Ухвала від 29.06.2021 по справі 440/5401/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5401/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про:

- визнання протиправним рішення Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо відмови в проведенні нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оформлене листом від 06.05.2021 № С-1304/9;

- зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахування попередньо виплаченої суми допомоги, у розмірі 9464 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2021 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

22.06.2021 представник позивача, на усунення недоліків позовної заяви визначені ухвалою суду від 01.06.2021, подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В заяві просив про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення через відсутність у нього юридичної освіти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Дана позиція відповідає відповідним висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами 1, 3, 5 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

З урахуванням наведених норм, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом розпочався 01 жовтня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, зокрема, з 01 жовтня 2020 року.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 27 травня 2021 року, тобто з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що він дізнався про порушення свого права після свого звернення до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області із заявою від 17.04.2021, оскільки позивач звертався до Центру із заявою вже після закінчення строку звернення до суду.

Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Перетяка та Шереметьев проти України” (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.

Суд критично оцінює доводи позивача про пропуск строку звернення до суду через необізнаність позивача з нормами законодавства, оскільки така обставина носить виключно суб'єктивний характер та позивач не був позбавлений права звернутися для отриманням правової допомоги (у тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з вказаними вище вимогами, який був достатнім для вчинення відповідних дій, у тому числі, з урахуванням можливих службових відряджень позивача.

Отже, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.Б. Головко

Попередній документ
97928363
Наступний документ
97928365
Інформація про рішення:
№ рішення: 97928364
№ справи: 440/5401/21
Дата рішення: 29.06.2021
Дата публікації: 01.07.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (29.06.2021)
Дата надходження: 27.05.2021
Предмет позову: визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії