15 червня 2021 року м. Рівне №460/3916/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник Петриченко О.Р.,
відповідачів: представник Прищепа О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Рівненської області (правонаступник - Рівненська обласна прокуратура) (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 359 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 04 травня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 85 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Рівненської області (ідентифікаційний код 02909950) або рівнозначній посаді в органах прокуратури з 04 травня 2020 року;
-стягнути з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2020 року по дату винесення судового рішення та фактичного поновлення на роботі;
-стягнути з Прокуратури Рівненської області витрати на правову допомогу, остаточний розмір яких з підтверджуючими документами буде надано згідно вимог КАС України.
Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначав, що фактичною підставою для його звільнення стали вимоги п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру", які не могли бути застосованими на дату його звільнення з роботи. Так, позивач вказував, що станом на 30.04.2020 рішення про скорочення кількості працівників прокуратури Рівненської області в цілому та/або у відділі процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області не приймалося. Більше того, в день його звільнення, в прокуратурі Рівненської області були наявні вакантні місця. Станом на день прийняття наказу про звільнення та на сьогоднішній день не існує рішення суду чи рішень органів державної влади про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи прокуратури Рівненської області, що відповідно свідчить про незаконність оскаржуваного наказу. Крім того, дія п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" є зупиненою. При цьому позивач наголошував, що не допускається проведення оцінки професійного рівня та кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов'язані з виконуваною роботою. Рішення кадрової комісії вважав таким, що підлягає скасуванню, так під час проходження іспиту на загальні здібності та навички, у нього систематично виникали перебої програмного забезпечення на наданій для проходження тестів комп'ютерній техніці, які потребували втручання членів робочої групи, що в кінці призвело до необ'єктивного результату по кількості набраних ним балів, з незалежних від нього причин. Про такі перебої він повідомляв усно представника робочої групи. Порядку подання відповідної письмової заяви йому не було роз'яснено. Також наголошував про не ознайомлення його зі змістом оскаржуваного рішення кадрової комісії. З покликанням на вимоги Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Кодексу законів про працю України, а також на практику Європейського суду з прав людини, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 05.04.2021 на 11:00 год.
Позиція відповідача 1 щодо позовних вимог висловлена у відзиві від 01.04.2021, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що, подаючи письмову заяву про проведення атестації, ОСОБА_1 надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації його буде звільнено на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" (відповідно до вимог пп.2 п.19 р.II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону). Тобто, позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Також заперечував проти доводів позивача щодо відсутності факту ліквідації чи організації прокуратури Рівненської області. Наголошував, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурор ОСОБА_1 набрав 57 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, а тому його не було допущено до проходження наступних етапів атестації. Як наслідок, кадровою комісією прийнято рішення від 02.04.2020 №83 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Юридичним фактом, що зумовив звільнення на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" в даному випадку, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури. Також відповідач 1 наголошував на неможливість застосування до спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України. Вказував на безпідставність тверджень позивача про технічні збої під час проведення тестування. Вважав, що спірні рішення відповідача прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а вимога про поновлення позивача на роботі є безпідставною та суперечить вимогам чинного законодавства. Просив повністю відмовити у задоволенні позову(т.1 а.с.134-144).
05.04.2021 підготовче судове засідання відкладено до 19.04.2021 до 12:15 год.
19.04.2021 підготовче судове засідання відкладено до 05.05.2021 до 09:00 год.
20.04.2021 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 приймалося з огляду на те, що прокурором було набрано 57 балів, що є менше прохідного балудля успішного складання іспиту. Підпунктом 2 п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України 113-IX визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697-VII за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Зазначені норми Закону є спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами. При цьому зауважував, що законодавство України не передбачає врахування спеціалізації прокурорів при проведенні атестації та формуванні тестових питань на знання законодавства. Безпідставними вважав і доводи позивача щодо незаконності використання програмного забезпечення та комп'ютерної техніки під час проведення тестування. Також відповідач 2 вважав необґрунтованими твердження позивача про відсутність факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Рівненської області під час його звільнення. З огляду на викладене, просив у задоволенні позову відмовити повністю(т.1 а.с.184-205).
Ухвалою суду від 05.05.2021 закрито підготовче провадження у справі.
Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 20.05.2021 на 16:00 год.
20.05.2021 розгляд справи відкладено до 09.06.2021 до 09:30 год.
09.06.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2021 до 12:00 год.
У судовому засіданні, призначеному на 15.06.2021, позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні, призначеному на 15.06.2021, проти задоволення позову заперечила з наведених у відзивах підстав. Просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 1993 року по квітень 2020 року працював в органах прокуратури (т.1 а.с.71-82).
08.10.2019 позивачем подано письмову заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.1 а.с.222).
02.04.2020 Кадрова комісія№2 з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийняла рішення №83"Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" (т.1 а.с.69, 221).
Відповідно до змісту зазначеного рішення прокурор відділу процесуального керівництва припровадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області Романюк Микола Семенович за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 57 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження наступних етапів атестації.
У зв'язку з цим, прокурор відділу процесуального керівництва припровадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області, ОСОБА_1 , неуспішно пройшов атестацію.
Наказом прокуратури Рівненської області №359к від 30.04.2020 позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 04.05.2020. Підставою звільнення вказано рішення №83 від 02.04.2020кадрової комісії №2 (т.1 а.с.70).
Вважаючи своє звільнення безпідставним, а відповідне рішення кадрової комісії та наказ незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX), Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтями 2, 5-1 КЗпП України передбачено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до ст.222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Законом №113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв'язку з чим внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Закону №1697.
Пунктом 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2010 № 1697.
За правилами пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
У відповідності до пунктів 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Пунктом 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
У свою чергу, відповідно до п. 17 розд. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Згідно з п. 9 розд. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Такий Порядок було затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
У відповідності до п. 10 розд. І Порядку №221 заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Відповідно до п. 11 розд. І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора регламентовано приписами розділу ІІ Порядку №221.
Пунктами 1-5 розділу ІІ Порядку №221 встановлено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки регламентовано приписами розділу ІІІ вказаного Порядку.
Так, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (п. 1 Порядку №221).
Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку (п. 2 розділу ІІІ Порядку №221).
Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту (п. 3розділу ІІІ Порядку №221).
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії (п. 4розділу ІІІ Порядку №221).
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (п. 5розділу ІІІ Порядку №221).
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації (п. 6розділу ІІІ Порядку №221).
Отже, допуск прокурора до кожного з наступних етапів атестації можливе лише за умови набрання таким прокурором прохідного балу. Відповідно, успішне складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є передумовою для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Інші питання, пов'язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку №221.
Так, уповноваженими суб'єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (п.1 розділу V Порядку №221).
У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (п. 2розділу V Порядку №221).
У разі істотного порушення прокурором порядку проведення атестації (наприклад, використання під час тестування сторонніх джерел інформації, мобільного зв'язку, власних технічних приладів; спілкування з іншими прокурорами під час тестування; залишення приміщення під час проходження іспиту, співбесіди; публічного прояву грубої неповаги до членів кадрової комісії чи членів робочої групи; перевищення встановленого часу для виконання практичного завдання; спроба фотографування або винесення матеріалів практичного завдання за межі приміщення, у якому проходить атестація, тощо) такий прокурор припиняє участь в атестації, а кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. У такому випадку у протоколі засідання вказується, яке саме порушення здійснив прокурор (п. 3розділу V Порядку №221).
Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (п. 3-1розділу V Порядку №221).
Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію (п. 4розділу V Порядку №221).
Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія (п. 5розділу V Порядку №221)
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством (п. 6розділу V Порядку №221).
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач, подавши 08.10.2019 заяву про намір пройти атестацію, підтвердив факт ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком № 221, зокрема, і щодо того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком №221, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, його буде звільнено з посади прокурора, тобто позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування.
Згідно з матеріалами справи, підставою для прийняття відносно позивача Кадровою комісією №2 оскаржуваного рішення від 02.04.2020 №83 стало набрання ним за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, кількості балів, меншої від прохідного балу.
Аналіз наведених положень Порядку №221 дозволяє дійти висновку, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора становить 70 балів, прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Судом досліджено, що проведення атестації регіональних прокуратур здійснювалося Офісом Генерального прокурора за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації розвитку права (IDLO), проекту Європейського Союзу "PRAVO-JUSTICE" (у співпраці з ТОВ "Сайметрікс Україна") та інших міжнародних партнерів.
За результатом складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивач набрав 57 балів, тобто менше необхідного мінімально допустимого балу.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що під час проходження атестації виникали постійні збої комп'ютерного забезпечення, яке використовувалось при здачі тестових завдань, оскільки це є виключно суб'єктивною оцінкою позивача та не має доказового підґрунтя, оскільки доказів того, що на момент складання позивачем іспиту відбувались будь-які технічні проблеми, пов'язані із проведенням тестування, матеріали справи не містять.
При цьому, суд зауважує, що в чинному законодавстві України відсутні будь-які вимоги до сертифікації чи отримання ліцензій для програмного забезпечення, що використовується під час проходження прокурорами атестації.
Водночас, Офісом Генерального прокурора були надані та судом досліджені копії протоколів засідання Кадрової комісії № 2, копії відомостей про результати тестування позивача, копії рішення комісії, роздруківки деталей іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, тощо (т.1 а.с.207-238).
За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування та з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідно здійснювати повноваження прокурора позивач набрав 57 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.
Дані результати відображені у відповідній відомості, з якими позивач ознайомлений шляхом проставлення власного підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відсутні (т.1 а.с.219).
Окрім того, суд зазначає, що у відповідності до положень Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки. Тобто, надати оцінку коректності розв'язання позивачем завдань по суті під час розгляду справи суд позбавлений правової можливості, оскільки не наділений повноваженнями на втручання у відповідну програму тестування.
Враховуючи, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому наказ прокуратури Рівненської області від 30.04.2020 №359к про звільнення позивача є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що проходження ним атестації в порядку, передбаченому Законом № 113-ІХ та Порядком № 221, суперечить положенням трудового законодавства, суд зауважує таке.
Як було зазначено судом, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Конституція України, Закон України "Про прокуратуру" та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.4 Закону № 1697).
Згідно із ч.3 ст.16 Закону № 1697 прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 (справа № 803/31/16), від 30.07.2019 (справа № 804/406/16), від 08.08.2019 (справа № 813/150/16).
Отже, положення КЗпП України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 804/211/16.
Так, загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у ст.51 Закону № 1697.
Згідно з п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697 прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Частиною 5 статті 51 зазначеного Закону визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої п.9 ч.1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, переважного права на залишення на роботі, переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача з приводу застосування до спірних правовідносин загальних засад трудового законодавства є безпідставними, оскільки питання пов'язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами.
Також в обґрунтування своїх доводів, позивач покликався на відсутність правової визначеності у наказі про його звільнення.
З цього приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Як вже було зазначено судом, позивач подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодилась на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-ІХ.
На переконання суду, законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.
Таким чином, в даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697 є не завершення процесу ліквідації, реорганізації чи процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події зумовленою наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.
Покликання позивача на те, що дія п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697 зупинена до 01.09.2021,про що,на його думку, вказано у ст.60 цього ж Закону та в абзаці 4 пункту 2 розділу II Закону № 113-IX, є безпідставними, оскільки безпосередньо у ст.51 Закону №1697не зазначено про зупинення дії жодної з її частин, а в абзаці4 пункту 2 розділу II Закону № 113-IX визначено вичерпний перелік статей, яких стосується зупинення дії. Про жоден пункт ст. 51 Закону №1697, яким передбачено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді, у ньому не йдеться.
З приводу доводів сторони позивача про дискримінаційний характер атестації прокурорів слід зазначити таке.
Судом враховано, що Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу". Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й "Про прокуратуру".
Відповідно до ст.147 Конституції України, ст.1 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VІІІ органом конституційної юрисдикції, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, є Конституційний Суд України. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч.2 ст.152 Конституції України).
Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст.151-2 Конституції України).
Також необхідно зауважити, що міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у даному випадку є повністю співставною із ступенем втручання держави з аналогічною метою у діяльність особи на посаді судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20.01.2016 №1-в/2016. Таке втручання у даному конкретному випадку прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну ціль відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України.
Таким чином, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, позивач знаходився у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не міг не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження атестації для переведення в обласну прокуратуру.
За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що запровадження Законом № 113-ІХ атестації прокурорів пов'язане, в тому числі, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційний характер по відношенню до позивача.
Отже, за результатом розгляду справи, врахувавши встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідачів відповідають критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. В свою чергу, доводи позивача ґрунтуються переважно на припущеннях та суб'єктивному трактуванні дійсних обставин справи на власну користь.
Позовні вимоги про поновлення на попередній чи рівнозначній посаді в органах прокуратури та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації та наказу про звільнення.
Враховуючи попередній висновок суду про правомірність оскаржуваних рішень, суд вважає відсутніми підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідачами доведено правомірність оскаржуваних рішень у порядку ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської обласної прокуратури (вул.16 Липня, 52, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 02910077), Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, 13/15, м.Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 25 червня 2021 року
Суддя С.А. Борискін