Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
22 червня 2021 р. Справа №200/4167/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання недійсним повідомлення,-
09.04.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953617, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23), у якій просить:
- визнати недійсним повідомлення № 1142 від 09.12.2019 року про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії з особових рахунків та готівковій формі в сумі 10477,88 грн. з ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 14.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
06.05.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
12.05.2021 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надала відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 19.05.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 5 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., про що надати оригінал квитанції до суду, або надання заяви про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 02.06.2021 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Продовжено розгляд справи.
З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року та з 28.05.2021 по 01.06.2021 включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці за графіком. З 07.06.2021 року по 10.06.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував на лікарняному. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з лікарняного.
Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22.02.2021 року у справі № 243/11150/20 відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання недійсним повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії. Роз'яснено позивачу про можливість звернутися з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства до Донецького окружного адміністративного суду.
У зв'язку з наведеним суд зазначає наступне.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вимагає визначення юрисдикції судового органу, який вправі здійснювати такий розгляд.
При цьому суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд вказав, що словосполучення «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим спором відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частинами 1 та 2 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому індивідуальний акт згідно з визначенням, що міститься у п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України, - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень цих органів (осіб), прийнятих ними при здійсненні владних управлінських функцій (наданні адміністративних послуг), дія яких стосується прав та обов'язків конкретної особи.
Як зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений в конкретному випадку владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження у справі є повідомлення відповідача № 1142 від 09.12.2019 року про необхідність повернення ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів житлової субсидії на особові рахунки та у готівковій формі в сумі 10477,88 грн.
З доданого до позовної заяви спірного повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради вбачається, що позивачу повідомляється про надмірну виплату коштів по субсидіям на житлово-комунальні послуги в період з 01.05.2018 року по 31.08.2019 року. Відповідачем виявлено, що ОСОБА_1 подала неповну (невірну) інформацію про склад домогосподарства та майновий стан. Внаслідок цього позивачу надміру виплачені кошти в сумі 10477,88 грн., які запропоновано повернути.
Також відповідач попередив, що у разі відмови добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії, питання про її стягнення буде вирішуватись у судовому порядку.
Спірні правовідносини сторін регулюються приписами Положення про порядок призначення житлових субсидій, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (надалі - Положення № 848).
Відповідно до п. 125 цього Положення у перелічених у ньому випадках, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.
При цьому за приписами п. 127 Положення №848 у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку.
З наведеного слідує, що зазначена у п. 125 Положення №848 вимога передбачає добровільне повернення коштів, а відтак - вона не носить обов'язкового характеру. І тільки у разі відмови добровільно повернути кошти, законодавство передбачає передачу спору про їх стягнення на вирішення суду.
Порядок №848 не визначає форму, у якій від особи вимагається добровільно повернути виплачену раніше суму (вимога, лист, повідомлення, претензія). Наявність такої вимоги є передумовою звернення до суду, однак не вважається документом, що тягне самостійні правові наслідки.
Таким чином судом не встановлено вчинення з боку відповідача будь-яких владних управлінських дій (прийняття рішень), які б безпосередньо породжували зміни у майновому стані позивача.
Спір між сторонами щодо права на виплачену раніше субсидію може виникнути тільки після відмови позивача добровільно повернути грошові кошти. Такий спір буде вирішуватися місцевим загальним судом за позовом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, поданим за правилами цивільного судочинства.
Саме при розгляді такої цивільної справи позивач матиме можливість захистити право власності на набуті раніше кошти у вигляді субсидії шляхом викладення власних заперечень у відзиві на позовну заяву.
В даному випадку правова природа оспорюваного повідомлення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Наведене виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, що є підставою, для закриття провадження у справі.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 02.08.2019 у справі №592/12182/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21077/18), від 28.11.2019 у справі № 592/7612/17 (адміністративне провадження № К/9901/35091/18).
Крім того, суд звертає увагу на те, що у спірному повідомленні відповідача № 1142 від 09.12.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 припиняється виплата субсидії, починаючи з 01 травня 2018 року, та здійснюється “зняття” надмірно виплачених коштів в сумі 10477,88 грн.
Таке не впливає на викладені вище висновки суду, оскільки не змінює необов'язкового характеру повідомлення. Припинення виплати сум, що вже були фактично виплачені позивачеві у 2018-2019 роках, є юридично нікчемним та не тягне змін у майновому стані позивача. У зв'язку з таким припиненням жодні права та обов'язки позивача не змінюються.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
При цьому, суд керується ч. 2 ст. 124 Конституції України, за змістом якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Вказана позовна вимога не є юридичним спором у розумінні чинного законодавства України та правозастосовчої практики Верховного Суду.
У цьому ж контексті, Велика Палата Верховного Суду відзначала, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Тому суд першої інстанції може не роз'яснювати позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом (постанова від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, ухвала Верховного Суду від 25.04.2019 справа №П/9901/801/18).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору у даному випадку повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Позивач вправі просити суд повернути сплачені ним 908 грн. судового збору, для чого надати суду відповідне клопотання.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі № 200/4167/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання недійсним повідомлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.