Ухвала
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 526/639/21
провадження № 61-9533 ск21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області у складі судді Максименко Л. В. від 23 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Чумак О. В., від 11 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника та посадових осіб відділу поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника та посадових осіб відділу поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій просив визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб поліції, витребувати з поліції матеріали розслідування кримінальних проваджень, викликати на судове засідання посадових осіб поліції, надати скаржнику державного адвоката.
В обгрунтування скарги зазначав, що начальник та посадові особи відповідача не забезпечили належного нагляду за додержанням законів та ефективністю слідства в кримінальних провадженнях, порушених за його заявами.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі, у зв'язку з тим, що справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
08 червня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу (надійшла 10 червня 2021 року) у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати судові рішення попередніх інстанцій.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе у тому числі таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що спір стосовно перевірки законності дій чи бездіяльності посадових осіб Національної поліції України, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участі органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, а тому належить до юрисдикції адміністративних судів.
Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та усталеній судовій практиці.
Оцінивши предмет спору та заявлений позивачем суб'єктний склад, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України та на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства відмовлено.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що протягом 2017-2020 років поліцією (через суди) було порушено кримінальні провадження за його заявами, за якими жодної слідчої дії поліцією не було проведено, а розумні строки досудового розслідування вже давно закінчились, неодноразові його звернення до керівництва поліції району результатів не дали, є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі і їм дана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.
Зазначені ОСОБА_1 у касаційній скарзі інші аргументи Верховний Суд також вважає необґрунтованими та виключно його суб'єктивними судженнями, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судамипункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, інші клопотання ОСОБА_1 вирішенню не підлягають.
Керуючисьчастинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника та посадових осіб відділу поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара