2 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/5308/15-ц
провадження № 61-9573св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву судді Фаловської Ірини Миколаївни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У лютому 2015 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , внаслідок смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира
АДРЕСА_1 та машиномісця НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у паркінгу будинку АДРЕСА_2 .
Вказувала, що постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 20 лютого 2015 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно та існуванням спору між спадкоємцями, зокрема ОСОБА_3 , яка є дружиною спадкодавця.
Позивач просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 та на 3/4 часток машиномісць НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в паркінгу будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , машиномісця НОМЕР_1 та машиномісця НОМЕР_2 в паркінгу будинку АДРЕСА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 6 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року - без змін.
У травні 2019 року представник ОСОБА_3 - адвокат Ларіонова О. О. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 17 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована ненаданням судами попередніх інстанцій належної оцінки обставинам набуття спадкодавцем спірного майна у власність, внаслідок чого суди не встановили правовий режим цього майна.
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н. В. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому зазначила про безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу з Шевченківського районного суду міста Києва й зупинено дію заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів, а саме: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Під час розгляду справи 2 червня 2021 року суддя Верховного Суду, яка входить до складу колегії, - Фаловська І. М. заявила самовідвід.
Заяву мотивовано тим, що вона була суддею-доповідачем у справі № 761/6811/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ведення спільного господарства, визнання майна спільною сумісною власністю останніх та визнання за ОСОБА_3 права власності на 7/10 часток вказаного майна, за результатами розгляду якої колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
4 березня 2020 року прийнято постанову про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 ; рішення судів першої і апеляційної інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вказані обставини, на думку судді Верховного Суду Фаловської І. М., є підставою для заявлення самовідводу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Фаловської І. М., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 9 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Фаловською І. М. доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у її неупередженості та об'єктивності при вирішенні цієї справи.
Посилання судді Фаловської І. М. на те, що вона була суддею-доповідачем у справі з аналогічним складом сторін, предметом спору в якій є спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 та машиномісця НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у паркінгу будинку АДРЕСА_2 (справа № 761/6811/16-ц), судові рішення у якій були скасовані колегією суддів, у складі якої вона була суддею-доповідачем, не вказує на недопустимість її участі у розгляді справи № 761/5308/15-ц.
Інших, визначених статтями 36-37 ЦПК України підстав для її самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин касаційний суд відмовляє судді Верховного Суду Фаловській І. М., яка входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають її участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви судді, яка входить до складу
колегії, - Фаловської І. М. про самовідвід у справі № 761/5308/15-ц за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук