень вказаного Закону, а за зверненням командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України та за згодою дружини загиблого ОСОБА_8 .
Щодо доводів позивача про невідповідності звернення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України із винесеним рішенням, а саме звернення про перейменування вулиці Горіхівської, а рішення прийнято про перейменування вулиці Оршівської, то в ході судового розгляду справи військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України, будучи залученою до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, жодних зауважень з цього питання не висловлювала та підтримувала перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 .
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірності прийнятого рішення, а відтак адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта ОСОБА_6 " підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи те, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування вулиці Оршівської на вулицю лейтенанта Редькина Віктора".
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп, сплачені відповідно до квитанції №17089007 від 06.08.2020 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 );
Відповідач - Чернівецька міська рада (код ЄДРПОУ 36068147, Центральна площа, 1,м. Чернівці,58002);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_9 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_10 (фактична адреса: АДРЕСА_11 ).
Суддя В.О. Григораш
Повний текст рішення складено протягом десяти днів - 29 червня 2021 р.(з у рахуванням вихідних та святкових днів).