Справа № 560/6534/21
29 червня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову зазначено порушення відповідачем вимог Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2021 позовну заяву залишено без руху.
Вимоги ухвали виконані позивачем.
У позовній заяві позивач також просить поновити строк звернення до адміністративного суду. Зазначає, що 29.03.2021 вже звертався до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 15.08.2018 по 25.02.2021. Проте ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №560/3862/21 позовну заяву повернуто. При цьому цю ухвалу позивач не отримав, а дізнався про неї з інтернет ресурсу.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає та враховує наступне.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Разом з тим, згідно з вимогами частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, змістом положень Кодексу адміністративного судочинства України не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду, а також, він не містить конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Водночас, суд враховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey) від 27.06.2000, правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд бере до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду та надані ним докази. Також суд зважає на вчинення позивачем активних дій, спрямованих на стягнення середнього заробітку.
З огляду на наведене, з метою уникнення формалізму у підході до вирішення справи та враховуючи значущість для позивача питання, яке є предметом розгляду у цій справі, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Таким чином, адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших підстав для залишення без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Справа підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про витребувати в відповідача:
- належним чином оформленої довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за останні повні 24 (двадцять чотири) місяці служби ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у формі, передбаченій додатком до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням";
- належним чином оформлену довідку про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані ОСОБА_1 дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки та документальне підтвердження їх виплати;
- належним чином оформлену довідку про розмір виплат всіх сум, що належали ОСОБА_1 при звільненні з військової частини НОМЕР_1 з 14.08.2018 року, які фактично було виплачено та документальне підтвердження їх виплати;
- належним чином оформлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (зі змінами) за останні повні 24 (двадцять чотири) календарні місяці служби ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) у формі передбаченій додатком до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року №248/3/6/855.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з частинами 6 та 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд погоджується з тим, що належним чином засвідчені копії вказаних позивачем документів мають значення для розгляду справи по суті і їх слід витребувати за клопотанням позивача.
Позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження подав копію посвідчення.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає, що згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 162-164, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Витребувати в військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином оформлену довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за останні повні 24 (двадцять чотири) місяці служби ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у формі, передбаченій додатком до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням";
- належним чином оформлену довідку про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані ОСОБА_1 дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки та документальне підтвердження їх виплати;
- належним чином оформлену довідку про розмір виплат всіх сум, що належали ОСОБА_1 при звільненні з військової частини НОМЕР_1 з 14.08.2018 року, які фактично було виплачено та документальне підтвердження їх виплати;
- належним чином оформлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (зі змінами) за останні повні 24 (двадцять чотири) календарні місяці служби ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) у формі передбаченій додатком до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року №248/3/6/855.
Витребувані докази надати до суду в строк для подання відзиву.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Надати позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня вручення йому відзиву на позов.
Надати відповідачу строк для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив - 3 дні з дня вручення йому відповіді на відзив.
Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.
До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк