15 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2083/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,
представника позивача - Яковенка О.В.,
представника відповідача - Дмитренко Я.О.,
представника третьої особи - Рагуліна І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України , Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України , у якому просила:
- визнати вибраний ОСОБА_1 варіант відповіді у практичній частині електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, а саме: у завданні з вирішення запропонованих їй системою п'яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, більш правильною помилку ніж ту, що визначила система, та зарахувати додатково один бал;
- визнати результат складання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування (практичних завдань) кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 виконаним та зарахувати загальну кількість балів за складання практичних завдань електронного анонімного тестування (ІІІ етап) у сумі 24 бали;
- визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю;
- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 1 від 04.12.2020 про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині такої відмови ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України прийняти відповідне рішення за результатами проведеного 04.12.2020 кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю стосовно ОСОБА_1 з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В обґрунтування позову зазначає, що рішення №1 від 04.12.2020 року в частині відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є протиправним, оскільки при виконанні завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту та вирішенні запропонованих їй системою п'яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, ОСОБА_1 вибрала із запропонованих системою десяти варіантів помилок - п'ять, які дійсно були помилковими, але система з невідомих причин визначила обрані варіанти як неправильні. Крім того, за твердженням позивача, в порушення вимог пункту 25 Порядку, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1905/5, другий примірник імені входу для складення кваліфікаційного іспиту не був жодним чином запечатаний та крім логіну містив також пароль входу, ідентичний тому, що був отриманий позивачем.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2083/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
06.04.2021 року представником відповідача Міністерства юстиції України поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує задоволення позовних вимог. В обгрунтування відзиву зазначав, що за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивач ОСОБА_1 набрала 88 балів та була допущений системою до виконання практичної частини. За результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування позивач ОСОБА_1 набрала за виконання ситуаційних завдань - 21 бал та автоматично була допущена системою до виконання практичних завдань. За результатами виконання практичних завдань позивач ОСОБА_1 набрала 23 бали, що є меншою кількістю балів, передбаченою для успішного складання кваліфікаційного іспиту. На думку відповідача проведення кваліфікаційного іспиту відбулось відповідно до порядку, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1905/5. На підставі вказаного позивачу правомірно відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року витребувано від Міністерства юстиції України наступні документи та інформацію: - практичні завдання практичної частини електронного анонімного тестування, а саме: запропоновані системою ОСОБА_1 (ім'я входу ІНФОРМАЦІЯ_2, Пароль: ОСОБА_2 ) п'ять практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності (нотаріальні документи або їх фрагменти) та тестові питання до них; - варіанти можливих помилок до кожного із практичних завдань (по 10 помилок до кожного завдання) та по чотири варіанти відповідей до кожного тестового питання, сформовані відповідно до наданої системою практичної ситуації; - п'ять варіантів помилок до кожного практичного завдання, які визначені системою як такі, що дійсно є помилками та визначені системою правильні варіанти відповідей на п'ять тестових питань до кожного практичного завдання; - обрані ОСОБА_1 помилки до кожного практичного завдання та надані нею відповіді на тестові питання до кожного практичного завдання; - інформацію щодо того, чи містив другий примірник імені входу ОСОБА_1 пароль, необхідний для реєстрації у системі, який відрізається секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові; - інформацію щодо того, яким чином був запечатаний другий примірник імені входу, який має відкриватися після закінчення виконання особою анонімного тестування для ідентифікації результату; - копію відеозапису від 04.12.2020, на якому зафіксовано процес отримання ОСОБА_1 логіну та паролю, необхідних для реєстрації в системі.
26 квітня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2021 року на адресу суду надійшли жорсткий диск Seagate 250 Gbytes S/N 5VY7AN97 та практичні завдання ОСОБА_1 практичної частини електронного анонімного тестування.
06 травня 2021 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив на позовну, в якій ОСОБА_1 зазначала, що вибраний системою у завданні № 1 практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною дальністю варіант помилки "прихованого правочину" не є помилкою, що свідчить про недосконалість завдань. А тому, оскільки зміст отриманого позивачем завдання містить очевидну помилку (системою визначено помилкою текст, який не являється помилкою), що потягло обрання позивачем як помилки іншого варіанту "Заповіт записано мною, нотаріусом, зі слів Особи1 ", тому це є підставою для зарахування додаткового одного балу. З приводу завдання № 2 позивач ОСОБА_1 звертала увагу, що у тексті запропонованого заповіту системою було визначено як помилку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - дата народження одного із заповідачів, в той час як позивачем було визначено помилкою заголовок "Заповіт подружжя". Вважає, що вибраний системою у завданні № 2 практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю варіант помилки "29 лютого 1955 року" не є юридично значимою помилкою та жодним чином не може слугувати для визначення рівня професійної підготовленості особи, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю. Крім того, зазначаючи помилкою неіснуючу дату "29 лютого 1955 року" відповідач не врахував, що відповідно до пункту 18 Порядку забороняється використовувати будь - які джерела інформації на паперових чи електронних носіях, що унеможливило встановити кількість днів у лютому 1955 року та визначити цей рік як не високосний. На думку позивача варіант обраної відповіді "Заповіт подружжя" є більш правильним, оскільки Закон України "Про нотаріат" взагалі не містить такої юридичної конструкції як "заповіт подружжя", обмежившись єдиним поняттям "заповіт".
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представники відповідача та третьої особи заперечували задоволення позовних вимог.
Суд заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши докази у справі, встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 була допущена до складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю 04.12.2020 року згідно графіку проведення іспиту.
Перед початком кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 отримала ім'я входу і пароль для входу в систему (ім'я входу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; пароль: ОСОБА_2 ).
Згідно екзаменаційної відомості за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивач ОСОБА_1 набрала 88 балів та була допущений системою до виконання практичної частини. За результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування позивач ОСОБА_1 набрала за виконання ситуаційних завдань - 21 бал та автоматично була допущена системою до виконання практичних завдань. За результатами виконання практичних завдань позивач ОСОБА_1 набрала 23 бали.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 04.12.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Позивач ОСОБА_1 не погодилась із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 04.12.2020 року та оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ (надалі - Закон № 3425-ХІІ) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
У відповідності до частини першої статті 10 Закону №3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Порядок складання особами кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Комісією встановлюється Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року № 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 року за №926/19664 (далі - Порядок № 1905/5).
У відповідності до пункту 2 Порядку № 1905/5 Вища кваліфікаційна комісія нотаріату далі - Комісія): приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту; проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво га контроль за діяльністю нотаріату (далі - особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації).
Згідно з пунктом 19 Порядку №1905/5 об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Пунктами 21, 22 Порядку №1905/5 передбачено, що кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування.
Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.
Зразок екзаменаційних завдань розміщується на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 23 - 25 Порядку №1905/5 електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Електронне анонімне тестування проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, відповідно до затвердженого Комісією графіка.
Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації.
Згідно з п. 30 та п. 32 Порядку №1905/5 оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.
Згідно пункті 31 - 37 Порядку №1905/5 теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі у зв'язку із закінченням часу, відведеного для виконання теоретичної частини, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.
Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше вісімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Практична частина електронного анонімного тестування включає в себе ситуаційні завдання та практичні завдання.
Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Ситуаційні завдання практичної частини електронного анонімного тестування (далі - ситуаційні завдання) включають в себе п'ять завдань по п'ять питань кожне.
До кожного питання ситуаційного завдання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним та оцінюється системою в один бал.
Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до виконання практичних завдань.
У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит.
Результати виконання ситуаційних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.
Виконання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування (далі - практичні завдання) полягає у вирішенні особою запропонованих їй системою п'яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, шляхом опрацювання запропонованого системою до кожного практичного завдання одного нотаріального документа або його фрагмента та надання відповіді на одне тестове питання.
Нотаріальний документ або його фрагмент містить п'ять змістовних помилок. До нотаріального документа або його фрагмента системою пропонується десять варіантів можливих помилок, з яких п'ять дійсно є помилками.
Надання відповіді на це завдання полягає у виявленні в нотаріальному документі або його фрагменті п'яти помилок та їх виборі із запропонованих системою варіантів.
Правильно вибрана помилка оцінюється системою в один бал.
Тестове питання сформовано відповідно до наданої системою практичної ситуації і містить чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним.
Правильно вибраний варіант відповіді оцінюється системою в один бал.
Практичні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти чотирьох балів.
У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання практичних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит.
Результати виконання практичних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення.
Пунктом 41 Порядку №1905/5 передбачено, що після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.
Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії.
Відповідно до п. 41 Порядку №1905/5 Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що Комісія не приймає безпосередню участь в оцінюванні результатів пройдених учасниками теоретичної та практичної частин електронного анонімного тестування, оскільки таке оцінювання здійснюється системою.
В цій справі позивач не погоджується із спірним рішенням у зв'язку з невірним визначенням системою варіантів правильних відповідей у практичних завданнях № 1 та № 2 практичної частини анонімного тестування, розроблених Департаментом державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Так, на думку позивача ОСОБА_1 , у завданні № 1 позивачем вірно було надано відповідь "Заповіт записаний мною, нотаріусом, зі слів Особи 1" замість варіанта відповіді "прихованого правочину"; у завданні № 2 вірно було надано відповідь "ЗАПОВІТ ПОДРУЖЖЯ" замість варіанта відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
З приводу завдання № 1 суд зазначає, що згідно частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Тобто, Цивільний кодекс України передбачає такий вид правочинну як удаваний, правові наслідки вчинення якого регулюються окремою статтею Цивільного кодексу України, та він не містить такого поняття як прихований правочин, а тому відповідь "прихованого правочину" обгрунтовано визначена відповідачем як вірна.
З приводу обраної позивачем відповіді "Заповіт записаний мною, нотаріусом, зі слів Особи 1" слід зазначити, що відповідні повноваження нотаріуса прямо передбачені пунктом 1.7 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296/5, а тому відповідь "Заповіт записаний мною, нотаріусом, зі слів Особи 1" не може вважатись помилкою запропонованого документа.
З приводу завдання № 2 суд зазначає, що відповідно статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1243 Цивільного кодексу України врегульовані цивільні правовідносини щодо складання заповіту подружжя.
Так, згідно частин 1, 2 статті 1243 Цивільного кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
Таким чином, заповіт подружжя є одним із видів заповіту, виокремлений у Цивільному кодексі України, правове регулювання якого здійснюється окремою статтею.
В даному випадку помилкою документа та правильною відповіддю у завданні № 2 є варіант відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", оскільки згідно частини статті 43 Закону України "Про нотаріат" при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Згідно частини 5 статті 44 Закону України "Про нотаріат" у разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, податкових органів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.
Згідно частини 2 статті 51 Закону України "Про нотаріат" якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, вправі залишити цей документ і надіслати його до експертної установи (експерта) для проведення експертизи, оплата якої здійснюється в установленому законом порядку.
За викладених обставин, враховуючи, що нотаріус повинен перевірити факт відсутності помилки в документі, що посвідчує особу, а дата 29 лютого має місце лише у високосний рік, при цьому 1955 рік таким не є, суд вважає, що відповідач правильно визначив помилкою документа та правильною відповіддю варіант відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
При цьому, на думку суду, позивач повинен був звернути увагу на вказані обставини, оскільки варіанти відповідей щодо дати народження заповідачів пропонувались серед десяти відповідей двічі.
Доводи позивача про заборону використання джерел інформації на паперових чи електронних носіях, що унеможливило встановити кількість днів у лютому 1955 року та визначити цей рік як не високосний, суд не приймає, оскільки визначення року як високосного не потребує здійснення складних арифметичних дій (високосний рік визначається шляхом ділення року на 4).
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що другий примірник імені входу для складення кваліфікаційного іспиту не був жодним чином запечатаний та крім логіну містив також пароль входу, ідентичний тому, що був отриманий позивачем, оскільки вказані обставини не підтвердились під час дослідження відеозапису проходження позивачем кваліфікаційного іспиту. Крім того, позивач не заперечував варіанти своїх відповідей практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування, наданих відповідачем.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем спірного рішення в частині відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно - Кудрявська, 4, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39787008), Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 червня 2021 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко