Ухвала
18 червня 2021 року
м. Київ
справа № 372/2594/20
провадження № 61-9798ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним рішенням органу державної влади,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції у Київській області, Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування шкоди.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20 тис. грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 тис. грн,
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
09 червня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року та просив скасувати судове рішення апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року у відкритті касаційного провадження (№ 61-9587ск21) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене судове рішення в указаній справі відмовлено.
У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.
Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно оскаржив у касаційному порядку одне й те ж саме судове рішення у тій самій справі, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (частина третя статті 27 ЦПК України).
За змістом статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним рішенням органу державної влади відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара