29 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1559/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - відповідач, УСЗН) про визнання протиправними та скасування рішення УСЗН № 1 від 01.02.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 04.08.2020 № 1631-5000295356 та рішення № 2 від 01.02.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 04.08.2020 № 1631-5000295362; зобов'язання УСЗН поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб записи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту взяття їх на облік внутрішньо переміщених осіб, а саме з 04.08.2020 (уточнена позовна заява /а.с. 42 - 45/.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на те, що є внутрішньо переміщеними особами з Автономної республіки Крим та на підставі поданої ОСОБА_1 заяви їх взято на облік як внутрішньо переміщених осіб та видано довідки від 04.08.2020 № 1631-5000295356 і № 1631-5000295362, які скасовані спірними рішеннями відповідача з підстав подання недостовірних даних про переміщення. Позивачі стверджували, що у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вказано виключно достовірну інформацію, при цьому рішення не містять інформації, яка б ставила під сумнів достовірність тих відомостей, що зазначені у заяві. Наголошували, що відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» документом, до якого вносяться відомості про місце проживання, є, зокрема, паспорт громадянина України, відтак ОСОБА_1 із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб подано паспорт громадянина України та свідоцтво про народження дитини, тобто надана достовірна інформація, зокрема, і про місце реєстрації її та сина в АР Крим. Крім того, акцентували увагу на тому, що в силу положень п. 1 ч. 10 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених у статті 1 цього Закону, могла бути підставою для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а не подальшого скасування прийнятого рішення.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
27.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 66 - 67/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні повністю, мотивуючи власну позицію тим, що відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для отримання статусу внутрішньо переміщеної є її проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, на момент їх виникнення. Постановою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Росії та подолання її наслідків» від 21.04.2015 № 337-VIII датою початку тимчасової окупації АР Криму і Севастополя Росією оголошено 20 лютого 2014 року. Із довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування Пенсійного фонду України ОК-7 від 25.01.2021, поданою ОСОБА_1 із повторною заявою про призначення грошової допомоги як внутрішньо переміщеним особам, з'ясовано, що ОСОБА_1 працювала у ПП «Виробничо-Торгова компанія «Лукас»», м. Кременчук Полтавської області, з жовтня 2012 року по травень 2019 року, а отже, 20.02.2014 фактично проживала у м. Кременчуці Полтавської області, а не за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_1 , як нею було повідомлено у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. За наведених обставин рішеннями УСЗН від 01.02.2021 ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 скасовано дію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до пп. 5 п. 1 статті 12 Закону у зв'язку з поданням недостовірних даних про переміщення.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху /а.с. 29 -30/.
Ухвалою суду від 19.04.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 37/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.47 - 48/.
14.05.2021 до суду надійшли заперечення УСЗН проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 51/.
Ухвалою суду від 17.05.2021 заперечення УСЗН проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення /а.с. 53/.
04.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 79 - 80/, в якій позивачі зауважували, що відомості про працевлаштування ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас» не можуть свідчити про фактичне місце проживання позивача та її сина у м. Кременчуці, де зареєстровано підприємство, а зважаючи на те, що будь-яких обмежень для пересування позивачам по території України не встановлено, перебування на території м. Кременчука не може бути безумовною підставою для позбавлення статусу внутрішньо переміщених осіб.
15.06.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів від ПП «ВТК «Лукас» - довідки про характер роботи (дистанційний чи на території підприємства у м. Кременчуці), час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) ОСОБА_1 з жовтня 2021 року по лютий 2014 року /а.с. 87/.
Ухвалою суду від 23.06.2021 клопотання УСЗН про витребування доказів задоволено, витребувано від ПП «ВТК «Лукас» інформацію про період роботи ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас» із зазначенням характеру роботи (повний, неповний робочий день, змінний графік, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) тощо) і місця безпосереднього виконання трудових функцій ОСОБА_1 , зокрема, за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року, а також належним чином засвідчені копії наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 , табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 за лютий 2014 року /а.с. 91/.
25.06.2021 на електронну пошту суду надійшли документи від ПП «ВТК «Лукас» на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2021 /а.с. 93 - 95/.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є громадянкою України, місце проживання якої з 09.12.2008 по 06.06.2014 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , а з 06.06.2014 і по теперішній час - за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать копії паспорту останньої НОМЕР_1 , виданого Сакським МРВ ГУМВС України у АР Крим 27.06.2007 /а.с. 7 - 10/, паспорту № НОМЕР_2 , виданого 07.05.2018 органом 5317 /а.с. 5/, довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1239 від 21.01.2021 /а.с. 12/.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 /а.с. 11/, місце проживання якого з 06.06.2014 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка про реєстрацію місця проживання особи № 1240 від 21.01.2021 /а.с. 12/.
04.08.2020 ОСОБА_1 звернулася УСЗН Крюківського району із заявою № 1631-5000295356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи /а.с. 70/, в якій зазначила відомості про себе як внутрішньо переміщену особу, зокрема, останнє зареєстроване місце проживання /перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання /перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_1 . У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначила про наявність дитини до 18 років - сина ОСОБА_2
04.08.2020 органом соціального захисту населення видано довідку № 1631-5000295356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та довідку № 1631-5000295362 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 /а.с. 13/.
25.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН із заявою № 114 для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг /а.с. 71/, до якої додала довідку з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування Пенсійного фонду України ОК-7 від 25.01.2021 за період з 2011 року по 2020 рік /а.с. 73/.
Із довідки ОК-7 від 25.01.2021 слідує, що ОСОБА_1 з жовтня 2012 року по травень 2019 року працювала на ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас» (ідентифікаційний код 23808087).
Рішенням Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1 від 01.02.2021 про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на підставі подання недостовірних відомостей, скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1631-5000295356 від 04.08.2020 на ОСОБА_1 /а.с. 14/.
Також УСЗН прийнято рішення № 2 від 01.02.2021 про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, яким відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на підставі подання недостовірних відомостей, скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1631-5000295362 від 04.08.2020 на ОСОБА_2 /а.с. 15/.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , вважаючи вказані рішення протиправними, звернулися до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII, в редакції на час спірних правовідносин).
Поняття внутрішньо переміщеної особи міститься у частині 1 статті 1 Закону № 1706-VII, відповідно до якої внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1706-VII підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
За змістом положень частин 3, 4 статті 4 Закону № 1706-VII для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).
Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (далі - Порядок № 509), заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
Форму заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2016 № 1610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2017 р. за № 89/29957.
Згідно з частиною 7 статті 4 Закону № 1706-VII разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
Частиною 10 статті 4 Закону № 1706-VII передбачено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначені частиною 1 статті 12 Закону № 1706-VII.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: подала завідомо недостовірні відомості.
Згідно з абзацом 7 частини 1 статті 12 Закону № 1706-VII рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» свідчить, що внутрішньо переміщеною особою є, зокрема, громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. При цьому підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
Таким чином, Верховною Радою України визначено обставини збройної агресії Російської Федерації проти України в АРК та момент їх виникнення - 20 лютого 2014 року, внаслідок чого вказані обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення. Зазначені обставини підпадають під дію статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відтак проживання громадянина на території, де виникли ці обставини, на момент їх виникнення - 20 лютого 2014 року, за умови, що ці обставини змусили громадянина залишити або покинути своє місце проживання, є підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 мала зареєстроване місце проживання станом на 20.02.2014 в АДРЕСА_1 , що послугувало підставою видачі органом соціального захисту населення за її заявою довідки № 1631-5000295356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та довідки № 1631-5000295362 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 (малолітнього сина ОСОБА_1 ).
Суд акцентує увагу на тому, що у заяві № 1631-5000295356 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи /а.с. 70/ ОСОБА_1 зазначила останнє зареєстроване місце проживання /перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання /перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_1 .
Водночас із довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування Пенсійного фонду України ОК-7 від 25.01.2021 за період з 2011 року по 2020 рік /а.с. 73/, поданої 25.01.2021 ОСОБА_1 разом із заявою № 114 для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг /а.с. 71/, УСЗН з'ясовано, що ОСОБА_1 з жовтня 2012 року по травень 2019 року працювала на ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас» (ідентифікаційний код 23808087).
За таких обставин рішеннями Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1 від 01.02.2021 та № 2 від 01.02.2021 про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на підставі подання недостовірних відомостей про переміщення, скасовано дію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1631-5000295356 від 04.08.2020 на ОСОБА_1 та № 1631-5000295362 від 04.08.2020 на ОСОБА_2 відповідно /а.с. 14, 15/.
Оцінюючи правомірність та обґрунтованість зазначених рішень, суд виходить з таких міркувань.
Аналіз пп. 5 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» свідчить, що подання особою недостовірних відомостей є самостійною підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Суд зауважує, що відомості, необхідні для взяття на облік ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 як внутрішньо переміщених осіб, були зазначені у заяві № 1631-5000295356 ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в тому числі, про зареєстроване та фактичне місце проживання /перебування на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», - АДРЕСА_1 .
Таким чином ОСОБА_1 у заяві № 1631-5000295356 від 04.08.2020 підтверджено, що зареєстрованим та фактичним місцем її проживання на момент виникнення обставин, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (20.02.2014), була АДРЕСА_1 , де виникли відповідні обставини.
Однак з довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування Пенсійного фонду України ОК-7 від 25.01.2021 слідує, що ОСОБА_1 з жовтня 2012 року по травень 2019 року працювала на ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас» (ідентифікаційний код 23808087).
Довідкою ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас» від 24.06.2021 № 35 /а.с. 93/, наданою на виконання вимог суду, підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працювала на ПП ВТК «Лукас» за основним місцем роботи з 17.10.2012 по 19.03.2019, з місцем безпосереднього виконання трудових функцій - АДРЕСА_3 , при цьому за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року ОСОБА_1 працювала на умовах повної зайнятості за змінним графіком роботи - перший день - денна зміна, другий день нічна зміна, після нічної зміни 2 вихідних дні, потім вихід в денну зміну (денна зміна з 07:00 до 19:00, нічна зміна з 19:00 до 07:00 наступної доби). Згідно з табелем обліку робочого часу за лютий 2014 року /а.с. 94, зворот) ОСОБА_1 відпрацювала у лютому 2014 року 13 днів (90 годин), 10 днів з 10.02.2014 по 19.02.2014 перебула у щорічній основній відпустці.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Враховуючи те, що відстань між містом Кременчук Полтавської області та с. Трудове Сімферопольського району АР Крим складає близько 600 км, що вимагає більше 8 годин їзди автомобільним транспортом в одну сторону /а.с. 96/, зважаючи на те, що ОСОБА_1 у період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року працювала на ПП ВТК «Лукас» за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості, з місцем безпосереднього виконання трудових функцій - АДРЕСА_3 , суд дійшов висновку, що фактичне проживання ОСОБА_1 у с. Трудове Сімферопольського району АР Крим у цьому періоді було фізично неможливим, у зв'язку з чим, фактичним місцем її проживання було місто Кременчук.
За наведених обставин відомості, зазначені ОСОБА_1 у заяві № 1631-5000295356 від 04.08.2020 щодо останнього фактичного місця проживання /перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - АДРЕСА_1 , були недостовірними.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 добровільно залишила своє місце проживання в АР Крим та була працевлаштована у м. Кременчук Полтавської області у жовтні 2012 року, тобто, задовго до виникнення обставин збройної агресії Російської Федерації щодо України в АР Крим (20.02.2014).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 фактично не проживала на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону № 1706-VII, на момент їх виникнення (20.02.2014), а також не була змушена залишити своє місце проживання в АР Крим у зв'язку саме з цими обставинами (у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації тощо), суд дійшов висновку, що вона не підлягала визнанню внутрішньо переміщеною особою, натомість такий статус було надано у зв'язку з поданням нею недостовірної інформації.
Зважаючи на те, що відповідно до частини 3 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, і у заяві № 1631-5000295356 від 04.08.2020 ОСОБА_1 зазначила про проживання разом із нею сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання ОСОБА_2 внутрішньо переміщеною особою також було обумовлено наявністю у заяві недостовірної інформації щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
За таких обставин суд відхиляє посилання позивачів на те, що у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб було вказано виключно достовірну інформацію.
Суд критично оцінює твердження позивачів про те, що спірні рішення не містять інформації, яка б ставила під сумнів достовірність тих відомостей, що зазначені у заяві. Суд зауважує, що рішення про скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб № 1 та № 2 від 01.02.2021 містять посилання на законодавчо визначену підставу для їх винесення п. 5 ч. 1 статті 12 Закону № 1706-VII, а також фактичні обставини - подання недостовірних даних про переміщення, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Відтак не зазначення у цих рішеннях відомостей, які підтверджують факт подання недостовірних даних про переміщення, не може бути формальною підставою для визнання таких рішень протиправними.
Щодо доводів позивачів про те, що ОСОБА_1 із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб подано паспорт громадянина України та свідоцтво про народження дитини, тобто надана достовірна інформація, зокрема, і про місце реєстрації її та сина в АР Крим, суд зауважує, що факт реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», дійсно має значення для вирішення питання про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оскільки презюмується, що особа проживає за зареєстрованим місцем проживання і в силу положень статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зобов'язана протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Водночас визначальне значення для надання особі статусу внутрішньо переміщеної особи є фактичне проживання її на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», оскільки внаслідок цих обставин така особа змушена залишити своє місце проживання. Суд наголошує, що частиною 2 статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання (а не реєстрація місця проживання) на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. При цьому за приписами частини 7 статті 4 Закону № 1706-VII у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник має право надати докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
Суд відхиляє доводи позивачів про те, що в силу положень п. 1 ч. 10 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених у статті 1 цього Закону, могла бути підставою для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а не подальшого скасування прийнятого рішення, оскільки підставою для скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірних рішеннях зазначено не відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а подання недостовірних даних про переміщення, що відповідно до п. 5 частини 1 статті 12 Закону № 1706-VII є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відносно тверджень позивачів у відповіді на відзив про те, що відомості про працевлаштування ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас» не можуть свідчити про фактичне місце проживання позивача та її сина у м. Кременчуці, де зареєстровано підприємство, суд зазначає, що, за умови повної зайнятості ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас», зважаючи на відстань між містом Кременчук та селом Трудове Сімферопольського району АР Крим, відомості про працевлаштування ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас» якраз і свідчать про фактичне проживання її та сина у м. Кременчуці. При цьому суд враховує, що позивачами не надано будь-яких доказів на підтвердження фізичної можливості і фактичного здійснення постійних регулярних поїздок із м. Кременчука до с. Трудове Сімферопольського району АР Крим після закінчення робочого часу (зміни) ОСОБА_1 на ПП «ВТК «Лукас» і в зворотному напрямку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у цій справі доведено правомірність спірних рішень.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини та нормативно-правові акти, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення УСЗН № 1 від 01.02.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 04.08.2020 № 1631-5000295356 та рішення № 2 від 01.02.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 04.08.2020 № 1631-5000295362, які прийняті у зв'язку із поданням недостовірних відомостей про переміщення, відповідають вимогам закону та є обґрунтованими, прийнятими з урахуванням усіх істотних обставин, тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про зобов'язання УСЗН поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб записи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту взяття їх на облік внутрішньо переміщених осіб, а саме з 04.08.2020, є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень, тому також задоволенню не підлягають.
Отже, у позові належить відмовити у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 АДРЕСА_4 ) , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. І. Приходька, 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05385878) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол