Справа № 500/3342/21
24 червня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тернопільської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення;
- зупинити дію постанову від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу та заборонити вчинення дій щодо її виконання;
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути лист Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, ухвалою від 14.06.2021, заяву в частині позовних вимог про зупинення дії постанови від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу та заборону вчинення дій щодо її виконання, повернув заявнику без розгляду.
Щодо позовних вимог визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення та визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути лист Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», то в цій частині позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому суд, ухвалою від 14.06.2021 відкрив провадження у справі та ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив у справі судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20 позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, рішення кадрової комісії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №268 кадрової комісії №1 від 10.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Тернопільської області від 28.04.2020 №261к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами та органів прокуратури Тернопільської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 та поновлено ОСОБА_1 у Тернопільській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення (прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами), з 01.05.2020. Стягнуто з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.05.2020 по 21.12.2020 в сумі 180386 гривень за відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів та допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, за один місяць в сумі 22968 гривень 41 копійка за відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури від 26.01.2021 № 36к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.05.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від змінено, абз. 4 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 у прокуратурі Тернопільської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами, з 01.05.2020. В решті рішення суду залишено без змін».
Отже, наказом керівника обласної прокуратури від 26.01.2021 № 36к ОСОБА_1 поновлено на посаду, яку вказано у судовому рішенні, що набрало законної сили.
Разом з тим, 01.06.2021 на адресу Тернопільської обласної прокуратури надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 27.05.2021 у ВП № 64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5 100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1293/20.
Однак, позивач зазначає, що вказана постанова державного виконавця від 27.05.2021 у ВП № 64370738 є протиправною та підлягає скасуванню, позаяк Тернопільською обласною прокуратурою в добровільному порядку виконано зазначене рішення суду, про що Тернопільською обласною прокуратурою листом № 15- 151вих-21 від 18.02.2021 було повідомлено відповідача.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 27.05.2021 у ВП № 64370738 не містить жодних посилань на наявність визначених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, належних доказів щодо встановлення факту невиконання Тернопільською обласною прокуратурою виконавчого листа № 500/1293/20 від 22.12.2020.
Окрім цього, позивач вказує, що ним фактично виконано судове рішення у справі № 500/1293/20 ще до відкриття виконавчого провадження, а незгода державного виконавця з наказом про поновлення його на посаді, не є свідченням невиконання боржником відповідного судового рішення.
22.06.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимогу у повному обсязі та мотивує свою правову позицію тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №64370738 з примусового виконання виконавчого листа № 500/1293/20 виданого 22.12.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 у Тернопільській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення (прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області під час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами), з 01.05.2020.
На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист за підписом керівника Тернопільської обласної прокуратури А. Миколайчука від 18.02.2021 № 15-151вих 21, яким повідомлено про те. що наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури А. Миколайчука від 18.02.2021 № 36к поновлено з 01.05.2020 року ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції про провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами. До вказаного листа додано копію наказу від 18.02.2021 № 36к.
Однак, відповідач зазначає, що надані позивачем вищевказані документи не свідчать про фактичне й повне виконання рішення згідно з виконавчим документом оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1293/20 зобов'язано поновити ОСОБА_1 в Тернопільській обласній прокуратурі саме на рівнозначній посаді, яку він обіймав на час звільнення, а не на посаді якої (на час видачі наказу від 18.02.2021 № 36к) не існує в штатному розписі Тернопільської обласної прокуратури.
З огляду на що, на переконання відповідача, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі про поновлення ОСОБА_1 в Тернопільській обласній прокуратурі на рівнозначній посаді на даний час залишається невиконаним з вини боржника, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірно (арк. справи 57-67).
В судовому засіданні від 18.06.2021 розгляд справи було відкладено на 24.06.2021 у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача у справі.
В судовому засіданні 24.06.2021, представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 24.06.2021, щодо задоволення позовних вимог замечував з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що позивачем про прийняття Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 500/1293/20 відповідача не повідомлялось.
24.06.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи №500/3342/21 в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Наказом прокурора Тернопільської області від 28.04.2020 №261к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 (арк. справи 29).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20 позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, рішення кадрової комісії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №268 кадрової комісії №1 від 10.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Тернопільської області від 28.04.2020 №261к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами та органів прокуратури Тернопільської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 та поновлено ОСОБА_1 у Тернопільській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення (прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами), з 01.05.2020. Стягнуто з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.05.2020 по 21.12.2020 в сумі 180386 гривень за відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів та допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, за один місяць в сумі 22968 гривень 41 копійка за відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В задоволенні інших вимог - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93876302).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021, апеляційні скарги Тернопільської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №500/1293/20 змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції: поновити ОСОБА_1 у прокуратурі Тернопільської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_3 у зв'язку з вагітністю та пологами, з 01.05.2020. В решті рішення суду залишено без змін (арк. справи 15-25).
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, за один місяць в сумі 22968 гривень 41 копійка за відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Наказом Тернопільської обласної прокуратури від 26.01.2021 №36к ОСОБА_1 поновлено на посаді «прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами» з 01.05.2020 (арк. справи 28)
05.02.2021, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64370738 з виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1293/20 від 22.12.2020 (арк. справи 37-38).
Тернопільська обласна прокуратура, листом від 18.02.2021 №15-151вих.21, повідомила відповідача про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20 станом на 26.01.2021, в підтвердження чого надала відповідний наказ №36к від 26.01.2021 «Про скасування наказу прокурора Тернопільської області від 28.04.2020 №261к та поновлення ОСОБА_1 » та зазначила, що відкрите виконавче провадження підлягає до закінчення у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом (арк. справи 26-27).
Однак, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову від 27.05.2021 у ВП № 64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5 100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1293/20 (арк. справи 32-34).
Зі змісту постанови про накладення штрафу слідує, що боржника зобов'язано невідкладно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 у Тернопільській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення, а саме: прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами, з 01.05.2020.
Однак, боржником поновлено ОСОБА_1 на посаді «прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції про провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами», якої не існує в штатному розписі Тернопільської обласної прокуратури, що свідчить про неповне викання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1293/20.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
На підставі частини другої статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами частини першої статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною другою статті 75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, рішення кадрової комісії, з поміж іншого, поновлено ОСОБА_1 у «Тернопільській обласній прокуратурі» на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.05.2020.
Позивач, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20, наказом Тернопільської обласної прокуратури від 26.01.2021 №36к поновив ОСОБА_1 у «прокуратурі Тернопільської області» на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_2 у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.05.2020.
Так, судом першої інстанції поновлено ОСОБА_1 на відповідній посаді в Тернопільській обласній прокуратурі, однак, згідно наказу №36к від 26.01.2021 про поновлення ОСОБА_1 , його поновлено на відповідній посаді - прокуратури Тернопільської області, тобто не у тому органі прокуратури, у яркому зобов'язано судовим рішенням суду першої інстанції від 21.12.2020 у справі №500/1293/20, що свідчить про неналежне виконання позивачем рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №500/1293/20 станом на « 26.01.2021».
Разом з тим, стосовно наявності «підстав» для накладення на позивача спірного штрафу, суд зазначає, що 21.04.2021 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021, апеляційні скарги Тернопільської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №500/1293/20 змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції: поновити ОСОБА_1 у прокуратурі Тернопільської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області на час відпустки ОСОБА_3 у зв'язку з вагітністю та пологами, з 01.05.2020.
Тобто, суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції, змінивши його резолютивну частину з « поновити …. у Тернопільській обласній прокуратурі» на «поновити … у прокуратурі Тернопільської області», що дає підстави суду дійти висновку про те, що Тернопільська обласна прокуратура, наказом про поновлення ОСОБА_1 №36к від 26.01.2021, з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021, належним чином виконала судове рішення, а тому постанова відповідача від 27.05.2021 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5100 грн з підстав «невиконання без поважних причин рішення» підлягає скасуванню як така, що винесена без належних для цього підстав.
Суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Однак, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
В ході судового розгляду судом встановлено «фактичне» виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021, а тому позовні вимоги Тернопільської обласної прокуратури про визнати протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення , - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути лист Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», то суд зазначає, що такі підлягають до часткового задоволення, з тих підстав, що на момент отримання листа Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки «належне виконання» судового рішення боржником відбулось з прийняттям Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 21.04.2021 про зміну абзацу четвертого резолютивної частини рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема: « 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом». З огляду на що, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача розглянути лист Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, ЄСПЛ нагадав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки докази понесених судових витрат вказаного виду відсутні, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Тернопільської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 27.05.2021 у ВП №64370738 про накладення штрафу на Тернопільську обласну прокуратуру у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути лист Тернопільської обласної прокуратури №15-151вих-21 від 18.02.2021 в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Тернопільська обласна прокуратура (місцезнаходження: вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 02910098);
відповідач: - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622);
Головуючий суддя Мірінович У.А.