Іменем України
17 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/8450/17
провадження № 61-7612ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Шевченківської районної
у місті Києві державної адміністрації, Загальноосвітньої школи № 95 м. Києва, Управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації, Івано-Франківського обласного центру зайнятості про відшкодування упущеної вигоди,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Загальноосвітньої школи № 95 м. Києва, Управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації, Івано-Франківського обласного центру зайнятості, в якому просила стягнути з Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації упущену вигоду, а також витрати на ксерокс документів, транспортні витрати та витрати на проживання і харчування в м. Києві за час розгляду позову у суді.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про уточнення підстав позову та зміну ціни позову, в якій просила стягнути 707 100,65 грн упущеної вигоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, відмовлено у прийнятті вказаної заяви та повернуто заяву.
04 травня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку
до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати і справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 26 травня 2021 року звільнено
ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги; залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків скарги до 26 червня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме - для надання уточної редакції касаційної скарги.
У встановлений суддею строк ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, а саме - нову редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
У новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року
і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Нормами статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень і ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення цього строку, з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано нею 06 квітня 2021 року. На підтвердження вказаних обставин надала копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення
із відміткою про отримання.
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
З постанови апеляційного суду убачається, що у судовому засіданні, яке відбулося 15 липня 2020 року, та у якому була присутньою позивач, оголошено перерву до 19 жовтня 2020 року.
У той же час, ОСОБА_1 19 жовтня 2020 року надіслала засобами поштового зв'язку до суду заяву про уточнення підстав та зміну ціни позову
у справі, яка надійшла до суду 22 жовтня 2021 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду
по суті в загальному позовному провадженні на 26 січня 2021 року.
Отже, закриваючи підготовче провадження у справі та призначаючи справу
до розгляду по суті, суд першої інстанції 19 жовтня 2020 року ще не отримував заяву ОСОБА_1 про уточнення підстав та зміну ціни позову та не міг
її розглянути.
Крім того, як убачається з оскаржуваної постанови апеляційного суду, 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 була присутньою у суді, однак будь-яких заяв, у тому числі про уточнення підстав та ціну позову не подавала.
Відповідно до пункту 2 частини другої та частини третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання позовної заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстави позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року (далі - Закон № 540-ІХ).
18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін
до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ).
Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону передбачено,
що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року
№ 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки
(у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому строки, які були автоматично продовженні згідно із Законом № 540-ІХ, продовжуються
до 06 серпня 2020 року.
З огляду на вказані норми Закону, автоматичне продовження процесуального строку на подання заяви про уточнення підстав та зміну ціни позову у зв'язку
з карантинними обмеженнями, після 06 серпня 2020 року, не передбачено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у прийнятті та повернення заяви ОСОБА_1 про уточнення підстав та зміну ціни позову, оскільки вона була обізнаною про закриття підготовчого судового засідання і призначення справи до розгляду по суті, однак із вказаною вище заявою звернулася після 06 серпня 2020 року.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить,
що правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права
є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Ураховуючи наведене, судові рішення ухваленіз дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосування норм права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування
чи тлумачення.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 також подала клопотання
про передачу касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦПК України та частини першої статті 404 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Клопотання учасника справи про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для передачі, визначені статтею 403 ЦПК України.
Клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки вона не навела належного обґрунтування такого клопотання.
Керуючись статтею 390, частинами першою, четвертою, шостою статті 394, частиною п'ятою статті 404 та частиною першою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду
м. Києва від 26 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Загальноосвітньої школи № 95 м. Києва, Управління освіти, молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації, Івано-Франківського обласного центру зайнятості про відшкодування упущеної вигоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська