Справа № 420/5915/20
29 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №23 від 02.06.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відділ №15 з питань перерахунків пенсій Подільського управління застосування пенсійного законодавства) про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2020 року пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 року) з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Одеської області №81 від 19.03.2020 року, без обмеження її граничного розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми щомісячного заробітку.
19.03.2020 року Прокуратурою Одеської області позивачу відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» було видано довідку №81 від 19.03.2020 року для перерахунку його пенсії.
З огляду на вищезазначене ОСОБА_1 01.06.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок його пенсії, додавши до неї відповідну довідку №81 від 19.03.2020 року.
Водночас рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.06.2020 року №23 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 постанов чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймались.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
10.08.2020 року через канцелярію суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 35-42), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що частиною 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» було визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Однак на теперішній час Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Отже положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України, встановлено наступний порядок його виконання:
- частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ зі змінами, не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції.
При цьому призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
На думку представника відповідача, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, у яких право виникло після 13.12.2019 року. Оскільки після 13.12.2019 року не відбулось зміни посадових окладів для працівників прокуратури, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
Також представник відповідача зазначив, що постановою Кабінету Мігістрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 року, затверджено схему посадових окладів прокурорів офісу Генерального прокурора, обласних, Окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому п. 7 Постанови №1155 встановлено, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунків пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
14.08.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.62-69), в якій ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог.
Заперечень на відповідь на відзив відповідачем не надано.
02.09.2020 року ухвалою суду провадження в адміністративній справі №420/5915/20 було зупинено на підставі п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.
18.06.2021 року провадження у справі №420/5915/20 було поновлено та продовжено її розгляд.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з січня 2002 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми щомісячного заробітку.
19.03.2020 року Прокуратурою Одеської області позивачу відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» було видано довідку №81 від 19.03.2020 року для перерахунку його пенсії. Згідно зазначеної довідки заробітна плата ОСОБА_1 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора-криміналіста за нормами, чинними станом на 06.09.2017 року, складає: посадовий оклад - 5660,00 грн.; надбавка за класний чин - 2200,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 2264,00 грн.; надбавка за слідчу роботу 25% - 1415,00 грн.; інші щомісячні надбавки, доплати (ОВЗ) 70% - 7086,80 грн.; премія 60% - 11175,48 грн.; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (1/12) 2483,44 грн. та 2483,44 грн., що у підсумку склало 34 768,16 грн. (а.с. 12).
01.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, додавши вищезазначену довідку прокуратури Одеської області.
02.06.2020 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №23 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії (а.с. 13-14).
В обґрунтування зазначеної відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що відповідно до частини 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Однак на теперішній час Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Отже положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України, встановлено наступний порядок його виконання: - частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ зі змінами, не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції, а саме «При цьому призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії».
Водночас, як зазначив пенсійний орган, рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року змінює законодавче регулювання правовідносин щодо перерахунку пенсій колишнім працівникам прокуратури, що виникатимуть тільки після його ухвалення.
Тому на думку відповідача підвищення заробітної плати, яке відбулось згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657, тобто до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, не може застосовуватися для перерахунку пенсії у теперішній час.
Окрім того, у рішенні зазначено, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадового окладу працівників прокуратури, передбачене цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Тому відповідач, беручи до уваги, що після прийняття рішення Конституційного Суду України, постанови чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймались, дійшов висновку про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №697-VII.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом у справі №420/5915/20.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
На час призначення пенсії ОСОБА_1 умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон №1789-XII).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ, який набув чинності з 01 січня 2015 року, до частини 23 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було внесено зміни та частина 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в редакції, відповідно до змісту якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, змінилося правове регулювання порядку перерахунку пенсій колишніх працівників прокуратури. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відсутня в новій редакції частини 23 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а визначення умов та порядку перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Водночас, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
При цьому підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, було затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.
Разом з тим, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року №657 не містила. Крім того, Кабінетом Міністрів України не було прийнято нормативного акту, який би визначав умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/23 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2023 (2413/23, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Крім того, у своєму рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року №2136-VIII.
Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2023(2413/23, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019 року.
Відтак, з 13.12.2019 року Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу Прокуратурою Одеської області було видано довідку від 19.03.2020 року №81 для перерахунку пенсій. Вказану довідку видано відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що саме з 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому суд критично ставиться до посилання пенсійного органу на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року (далі - Постанова №1155), за змістом п. 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року.
Так позивач просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка жодних обмежень, визначених п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року не містить.
Суд зазначає, що 30 серпня 2017 року, постановою Кабінету Міністрів України №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури зміни, що додаються (далі - Постанова №657).
Зокрема, пунктом 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, затверджених Постановою №657, викладено у новій редакції додатки 1, 2 і 7 до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», якими визначено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України (додаток 1); посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур (додаток 2); посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур (додаток 7).
Тобто, змінені схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур, працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур передбачали підвищення посадових окладів.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», пунктом 1 якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.
Пунктами 2-3 Постанови №1155 надано право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов'язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Виплачувати прокурорам органів прокуратури: надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності; надбавку за почесне звання «заслужений».
Суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року є чинною, вказаною постановою збільшено схеми посадових окладів працівників прокуратури, зокрема посади позивача, а тому, постанова №657 є підставою для перерахунку пенсії позивача.
Твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019 року), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. При цьому така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019 року.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.06.2020 року №23 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач починаючи з 13.12.2019 року мав право на здійснення перерахунку його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників.
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року.
Також Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 року у справі №308/11498/16-а, зазначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №310/6638/16-а (2-а/310/652/16).
Тобто, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у даному випадку це 90%.
Також суд при прийнятті даного судового рішення зауважує, що статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VІ, вперше було встановлено максимальний розмір пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Положення цієї норми не визнавались у встановленому порядку Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
Відповідно до викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Як вже було зазначено, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
Також, абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана редакція абзацу 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016 року.
Як слідує з п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.
Пенсія ОСОБА_1 була призначена у січні 2002 року, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, перерахована пенсія позивача не може обмежуватися максимальним розміром, тобто не перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Також суд при вирішенні спірних правовідносин в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України вважає за необхідне враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року по справі №360/1428/17 зазначив, що оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію з 23 серпня 2011 року, тобто до 1 січня 2016 року, тому дія положень Закону України 24.12.2015 року №911-VІІІ щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу пункту 2 Прикінцевих положень цього закону.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2023 року №5-р/2023 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
У п. 4.1 вказаного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2023 року №5-р/2023 зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції України).
Конституційний Суд України в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 вказав, що "верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо".
Згідно з юридичними позиціями Конституційного Суду України "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями" (абз.3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010); "принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності" (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2017 року№2-р/2017).
На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів.
Конституційний Суд України наголошує, що принцип верховенства права передбачає внесення законодавчих змін із визначенням певного перехідного періоду (розумного часового проміжку між офіційним оприлюдненням закону і набранням ним чинності), який дасть особам час для адаптації до нових обставин. Тривалість перехідного періоду при зміні правового регулювання суспільних відносин має визначати законодавець у кожній конкретній ситуації з урахуванням таких критеріїв: мети закону в межах правової системи і характеру суспільних відносин, що ним регулюються; кола осіб, до яких застосовуватиметься закон, і їх здатності підготуватися до набрання ним (його новими положеннями) чинності; інших важливих обставин, зокрема тих, що визначають час, необхідний для набрання чинності таким законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (справи «Суханов та Ільченко проти України», «Кечко проти України», "Федоренко проти України") з урахуванням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
За таких умов задля належного та ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 саме з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, згідно з довідкою №81 від 19.03.2020 року, виданою Прокуратурою Одеської області, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 30.06.2020 року (а.с. 18).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.06.2020 року №23 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13.12.2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, згідно з довідкою №81 від 19.03.2020 року, виданою Прокуратурою Одеської області. без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький