Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 червня 2021 р. Справа№200/4655/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просила суд:
рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника від 30.10.2020 року, - скасувати;
зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з розміру 50 відсотків пенсії її чоловіка з 27.10.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, щодо ї було переведено на пенсію померлого чоловіка. Разом з цим відповідачем було прийнято рішення № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника від 30.10.2020 року, згідно з яким вирішено не враховувати до пільгового стажу померлого чоловіка певні періоди роботи, що суттєво вплинуло на розмір пенсії, яку отримує позивач.
Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить задовольнити позов.
26.04.2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що рішення № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника від 30.10.2020 року прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області у якості застрахованої особи та отримувача пенсії. Позивач була одружена з ОСОБА_2 з 26.12.1981 року (свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 ).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 2004 року перебував на обліку в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області і отримував пенсію за віком на пільгових умовах, так як з 1979 року працював на різних посадах в підземних умовах на шахтах виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля» і на момент призначення йому пенсії за віком мав необхідний для призначення пенсії пільговий стаж.
В подальшому ОСОБА_2 помер та з 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія в зв'язку з втратою годувальника у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В рамках вирішення питання про призначення пенсії по втраті годувальника, відповідачем 30 жовтня 2020 року ухвалено рішення № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника, яким не зараховано до пільгового стажу померлого пенсіонера періоди роботи:
з 04.12.1981 року по 13.11.1992 року та з 26.04.1996 року по 04.04.1999 року на шахті «імені Артема» виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля», відповідно до п. 4 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), а саме, згідно наданої довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи від 11.05.2004 року, посада підземний гірничий майстер підземної дільниці віднесено до списку 1 розділу 1 підрозділу 1 пункт 1.16, що не відповідає посаді наявній в наказі від 31.08.1994 року № 489 «Про підтвердження переліку професій при переході на пенсію на пільгових умовах» - гірничий майстер виробничих дільниць - список 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт і010100г;
з 14.11.1992 року по 25.12.1992 року на шахті "імені Артема" виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля», відповідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), а саме: відсутня довідка про сплату тарифної ставки на підземного учня гірника очисного забою;
з 22.03.2004 року по 19.09.2004 року на шахті «Північна» Державного підприємства «Дзержинськвугілля», відповідно п. 20 Порядку № 637 та п. 4 Порядку № 383, а саме: згідно наданої довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи від 04.01.2006 року, посада не відповідає переліку атестованих робочих місць, так як не зазначена дільниця.
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій Торецького ОУПФУ при призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Суд вважає рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 778 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому годувальнику, у тому числі підтверджувати наявність відповідного стажу роботи та розміру заробітної плати. Право померлого годувальника на отримання пенсії вже було встановлене відповідачем у момент призначення йому пенсії.
Норма Закону № 1058, а саме стаття 37, носить імперативний характер, тобто виражає чітко позначені дії і не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав та обов'язків суб'єктів.
Отже, суд приходить до висновку що рішення відповідача від 30 жовтня 2020 року № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивач довела ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином даний адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.(квитанція від 17.03.2021 року № 80).
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Дружби, б. 22, м. Торіцьк, ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 778 про незалік стажу та заробітної плати при призначенні пенсії у разі втрати годувальника від 30.10.2020 року, - скасувати.
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з розміру 50 відсотків пенсії її чоловіка з 27.10.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Стойка