Справа № 420/3421/21
29 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови №221938 від 23.11.2020 року про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.10.2020 року відносно нього під час виконання перевезень вантажів, транспортним засобом марки «RENAULT», модель АЕ 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки VAN H00L, модель ЗВ0026, реєстраційний номер НОМЕР_2 , посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області в пункті габаритно - вагового контролю автодороги М- 01 124 км, Київ - Чернігів - Н. Яриловичі, було виявлено порушення, передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевищення встановленого законодавством габаритно - вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Про виявлені порушення були складені наступні документи, а саме: Довідка №04287 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 02.10.2020 року, Акт № 0005444 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.10.2020 року, розрахунком №0005444 плати за проїзд великогабаритних та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0005444 від 02.10.2020 року та CHEKLODE FREEWEIGH від 02.10.2020 року.
На підставі вищезазначених документів Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, посилаючись на Акт № 256038 від 02.10.2020 року, прийняло постанову № 221938 про застосування адміністративно - господарського штрафу від 23.11.2020 року у розмірі 17 000 гривень.
Позивач вказує, що ним здійснювалося перевезення насипом вантажу - соняшника, а тому вважає необхідним зазначити, що перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
У день здійснення зважування Відповідачем транспортних засобів загальна маса транспортного засобу не перевищувала 40 т.
Позивач зазначає, що результати вимірювання, здійснені Відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.
Позивач вважає, що висновки Відповідача про перевищення позивачем нормативно - допустимого навантаження на одиночну вісь не є об'єктивними, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків. Ухвалою від 30.03.2021 року продовжений строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Повернуті без розгляду клопотання позивача про витребування доказі та про зупинення виконавчого провадження.
Ухвала суду від 05.05.2021 року про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі по справі №420/3421/21 отримана представником відповідача 27.04.2021 року. Станом на 29.06.2021 року відзив на позов до суду не надійшов.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем, який є суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень - Південним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пунктів 3,4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Згідно з п.16 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.
Судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює вид діяльності: 49.41Вантажний автомобільний транспорт (основний).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «RENAULT», модель АЕ 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки VAN H00L, модель ЗВ0026, реєстраційний номер НОМЕР_2 належать на праві власності ОСОБА_1 .
02.10.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області в пункті габаритно - вагового контролю автодороги М- 01 124 км., Київ - Чернігів - Н. Яриловичі було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача марки «RENAULT», модель АЕ 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки VAN H00L, модель ЗВ0026, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив зернову культуру (соняшник), за результатами складений акт №256038 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Про виявлені порушення були складені: Довідка №04287 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 02.10.2020 року, Акт № 0005444 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.10.2020 року, розрахунком №0005444 плати за проїзд великогабаритних та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0005444 від 02.10.2020 року та CHEKLODE FREEWEIGH від 02.10.2020 року.
В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.10.2020 року вказано, що нормативно допустима маса 44т, фактична 39,90т, осьові навантаження,тонн: нормативне допустиме 11,11,8,8,8, фактичне 6,55; 12,65; 6,80; 6,95: 6,95.
На підставі вищезазначених документів Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, посилаючись на Акт № 2560388 від 02.10.2020 року винесено постанову № 221938 про застосування адміністративно - господарського штрафу від 23.11.2020 року у розмірі 17 000 гривень.
Частина 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка зазначена у постанові, встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.15 ч.1 ст.60).
Дослідивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп.15.п.5 Положення).
Згідно з п.1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
Згідно з п. 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т. або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Суд встановив, що зазначеним транспортним засобом за керуванням водія ОСОБА_1 , здійснювалося відповідно до ТТН перевезення соняшника вагою 24 т.920 кг. Загальна тоннажність транспортного засобу складала 40 т. 060 кг. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 02.10.2020 року №038344 (а.с. 90), позивач перевозив насипом насіння соняшника, яке є сипучим вантажем та може легко переміщуватися по контейнеру під час зміни швидкості транспортного засобу, зокрема, під час гальмування.
Згідно з актом зважування загальна маса транспортного засобу складає 39,90т.
Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустимої маси, встановленої Правилами дорожнього руху - 44 т.
Відповідач жодним належним доказом не спростував твердження позивача про неналежне здійснення габаритно-вагового контролю та встановлення перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь на 1,65т.
В Акті від 04.12.2020 року відсутні посилання на здійснення габаритно-вагового контролю, а саме довідку про здійснення габаритно-вагового контролю.
Також, акті проведення перевірки від 04.12.2020 року відсутні відомості щодо вагового комплексу, якій застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю.
Відповідач відзив на позов не надав, не надав також будь яких документів в спростування доводів позивача, не спростував доводів позивача про неналежне складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, в яких не зазначені характеристики зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перевізник повинен бути усвідомлений про характеристики вагового комплексу, якій застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.
Проте відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Крім того, згідно п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.
Суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень та на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів про правомірність прийнятої постанови №221938 від 23.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. до позивача.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням доводів позову, тієї обставини, що наданий строк для відзиву сплинув, та станом на 29.06.2021 року відзив на позов до суду не надійшов, згідно автоматизованої системи діловодства суду по справі не зареєстровано будь-яких клопотань, заяв відповідача, суд кваліфікує неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління №221938 від 23.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень, яка є рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами здійснення габаритно-вагового контролю, включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Висновок суду про визнання протиправною та скасування постанови Управління в Одеській області №221938 від 23.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень ґрунтується також на тому, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не відображає складу правопорушення та посилання на нормативний акт, який порушив позивач.
В оскаржуваній постанові Управління у графі щодо допущеного правопорушення зазначено « 02.10.2020 р., Чернігівська обл., (Підстава: акт від 02.10.20р. №256038». Таке рішення не відповідає вимозі до рішень суб'єкта владних повноважень щодо його обґрунтованості, вмотивованості та прийняття з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, які повинні бути відображені в постанові.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління №221938 від 23.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23.11.2020 року №221938 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В.Катаєва