Ухвала від 24.06.2021 по справі 420/2199/20

Справа № 420/2199/20

УХВАЛА

24 червня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Цибулі Ю.І.

представника позивача - Глиняної Г.В.

представника відповідача - Бутрик А.О.

представника третьої особи - Клименка Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

10 червня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом по справі прийнято рішення, яке набрало законної сили 13.08.2020 року.

05.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, вхід. № 11200/21, в якій останній просить, зокрема:

- скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року по справі № 420/2199/20;

- винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Логістик Трел» про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року; визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402; зобов'язання відповідача внести в реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 52123969 грн., - у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року: відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; від 06.04.2021 року: замінено відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44069166); зупинено провадження у справі; від 09.06.2021 року: поновлено провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України; від 17.06.2021 року: задоволено клопотання представника третьої особи, від 15.06.2021 року та 17.06.2021 року, - забезпечено участь третьої особи - Національного антикорупційного бюро України у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon».

В судовому засіданні 23 та 24 червня 2021 року представники відповідача підтримали подану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року по справі № 420/2199/20, просили суд задовольнити її в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- у проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/2199/20, порушена за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року; визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402; зобов'язання відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 52123969 грн.;

- рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року адміністративний позов ТОВ «Логістик Трел» - задоволено частково: визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін;

- Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що наявні підстави для звернення до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення від 10.06.2020 року по справі № 420/2199/20. Так, у справі № 420/2199/20 розглядався спір про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та №0000360402 щодо відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 52123969 грн., яке прийнято за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістик Трел» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року (від 20.01.2020 року № 9332004744);

- згідно висновків акту ГУ від 06.03.2020 року № 181/15-32-04/43260098, за результатами складання якого було винесено оскаржені підприємством повідомлення-рішення, «підприємством не подавались довідки за формою 20-ОПП (Про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через, які проводиться діяльність), що свідчить про відсутність у ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (ЄДРПОУ 43260098) власних чи орендованих складських приміщень де могли б зберігатись імпортовані та придбані на митній території товари, тобто складські приміщення фактично відсутні. Відсутність первинних документів, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності свідчить про неможливість здійснення платником податків операцій з урахуванням часу, місця знаходження платника, його майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для підприємницької діяльності. Відповідне свідчить про відсутністьгосподарської діяльності, наміру одержати економічного ефекту по реалізації ТМЦ на адресу нерезидентів або резидентів України та унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2019 року. Враховуючи вищевикладене, залишки придбаних ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» товарів не використовувались в господарській діяльності, але і не залишилися у підприємства у зв'язку з відсутністю їх на зберіганні. Таким чином, відсутність наявних залишків придбаного товару свідчить про їх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, або відсутність їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства при відсутності фінансового результату. В порушення абзацу г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (податкові зобов'язання з податку на додану вартість не нараховані, зведена податкова накладна, згідно даних ЄРПН не складалась та не реєструвалась, в термін, визначений законодавством»;

- в свою чергу, у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року наголошено, що «позиція відповідача - є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною. Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано»;

- в даному випадку Головне управління ДПС в Одеській області зазначає про виникнення нововиявленої обставини, яка є суттєвою для належного вирішення судової справи, а саме отримання контролюючим органом 03.02.2021 року листів від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 28.01.2021 № 0434-231/2730 із додатками, від 18.02.2021 № 0434-231/5364 із додатками, а також лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 01.03.2021 № 11-4468/02-21 з додатками;

- згідно тексту отриманих документів від Національного антикорупційного бюро України, правоохоронним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. В рамках даного розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до підслідності даного органу, а також запобіганню вчиненню нових, детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52020000000000 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 року № 991/875/21, проведено обшуки за адресою складського приміщення TOB «Логістик Трел», яке підприємство орендує у ТОВ «СКЛАДОН» згідно договору від 22.11.2019 № 22-ОП, який підприємство надавало до матеріалів судової справи, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Чепіги отамана, буд. 29-Ж. За результатами проведених заходів встановлено, що складське приміщення за даною адресою належить на праві власності ТОВ «Одеський автоскладальний завод», та здається в оренду ТОВ «Ресурс експосервіс». Дане підприємство орендує відповідне складське приміщення з кінця 2019 року та зберігає за даною адресою лише власну сільськогосподарську продукцію;

- представником ТОВ «Ресурс експосервіс». згідно протоколу обшуку від 16.02.2021 року, зазначено, що підприємства, наведені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 № 991/875/21, серед яких наявне ТОВ «Логістик Трел», йому не відомі;

- аналогічно, обшук за адресою складського приміщення м. Одеса, вул. Чепіги отамана, буд. 29-Ж був проведений 18.02.2021 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.02.2021 № 757/7576/21-к. Згідно складених протоколу обшуку від 18.02.2021 року та протоколу допиту свідка від 18.02.2021 року, представником ТОВ «Одеський автоскладальний завод» Глущенко Ростиславом Ігоровичем повідомлено, що складське приміщення за адресою м. Одеса, вул. Чепіги отамана, буд. 29-Ж ніколи не використовувалось ТОВ «Логістик Трел», речі та документи, які зазначені в ухвалі на проведення обшуку у даному складському приміщенні відсутні. Однак, ТОВ «Логістик Трел» згідно поданої податкової звітності з ПДВ за періоди листопад 2019 року - грудень 2020 року не відображало будь-яких нарахувань податкових зобов'язань у зв'язку з відвантаженням товарно-матеріальних цінностей, за залишками отримання яких попередньо підприємством було сформовано суми податкового кредиту, та не здійснювало реєстрацію податкових накладних;

- Національним антикорупційним бюро України складено рішення від 23.12.2020 № 02-229/44004 щодо розкриття ПАТ «Банк Восток» та АТ «Укрексімбанк» інформації щодо операцій ТОВ «Логістик Трел» на рахунках, відкритих у відповідних банківських установах. Листом від 14.01.2021 № 229/719-00 ПАТ «Банк Восток» надали Національному антикорупційному бюро України запитувану інформацію, яка була скерована правоохоронним органом на адресу Головного управління ДПС в Одеській області листом 28.01.2021 № 0434-231/2730. Також, листом від 09.02.2021 № 0434-231/4247 Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України скеровано на адресу Головного управління ДПС в Одеській області інформацію щодо руху коштів на банківському рахунку ТОВ «Логістик Трел», відкритому у АТ «Укрексімбанк». Згідно проведеного аналізу отриманої інформації з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Логістик Трел» (зокрема: НОМЕР_1 відкритого у ПАТ «Банк Восток», НОМЕР_2 відкритого у АТ «Укрексімбанк»), встановлено, що на відповідні рахунки у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб'єктами господарювання на загальну суму 160639001,72 грн., з якої сума ПДВ складає 26773166.95 грн.;

- в свою чергу, ТОВ «Логістик Трел» задекларовано за період з листопада 2019 боку погрудень 2020 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3938950 грн.;

- згідно аналітичної довідки, яка була складена Головним управлінням ДПС в Одеській області за наслідком отриманої інформації від Національного антикорупційного бюро України, ТОВ «Логістик Трел» порушено вимоги п. 187.7 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не відображення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період діяльності з листопада 2019 - по грудень 2020 року у сумі 22834216.95 грн. Відповідні показники податкової звітності ТОВ «Логістик Трел» не відповідають даним за операціями на рахунках підприємства;

- враховуючи відповідні вимоги законодавства та фактичні обставини, ТОВ «Логістик Трел» повинен був задекларувати податкові зобов'язання та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 26773166,95 грн.;

- зокрема, за період грудень 2019 року, за який підприємством подано податкову декларацію із визначенням суми, необхідної до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 52123969 грн., ТОВ «Логістик Трел» повинна була бути задекларована сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 24227880,20 грн., яка у відповідному же розмірі повинна зменшувати суму від'ємного значення ПДВ, відображеної за даною податковою декларацією. Однак, ТОВ «Логістик Трел» задекларовано за період листопад-грудень 2019 року суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 527047 грн. Таким чином, за звітний період грудень 2019 року ТОВ «Логістик Трел» заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 52123969 грн. за відсутності визначення у податковій звітності за даний же період зобов'язань з ПДВ у зв'язку з реалізацією товару у розмірі 24227880,20 грн.;

- з огляду на відповідні приписи податкового законодавства, ТОВ «Логістик Трел» станом на грудень 2019 року фактично не мав права на відображення від'ємного значення з ПДВ, тим паче - права на заявления суми ПДВ до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок. Таким чином, відсутність факту зберігання товарно-матеріальних-цінностей суб'єктом господарювання призводить до обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань із відображенням у податковій звітності та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу, зменшує суму податкового кредиту та суми податку у Системі електронного адміністрування ПДВ, сформованих у зв'язку з придбанням такого товару або сплатою ПДВ під час його розмитнення та ввезення на митну територію України. Безумовний обов'язок з нарахування податкових зобов'язань платником податку виключає можливість заявлення будь-яких сум до бюджетного відшкодування на розрахункові рахунки в рамках приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Відсутність належного підтвердження факту зберігання товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях ТОВ «Логістик Трел», встановленого за актом перевірки, а також факт надходження коштів на рахунки підприємства, за яким у відповідності до статті 187 Податкового кодексу України виникають податкові зобов'язання з ПДВ, що не були задекларовані позивачем, нівелює право відповідного підприємства на отримані суми бюджетного відшкодування;

- ТОВ «Логістик Трел» фактично ввело в оману суд в ході розгляду судової справи, адже будь-яких договорів продажу та поставки ТМЦ на адресу, зокрема, ТОВ «Тріал-Тех (40947229), ТОВ «Прайм ОПТ-Сервіс» (43053951) ТОВ «Інкорн Сервіс» (41350708) - надано не було, як і доказів отримання коштів від контрагентів-покупців, та у зв'язку з цим - ведення належним чином податкового обліку з ПДВ (а саме: нарахування податкових зобов'язань, що впливає на розраховану суму від'ємного значення, яка у наступному заявлена, підприємством до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок);

- позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач не має права на отримання суми бюджетного відшкодування, яке було зменшено контролюючим органом згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402;

- з огляду на викладене, документально підтверджено належними та допустимими доказами факт реалізації ТМЦ та відсутність у зв'язку з цим товару на зберіганні ТОВ «Логістик Трел» як на дату проведення перевірки, так і на дату винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, що позбавляє ТОВ «Логістик Трел» права на відшкодування ПДВ.

До даної заяви відповідачем додано копії, зокрема:

- листа Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.02.2021 року № 0434-231/5364 та доданих до нього копій ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/875/21 від 9 лютого 2021 року та протоколу обшуку від 16 лютого 2021 року;

- листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 01.03.2021 р. № 11-4468/02-21 та доданої до нього копії ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/7576/21-к від 12 лютого 2021 року, протоколу обшуку від 18.02.2021 року та протоколу допиту свідка від 18.02.2021 року;

- листа Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 28.01.2021 року № 0434-231/2730 та доданих до нього копій рішення «Про отримання інформації» вих. № 02-229/44004 від 23.12.2020 року та листа ПАТ «Банк Восток» вх. № 229/719-00 від 14.01.2021 року;

- листа Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 09.02.2021 року № 0434-231/4247;

- роздруківки руху коштів по рахунках ТОВ «Логістик Трел»;

- аналітичної довідки ТОВ «Логістик Трел» за період з 01.11.2019 - 30.12.2020 року, складеної відповідачем;

- податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за 11, 12 місяці 2019 року, 1-12 місяці 2020 року, 1 місяць 2021 року;

- роздруківки даних ЄРПН.

26.04.2021 року від представника Національного антикорупційного бюро України надійшло клопотання, в якому останнім зазначено, зокрема:

- детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000529 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України;

- під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС (ДПС) в Одеській області під час проведення контрольних заходів за правомірністю заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ групою осіб, що контролюють діяльність 26 підприємств, у тому числі позивача;

- виявлені детективами Національного бюро під час досудового розслідування відомості були враховані під час розгляду П'ятим апеляційним адміністративним судом іншої аналогічної справи (№ 420/6598/20 за позовом ТОВ «Віалакс» до ГУ ДПС в Одеській області).

27.05.2021 року від позивача до суду надійшов відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р., в якому позивач просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, із зазначенням таких фактичних обставин, зокрема:

- підставою, що стала нововиявленою обставиною на думку відповідача є: «отримання контролюючим органом 03.02.2021 року листів від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 28.01.2021 р. № 0434-231/2730 із додатками, від 18.02.2021 р. № 0434-231/5354 із додатками, а також лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 01.03.2021 № 11-446802-21 з додатками;

- ознайомившись із заявою відповідача 25.05.2021 року, Товариство вважає її дії необґрунтованою. Так, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 000360402. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- в обґрунтування заяви відповідач вказує про відсутність факту зберігання ТМЦ на складах підприємства, що не може залишитись поза увагою, оскільки вказані доводи могли б бути підтверджені самим податковим органом, якби останній дотримувався вимог ст. 44 ПКУ щодо його обов'язку надати платнику податків 90-денний строк для відновлення втрачених документів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу про це;

- натомість, так як контролюючий орган не провів перевірку в порядку та у спосіб визначений законодавством, він не може стверджувати про відсутність ТМЦ на складських приміщеннях на момент проведення перевірки, посилаючись на документи, отриманні від НАБУ через 8 місяців після проведення перевірки. Верховним Судом в постанові від 19.03.2021 по справі № 430/143/19 висловлено наступну правову позицію, а саме: будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону;

- якщо враховувати ту обставину, що перевірка відбулась за інформацією, що наявна в базах даних «Податковий блок», та викладена в акті перевірки, відповідно, остання не може бути належним доказом встановлення податкового правопорушення, оскільки містить виключно інформативний характер;

- щодо обґрунтувань відповідача стосовно не відображення податкових зобов'язань. Дані обставини не мають відношення до предмету розгляду даної справи. Відповідач вказує про обставини розкриття в січні 2021 року банківської таємниці у ПАТ Банк Восток та АТ «Укрексімбанк» щодо операцій ТОВ «Логістик Трел» на рахунках, відкритих у відповідних банках. Згідно інформації з банківських рахунків, встановлено, що на рахунки Товариства у період з листопада 2019 р. по грудень 2020 р. надходили кошти в якості оплати за поставку ТМЦ за укладеними договорами із суб'єктами господарювання на загальну суму 160639001,72 грн.;

- не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись також нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Контролюючий орган міг самостійно звернутись із заявою про розкриття банківської таємниці, однак цього своєчасно здійснено не було;

- отже, надані ГУ ДПС в Одеській області докази у т.ч. щодо розкриття банківської таємниці жодним чином не можуть слугувати підтвердженням позиції відповідача стосовно нібито відсутності товарів на складі на дату подання декларації та прийняття рішення суду;

- вказані у заяві обставини не можуть бути нововиявленою обставиною, враховуючи предмет розгляду даної справи та направлені виключно на переоцінку доказів. Предметом позову у дані справі є не право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а саме законність дій контролюючого органу в частині призначення та проведення перевірки;

- надані до заяви документи, які отримані в рамках кримінального провадження не можуть бути враховані при розгляді даної заяви;

- долучені відповідачем документи є нічим іншим як новими доказами, які не можуть розцінюватись судом як нововиявлена обставина.

22.06.2021 року від третьої особи до суду надійшли пояснення, вхід. № 32620/21, в яких останній просить задовольнити заяву ГУ ДПС в Одеській області, із зазначенням таких фактичних обставин:

- Національне бюро вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Предметом спору у справі, зокрема є податкове повідомлення-рішення, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість. Водночас від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сформувалась за рахунок невідображення показників податкової звітності щодо продажу товарів (фактичного їх зберігання підприємством);

- заява Головного управління ДПС в Одеській області обґрунтована зокрема тим, що відповідачем було одержано від Національного бюро відомості та документи, які є істотними для розгляду даної справи та не були відомі і не могли бути на час розгляду справи, а саме обставини реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується надходженням коштів на рахунок підприємства;

- у позивача було відсутнє право на декларування від'ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у цій частині;

- відомості про рух коштів на рахунку підприємства було виявлено детективами Національного бюро під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000529, а саме шляхом одержання інформації від банківських установ, яка зокрема свідчить про надходження коштів в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб'єктами господарювання;

- про такі обставини Національне бюро повідомило контролюючий орган листами з наданням відповідних підтверджуючих документів, які наявні в матеріалах справи. При цьому детективом Національного бюро було надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування. Враховуючи викладене, обставини реалізації позивачем товару, що підтверджується надходженням коштів на банківський рахунок, мають істотне значення для розгляду даної справи, оскільки в податковій звітності платника податків відсутня інформація щодо податкових зобов'язань, які виникли внаслідок надходження коштів за поставку товару. Водночас виникнення податкових зобов'язань у платника податків має наслідком зменшення від'ємного знaчення з ПДВ та спростовують право платника на бюджетне відшкодування у спірній частині;

- щодо твердження позивача про несвоєчасність подання учасниками справи доказів до суду слід зазначити, що відповідач дізнався про нововиявлені обставини після прийняття Одеським окружним адміністративним судом судового рішення, з саме 03.02.2021 (в день отримання листа Національного бюро від 28.01.2021 з додатками). Відтак ГУ ДПС в Одеській області був позбавлений можливості надати такі докази у 2020 році (під час розгляду справи в суді першої інстанції). Водночас вказані нововиявлені обставини існували на час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді, що підтверджується долученими до заяви ГУ ДПС в Одеській області додатками (зокрема виписками з банківських рахунків позивача, відкритих в ПАТ «Банк Восток» та АТ «Укрексімбанк»);

- долучені до заяви додатки (листи Головного підрозділу детективів Національного бюро, рішення Національного бюро, листи банківських установ тощо) є доказами, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та їх подання є вимогою КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

- ГУ ДПС в Одеській області не міг знати про обставини надходження коштів на банківський рахунок позивача, оскільки такі відомості становлять банківську таємницю. Більше того, банк розкриває банківську таємницю лише за вимогою ДПС України та виключно у частині інформації про наявність банківських рахунків, а не руху коштів.

Дослідивши матеріали справи у провадженні за нововиявленими обставинами, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Позивач у цій справі звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402;

- зобов'язати відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 52123969 грн.

Отже, виходячи зі змісту основних позовних вимог та їх підстав за позовною заявою, предметом спору та відповідно предметом дослідження є правомірність оскаржених:

- дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та

- податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, яке набрало законної сили 13.08.2020 року, зокрема:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» (місцезнаходження: площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 43260098) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково;

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» судовий збір в сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Відповідно до змісту мотивувальної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 420/2199/20 щодо основних позовних вимог: про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, його прийнято з таких підстав, зокрема:

« 1. Щодо позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402, - слід зазначити таке.

По-перше, згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо, з таких підстав:

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, із зазначенням, що:

- така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України;

- як уже зазначалось, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка.

При цьому суд також звертає увагу відповідача на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 910/11383/19 (зазначена позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

З наведеного вбачається, що вищезазначена позиція відповідача, як підстава для відмови у задоволенні позову, а саме, що: у випадку, якщо позивач вважав неправомірним наказ на проведення перевірки чи дії посадових осіб контролюючого органу щодо виходу на перевірку неправомірними, то посадові особи підприємства могли не допустити до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу; однак, посадових осіб контролюючого органу було допущено та 24.02.2020 року розпочато перевірку; за результатами проведеної перевірки складено акт № 181/15-32-04-02/43260098 від 06.03.2020 та винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення; тенденція судової практики сформувалася таким чином, що допускаючи посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, платник втрачає право на оскарження наказу про її проведення, із посиланням на те, що таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.08.2018 у справі № 826/1205/16 та від 17.04.2018 у справі № 826/12612/17, - є помилковою, законодавчо безпідставною та такою, що не узгоджується з новими, актуальними на час розгляду та вирішення поданої позивачем позовної заяви, висновками Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних питань.

По-друге, виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що 06.02.2020 року позивачем відповідачу подано лист-повідомлення № 097 від 06.02.2020 року, яким останнього повідомлено, зокрема, що:

- ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (ЄДРПОУ 43260098) було втрачено документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, договори, контракти, ТТН, ГТД, інвойси, виписки з банку, реєстри складського обліку, тощо за період з 13.11.2019 року по теперішній час, що підтверджується листом Портофранківського відділення поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області № 36/2-1844 від 04.02.2020 року, що додається;

- підприємством вживається всі необхідні заходи щодо відновлення втрачених документів.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що лист-повідомлення позивача № 097 від 06.02.2020 року одержано відповідачем, згідно штампу відповідача, 06.02.2020 року.

З урахуванням досліджених судом доказів по справі, у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання відповідачем.

До вказаного листа позивачем було додано копію листа Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській в області № 36/2-1844 від 04.02.2020 року, яким ОСОБА_1 - директора підприємства позивача повідомлено, що:

- Ваше звернення до Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській в області, за фактом виявлення відсутності документів ТОВ «ЛОГСТИК ТРЕЛ», зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інших подій за № 1844 від 3 лютого 2020 року та уважно розглянуто;

- під час розгляду Вашого звернення встановити місцезнаходження фінансово-господарських документів ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ», а саме: податкових накладних, інвойсів, договорів, угод та інших документів за період діяльності з 13.11.2019 року та по теперішній час не виявилось можливим. В подальшому рекомендуємо Вам для їх відновлення звертатися за місцем видачі.

18.02.2020 року відповідачем, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Борболюка Максима від 13.02.2020 № 40/11/15-32-04-02-11, видано наказ № 652 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (код за ЄДРПОУ 43260098)», яким наказано:

- провести документальну позапланову виїзну ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ», код за ЄДРПОУ 43260098 з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року, тривалістю 5 робочих днів з 24.02.2020 року.

З 24.02.2020 року по 28.02.2020 року, відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.02.2020 року № 652 ГУ ДПС в Одеській області, посадовими особами відповідача, відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, від 19.02.2020 року № 709/04-02, № 710/04-02, від 21.02.2020 року № 823/04-02, № 822/04-02, проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2020 року № 9332004744).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.03.2020 року № 181/15-32-04-43260098, згідно зі змістом якого, наведені у ньому порушення встановлені відповідачем з таких підстав, зокрема:

- в ході проведення перевірки оригінали (засвідчені копії) первинних документів, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2019 року посадовими/уповноваженими особами ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (код за ЄДРПОУ 43260098) не надано, також посадовими особами ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (код за ЄДРПОУ 43260098) інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась. На підставі зазначеного складено акти від 25.02.2020 року № 114/15-32-04-02, від 26.02.2020 року № 119/15-32-04-02, від 27.02.2020 року № 130/15-32-04-02, від 28.02.2020 № 136/15-32-04-02;

- перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці - не є можливим,оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- дотримання вимог законодавства (в тому числі, статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- аналіз ціноутворення (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими) у звітних періодах, які підлягають перевірці, перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- операції з придбання (спорудження) основних фондів, зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій, введення (часткове введення) в експлуатацію об'єктів будівництва перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- встановити фактичні операції з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, в тому числі не реалізованих на час проведення перевірки не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- операції із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- за результатами перевірки наявність правових відносин ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (ЄДРПОУ 43260098) з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- за результатами перевірки наявності правових відносин ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (ЄДРПОУ 43260098) з пов'язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано;

- в ході проведення перевірки виявлення серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, або здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) - перевірити не є можливим, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності до перевірки не надано.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- податкові консультації,

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Так, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з пп. 1.4.7.1 пп. 1.4.7 п. 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, зокрема, у разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.

На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій.

З встановлених обставин та наведених законодавчих положень вбачається, зокрема:

- ненадання в ході проведення перевірки оригіналів (засвідчених копій) первинних документів обумовлено їх втратою, про що відповідача повідомлено 06.02.2020 року. Відповідно, встановленими обставинами спростовується твердження, наведене в акті перевірки, що інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась;

- виходячи з положень пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п. 83.1 ст. 83 ПК України та зі змісту акту перевірки від 06.03.2020 року № 181/15-32-04-43260098, ненадання, в даному випадку у зв'язку із втратою, первинних документів обґрунтовано унеможливлює проведення перевірки. Проте, на виконання вимог п. 44.5 ст. 44 ПК України та пп. 1.4.7.1 пп. 1.4.7 п. 1.4 розділу І Методичних рекомендацій посадовими особами відповідача не складено акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, термін проведення перевірки - не перенесено до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПК України строків, а фактично, за встановлених обставин, - проведено документальну перевірку позивача.

Акт перевірки, складений за результатами документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливий виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.04.2019 року у справі № 806/252/16 (адміністративне провадження № К/9901/31885/18), від 12.06.2018 у справі № 821/597/17 (К/9901/48710/18) тощо.

Верховний Суд у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 813/8011/14, від 16 січня 2018 року у справі № 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справа № 810/1438/17 вже висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Також, щодо посилання відповідача в акті перевірки, як на підстави для висновків про встановлені порушення, на те, що: під час перевірки використовувались дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби: ІТС „Податковий блок”; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, - додатково до вищенаведеного слід зазначити таке.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

По-третє, щодо посилання відповідача в акті перевірки, як на підстави для висновків про встановлені порушення, на складені відповідачем акти від 25.02.2020 року № 114/15-32-04-02, від 26.02.2020 року № 119/15-32-04-02, від 27.02.2020 року № 130/15-32-04-02, від 28.02.2020 № 136/15-32-04-02, - додатково до вищенаведеного слід зазначити таке.

Відповідно до змісту Актів про відмову у наданні документів щодо питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року, від 25.02.2020 року № 114/15-32-04-02, від 26.02.2020 року № 119/15-32-04-02, від 27.02.2020 року № 130/15-32-04-02 та від 28.02.2020 року № 136/15-32-04-02, зокрема:

- після вручення 24.02.2020 року копії наказу ГУ ДПС в Одеській області від 18.02.2020 р. № 652, направлень на перевірку від 19.02.2020 року № 709/04-02, № 710/04-02 та запиту про надання оригіналів відповідних документів від 24.02.2020 року директором ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» ОСОБА_2 було відмолено/не надано документи до перевірки, щодо підтвердження законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року, а також відмовлено у призначення (проведенні) інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2019 року.

Проте, згідно зі змістом листа-відповіді позивача № 0116 від 25.02.2020 року на запит відповідача від 25.02.2020 року, в ньому зазначено, зокрема, що: ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» жодним чином не відмовляє контролюючому органу у проведенні інвентаризації; підприємство лише користується своїм правом та не включило представника ГУ ДПС в Одеській області до складу інвентаризаційної комісії.

Також, відповідно до листа-відповіді позивача № 0117 від 28.02.2020 року на запит відповідача від 25.02.2020 року, з додатком - довідкою Амбулаторії сімейного лікаря від 28.02.2020 року, в листі зазначено, зокрема, що: на виконання листа від 25.02.2020 року було погоджено час та дату обстеження складського приміщення на 28.02.2020 року о 15 год. 00 хв.; однак, з причин погіршення стану здоров'я на гостру респіраторну вірусну інфекцію, директор підприємства позивача просив обстеження складського приміщення перенести на іншу дату після покращення стану його здоров'я.

В змісті акта перевірки також наведений зміст вказаних листів-відповідей позивача на запит відповідача від 25.02.2020 року. Отже, відповідач визнає їх одержання від позивача.

Проте, з наведеного не вбачається відмова позивача у призначення (проведенні) інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей щодо наявності залишків ТМЦ на складі, які є підставою для нарахування від'ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2019 року.

Жодних інших доводів щодо наведених фактичних обставин зі спірних правовідносин відповідачем, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, не наведено та/або доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, позиція відповідача щодо встановлених порушень на підставі наведених обставин - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною.

По-четверте, суд, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, не бере до уваги посилання відповідача в заявах по суті справи, як на підстави для висновків про встановлені порушення, на те, що всупереч п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88, позивачем вказаний в цьому пункті акт як до початку проведення перевірки так і під час проведення перевірки надано не було, - з тих підстав, що наведені обставини не були покладені в основу оскаржуваних рішень, та відповідачем не доведено, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання доказів на їх підтвердження до прийняття оскаржуваних рішень, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що відповідно до п. 1.1 зазначене відповідачем Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Проте, відповідачем не наведено та не доведено, та заперечується позивачем, що основна діяльність позивача фінансується за рахунок коштів бюджету.

Отже, вищезазначена позиція відповідача - є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

Слід також зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги у зазначеній частині;

- оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно

- позовні вимоги позивача у зазначеній частині підлягають задоволенню.

2. Щодо позовної вимоги: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року, - слід зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, оскаржені позивачем дії відповідача, які передували прийняттю податкових повідомлень-рішень, входять до предмета перевірки (дослідження, встановлення, доказування) правомірності прийняття оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов'язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції можливий за наявності двох обов'язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

Виходячи з висновків суду про протиправність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень та їх скасування, суд вважає такий спосіб захисту прав та інтересів позивача ефективним та достатнім, відповідно таким, що не потребує окремого визнання певних дій відповідача, які передували прийняттю (зумовили прийняття) оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень, протиправними.

Наведена позиція суду узгоджується також з вищенаведеним висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19), відповідно до якого, зокрема: оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень; оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року, - слід відмовити.».

Отже, з вищенаведеного змісту мотивувальної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 420/2199/20 вбачається, що:

- на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18, а саме:

- в першу чергу надано правову оцінку підставам позову щодо порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, як таких, що зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень;

- за результатами надання правової оцінки підставам позову щодо порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26.04.2019 року у справі № 806/252/16, від 12.06.2018 у справі № 821/597/17, від 14 травня 2019 року у справі № 813/8011/14, від 16 січня 2018 року у справі № 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17, від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, та визнано протиправними оскаржені податкові повідомлення-рішення, та відповідно

- суд не переходив до перевірки підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства;

- в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача відмовлено, по суті, з тих підстав, що оскаржені позивачем дії відповідача, які передували прийняттю податкових повідомлень-рішень, входять до предмета перевірки (дослідження, встановлення, доказування) правомірності прийняття оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень та, виходячи з висновків суду про протиправність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень та їх скасування, суд вважає такий спосіб захисту прав та інтересів позивача ефективним та достатнім, відповідно таким, що не потребує окремого визнання певних дій відповідача, які передували прийняттю (зумовили прийняття) оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень, протиправними.

Згідно зі змістом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, відповідачем зазначена інформація щодо руху коштів та ТМЦ позивача, отримана відповідачем листами з додатками від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 28.01.2021 року та від 18.02.2021 року та від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 01.03.2021 року.

Отже, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, відповідачем зазначена інформація щодо підстав наявності порушень податкового законодавства, встановлених оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями, до перевірки яких суд не переходив з вищенаведених підстав.

При цьому, жодних істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, щодо підстав позову про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, як таких, що зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень, за результатами надання оцінки яких судом прийняте рішення у справі, відповідачем, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, на підставі якого відповідач звернувся до суду з цією заявою, не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Твердження представника відповідача в судовому засіданні, по суті, що: рішенням від 10.06.2020 року суд встановив право позивача на податковий кредит; висновки суду про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень здійснено судом на підставі встановлення доведеності позивачем правомірності декларування позивачем від'ємного значення з ПДВ тощо, - не відповідає змісту рішення від 10.06.2020 року у справі № 420/2199/20 щодо встановлених обставин, висновків суду, підстав (фактичних і юридичних), з яких здійснено ці висновки та резолютивній частині рішення, згідно з якою позов задоволено частково.

За наведених обставин, суд також не бере до уваги посилання представника третьої особи на те, що виявлені детективами Національного бюро під час досудового розслідування відомості були враховані під час розгляду П'ятим апеляційним адміністративним судом іншої аналогічної справи (№ 420/6598/20 за позовом ТОВ «Віалакс» до ГУ ДПС в Одеській області).

Так, згідно зі змістом постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2021 року у справі № 420/6598/20, її прийнято, виходячи з наступних підстав, зокрема: задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи у суді товариством надано первинні бухгалтерські документи та докази про імпорт товару, які підтверджують факти здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності з контрагентами та сплати вартості товару при митному оформленні, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню; проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Виходячи з наведеного, підстави щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства у справі № 420/6598/20 були предметом перевірки на відміну від цієї справи. Отже, обставини у справі № 420/2199/20 та № 420/6598/20, які послужили підставами для прийняття рішень, не є аналогічними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наведене посилання третьої особи, фактично, є посиланням на судову практику, яка не є для суду обов'язковою для врахування.

Додатково, щодо зазначеної відповідачем інформації, отриманої листами з додатками - документами кримінального провадження, - слід зазначити таке.

Так, зокрема, згідно зі змістом листа Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.02.2021 року № 0434-231/5364, відповідачу направлено копії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та протоколів обшуків у кримінальному провадженні № 52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, жодних доводів щодо наявності підстав (фактичних і юридичних) для врахування/застосування/прийняття/тощо адміністративним судом в цій справі наданих відповідачем доказів-документів в певному кримінальному провадженні - відповідачем не зазначено. Та, як встановлено судом вище, отримана відповідачем інформація стосується підстав наявності порушень податкового законодавства, встановлених оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями, до перевірки яких суд не переходив з вищенаведених підстав.

Враховуючи та на підставі наведеного, в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вхід. № 11200/21, - слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України, зокрема, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 195, 241-246, 250, 256, 294, 295, 361-369 Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вхід. № 11200/21, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

В повному обсязі ухвалу складено 29 червня 2021 року.

Суддя М.Г. Цховребова