10 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/16/21
І. Історія справи
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" (далі - ТзОВ Альтернативні Технології ПФ", скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у справі № 28-08/20 в якій просило скасувати зазначене рішення третейського суду.
2. В обґрунтування цієї заяви скаржник посилався на те, що рішення третейського суду є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія у відповідача відсутні, у зв'язку з тим, що ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" його не підписували.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.03.2021 у справі № 873/16/21 відмовлено ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20 залишено без змін.
4. Ухвала мотивована відсутністю підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20, визначених пунктом 5 частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у апеляційній скарзі ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" просить її скасувати, а також скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20.
6. Скаржник вважає рішення третейського суду та ухвалу Північного апеляційного господарського суду безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам матеріального та процесуального права та такими, що підлягають скасуванню з таких підстав:
- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
- склад третейського суду не відповідав вимогам закону, оскільки до прийняття рішення третейським судом скаржником було подано заяву про відвід судді третейського суду, який розглядав справу, однак Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Спортивна Індустрія України" проігнорував заяву та не прийняв жодного процесуального рішення за цією заявою.
7. Також скаржник посилається на те, що Північний апеляційний господарський суд залишив поза увагою факт незаконної, безпідставної та необґрунтованої відмови третейським судом у клопотанні скаржника щодо необхідності припинення третейського розгляду, передачі матеріалів даної справи до органів досудового розслідування, зобов'язання позивача надати оригінал договору та замовити проведення почеркознавчої та технічної експертизи, застосувати строки позовної давності до всіх вимог позивача.
8. Крім того в апеляційній скарзі зазначено про те, що оригінал третейської угоди або належним чином засвідчена її копія у ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" відсутні, оскільки вона не підписувалась скаржником.
Доводи інших учасників справи
9. ТзОВ "Фітнес Трейдінг" подало відзив на апеляційну скаргу ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ", просить залишити її без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 - залишити без змін як законну та обґрунтовану.
10. ТзОВ "Фітнес Трейдінг" у відзиві зокрема вказує, що в судові засідання під час третейського розгляду ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" не з'являлося, матеріали третейської справи не містять заяви про відвід, а склад третейського суду виходячи із приписів пунктів 8.1, 8.9 договору № /ФТ 948 на поставку спортивного обладнання від 19.02.2018 та абзацу п'ятого розділу 3 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" відповідав вимогам закону.
Позиція Верховного Суду
11. 10.06.2021 у цій справі більшістю голосів колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнята постанова, якою апеляційну скаргу ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 у залишено без змін.
12. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишаючи без змін ухвалу Північного апеляційного господарського від 02.03.2021 дійшла висновків:
- про правильність висновку суду першої інстанції про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, зміст якої узгоджено сторонами, адже частина договору поставки спортивного обладнання № /ФТ 948 від 19.02.2018, укладеного між ТзОВ "Фітнес трейдінг", де викладено третейське застереження (розділ 8 "Порядок вирішення спорів. Третейське застереження") підписана уповноваженою особою ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" та така третейська угода недійсною не визнавалася;
- про обґрунтованість висновку апеляційного господарського суду про те, що склад третейського суду, яким прийнято оскаржуване рішення у справі, відповідав вимогам закону,
- про відхилення посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що третейський суд безпідставно і необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" щодо припинення третейського розгляду, передачі справи до органів досудового розслідування, зобов'язання позивача надати оригінал договору та замовити проведення експертизи; застосування позовної давності до всіх вимог позивача, як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки ці доводи стосуються необхідності встановлення фактичних обставин у спорі про стягнення заборгованості за договором поставки, вирішеним третейським судом у цій справі, що виходить за межі розгляду Північним апеляційним господарським судом та Верховним Судом заяви щодо оскарження рішення третейського суду у відповідності до положень статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди".
ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
13. При прийнятті зазначеної постанови від 10.06.2021 з наведеними у ній висновками не погоджуюсь та відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України висловлюю окрему думку щодо ухваленої постанови з огляду на таке.
14. За змістом частин першої-п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
15. Із змісту доводів апеляційної скарги, матеріалів справи № 873/16/21 та третейської справи слідує, що ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" до прийняття рішення третейським судом подано клопотання (від 02.09.2020 вих. № б/н) про припинення третейського розгляду, передачу матеріалів до органу досудового розслідування, зобов'язати позивача надати оригінал договору та замовити проведення почеркознавчої та технічної експертизи, застосувати строки позовної давності до всіх вимог позивача.
16. Ухвалою від 02.09.2020 Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Спортивна Індустрія України" ухвалив у задоволенні клопотання ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" про припинення третейського розгляду, передачу матеріалів до органу досудового розслідування, зобов'язання позивача надати оригінал договору та замовити проведення почеркознавчої експертизи відмовити.
17. При цьому ні в ухвалі від 02.09.2020, ні власне у рішенні від 30.09.2020, взагалі не відображено результати розгляду клопотання ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" щодо застосування строку позовної давності, хоча за змістом зазначених процесуальних рішень убачається, що останні містять згадку про таку заяву.
18. Як встановлено Північним апеляційним господарським судом між ТзОВ "Фітнес Трейдінг" та ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ" було укладено договір №/ФТ 948 на поставку спортивного обладнання, за умовами якого постачальник (ТзОВ "Фітнес Трейдінг") здійснює поставку, а покупець (ТзОВ "Альтернативні Технології ПФ") купує спортивно-тренажерне обладнання, комплектуючі до нього та інші спортивні товари в кількості та якості на умовах даного договору, за умовами якого розрахунок має бути здійснено рівними частинами, кожна у сумі еквівалентній 582,20 (п'ятсот вісімдесят два долари США 20 центів) в гривні по курсу продажу доларів США АБ "ПриватБанк" на дату здійснення платежу, але в будь-якому випадку не менше ніж 15 952,28 грн, які покупець має сплатити постачальнику не пізніше 25.02.2018, 25.03.2018, 25.04.2018, 25.05.2018, 25.06.2018 та не пізніше 25.07.2018.
19. З матеріалів третейської справи слідує, що покупець отримав товар на суму 95 713,68 грн за який провів розрахунок 26.02.2018 та 06.03.2019 на суму 35 952,28 грн, постачальником 10.07.2020 подано до третейського суду позовну заяву про стягнення 59 761,40 грн основної заборгованості, 13 609,63 грн пені розрахованої за період з 27.02.2018 по 27.08.2018, 4 413,58 грн 3 % річних розрахованих за період з 27.02.2018 по 14.04.2020, 7 892,79 грн інфляційних втрат за період з березня 2018 по лютий 2020 року.
20. Зіставивши строки оплати товару (щомісячними платежами не пізніше 25.02.2018, 25.03.2018, 25.04.2018, 25.05.2018, 25.06.2018, 25.07.2018), дату звернення з позовом до третейського суду (10.07.2020), період нарахування пені (з 27.02.2018 по 27.08.2018) вбачається, що питання позовної давності потребувало належного процесуального реагування та вочевидь не могло залишатися без будь-якої реакції зі сторони третейського суду.
21. В розрізі питання застосування позовної давності слід врахувати, що законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України - далі ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (статті 258 ЦК України). Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
22. Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
23. Таким чином, положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК України, а тому:
1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;
2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 256, частини другої статті 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
24. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15.
25. Оскільки позивач звернувся до третейського суду з позовом у липні 2020, тобто поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення пені, а відповідачем до ухвалення рішення в справі було заявлено про застосування позовної давності, у задоволенні цієї позовної вимоги вочевидь слід було відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності (частина четверта статті 267 ЦК України) чого третейським судом здійснено не було.
26. З врахуванням наведеного вище вбачається, що основним питанням при розгляді цієї апеляційної скарги яке постало для Верховного Суду є можливість надання юридичної оцінки діям третейського суду з виходом за межі визначених законодавцем підстав для його скасування передбачених статтею 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди".
27. Цілком очевидно що запроваджена законодавцем в Україні модель третейського судочинства з огляду на визначені законодавством підстави для скасування рішень третейських судів та компетенцію державних судів у таких процедурах встановлює мінімальний рівень втручання та аналізу суті прийнятих третейськими судами державними судами.
28. Звичайно, що сутність третейського розгляду зводиться насамперед до добровільності передання вирішення спору на розгляд третейського суду і така згода учасників господарського обороту насамперед розрахована на добросовісне, об'єктивне, оперативне вирішення спору третейськими судами з дотриманням принципів організації та діяльності третейського суду.
29. Однак при цьому постає питання, яке зводиться до того, яким чином мінімізувати або уникнути негативних наслідків для учасників третейського розгляду в разі недотримання третейським судом основних принципів своєї діяльності, як то недотримання рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом, змагальності сторін, всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів тощо і чи є допустимим для державних судів реагування на такі випадки з виходом за межі підстав перегляду рішень третейських судів визначених статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону України "Про третейські суди".
30. У цьому контексті слід наголосити на тому, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
31. Частиною третьою статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
32. Згідно із частинами першою, другою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
33. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
34. В юридичній науці право на захист прийнято вважати однією із складових частин суб'єктивного юридичного права за змістом якого володіючи суб'єктивним юридичним правом, особа набуває таких можливостей: самій чинити певні активні дії (право на свої дії); вимагати від інших суб'єктів вчинення певних дій (право на чужі дії); звертатися за захистом, примусовим забезпеченням свого юридичного права.
35. Статтею 22 ГПК України урегульовано право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду.
36. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (стаття 1 Закону України "Про третейські суди).
37. За змістом частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятками, наведеними у цій статті.
38. Отже право на захист може бути реалізовано не лише шляхом звернення з позовом до суду, але й шляхом такого звернення у порядку визначеному законом до третейського суду.
39. Тлумачення наведених норм права свідчить, що зміст поняття "суд" закладений законодавцем у статті 16 ЦК України та інших нормах цього Кодексу, включаючи положення глави 19 ЦК України "Позовна давність", охоплює також і третейські суди.
40. Тож позовна давність є часовою межею здійснення права на захист як самостійного суб'єктивного права, яке може бути реалізовано також шляхом звернення з відповідною заявою до третейського суду під час розгляду третейського спору.
41. Інститут позовної давності має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29.01.2013 у справі "ZOLOTAS v. GREECE").
42. Слід звернути увагу, що метою створення і діяльності третейських судів в Україні визначено захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (стаття 1 Закону України "Про третейські суди").
43. Тож третейський суд здійснюючи свою діяльність повинен дотримуватися наведених вище засад та гарантій, в тому рахунку щодо забезпечення здійснення особі права на захист шляхом звернення із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності.
44. Звідси видається очевидним, що в разі реалізації особою такого права на звернення із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, обов'язком третейського суду є не лише гарантування надання можливості такого звернення, але й надання правової оцінки відповідної заяви учасника третейського спору.
45. Цілком очевидно, що відсутність будь-якого реагування третейським судом на подані учасниками третейського спору заяви, які мають суттєве процесуальне значення та кардинально впливають на суть прийнятого рішення нівелює роль і значення третейського судочинства, оскільки порушує основні засади та принципи його організації та діяльності.
46. У випадку очевидного та явного порушення третейським судом порядку розгляду третейської справи, під час якого зокрема одна із сторін залишилась непочутою, або її аргументи взагалі не були розглянуті, може йти мова про незабезпечення права бути почутим, яке розуміється як таке, що зобов'язує суд і арбітраж не просто прийняти, вислухати та прочитати аргументи, а й відповісти на них.
47. За наявності таких випадків, на моє переконання, слід звертатися до сформованої у міжнародному праві доктрини "явної зневаги до права" ("manifest disregard of the law doctrine"), суть якої зводиться до того, що у випадку явної зневаги до права арбітр знає право, проте навмисне ігнорує його (відмовляється застосовувати), яка може застосовуватись у виняткових випадках для скасування рішень третейських судів.
48. Подібна за своїм характером та підставами застосування доктрина "несподіваного рішення", яка використовується в міжнародному комерційному арбітражі.
49. Ураховуючи наведене вище, оскаржуване рішення третейського суду у цій справі є таким, що не відповідало загальним принципам права щодо гарантування особі права на захист порушеного права та інтересу, оскільки відсутність будь-якого реагування на підставну і обґрунтовану заяву про застосування позовної давності, з моєї точки зору, переконливо свідчить про випадок явної зневаги до права і як наслідок необхідність застосування доктрини ("manifest disregard of the law doctrine") для скасування рішення третейського суду у відповідній частині.
ІІІ. Висновки
50. Оцінивши встановлені під час вирішення спору обставини, висновки Північного апеляційного господарського суду та Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України", доводи скаржника викладені в його апеляційній скарзі, на мою думку, колегії суддів необхідно було апеляційну скаргу ТзОВ "Альтернативні технології ПФ" задовольнити частково, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20 в частині стягнення з ТзОВ "Альтернативні технології ПФ" пені в сумі 13 609,63 грн, розрахованої за період з 27.02.2018 по 27.08.2018, та у скасованій частині прийняти нове рішення про задоволення заяви ТзОВ "Альтернативні технології ПФ" та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20 в частині стягнення пені.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько