29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" червня 2021 р. Справа № 924/153/21
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи - підприємця Слабінського Валерія Володимировича м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області
фізичної особи - підприємця Слабінського Михайла Олеговича м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області
до фізичної особи - підприємця Банашко Миколи Петровича м. Хмельницький
про стягнення 120192,00 грн.
Представники сторін:
від позивача 1: Цвігун Т.С. - адвокат згідно ордеру
від позивача 2 : Цвігун Т.С. - адвокат згідно ордеру
від відповідача: Банашко М.П.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фізична особа - підприємець Слабінський Валерій Володимирович м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області та фізична особа - підприємець Слабінський Михайло Олегович м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області звернулися з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Банашко Миколи Петровича м. Хмельницький про стягнення 120192,00 грн., з яких 48000,00 боргу, та 72192,00 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції №22/19 від 17.09.2019р.
Відповідач на адресу суду подав відзив на позов в якому повідомив, що проти позову заперечує, посилається на те, що позовна вимога про стягнення 48000,00 грн. за договором поставки продукції №22/19 від 17.09.2019р. пред'явлена неналежним позивачем, так як ФОП Слабінський М.О. не є стороною договору поставки продукції. Крім того, вважає, що протокол погодження №1 від 04.10.2019р. не є правочином про заміну сторони покупця за договором поставки продукції із ФОП Слабінського В.В. на ФОП Слабінського М.О. Також звертає увагу суду на те, що із наданого листа - претензії №4 від 30.07.2020р., яка пред'явлена відповідачу саме ФОП Слабінським В.В. про повернення 48000,00 грн саме ФОП Слабінському В.В., а не ФОП Слабінському М.О. Отже, ФОП Слабінський М.О. є неналежним позивачем, тому відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення 48000,00 грн. не підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, останній заперечує, посилається на те, що розмір пені перевищує граничний передбачений чинним законодавством України розмір пені.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між фізичною особою - підприємцем Слабінським Валерієм Володимировичем м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Банашко Миколою Петровичем м. Хмельницький (Виконавець), укладено договір поставки продукції №22/19 від 17.09.2019р., за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги по виготовленню прес-форм згідно специфікації (Додаток №1 до договору №22), що є невід'ємною частиною Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору, Виконавець надає Замовнику послуги по виготовленню прес-форм згідно специфікації та затверджених зразків.
Згідно п. 2.2 договору, термін виготовлення прес-форм складає сто двадцять п'ять днів з моменту підписання договору та отримання 50% передоплати. Підтвердженням дати виготовлення прес-форм є факт підписання акту прийому-передачі.
Вартість послуг виготовлення прес-форм вказано в Додатку №1.(п.3.1 договору).
У пункті 3.2 договору, передбачено, що Замовник зобов'язаний перерахувати 50% передоплати після підписання Договору протягом п'яти днів.
Відповідно до п. 3.3 договору, решту коштів Замовник перераховує на рахунок Виконавця після отримання прес-форм їх випробування, отримання якісних зразків виробів та підписання актів прийому-передачі форм протягом семи днів.
Згідно п. 3.4 договору, вартість послуг з виготовлення прес-форм фіксується у Додатку №1 у доларовому еквіваленті по банківському курсу на дату підписання даного договору.
Пунктом 5.2 договору, за порушення виконання п. 2.2, п. 3.3 договору або неналежне його виконання винна Сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми зазначеної в п. 3.1 за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Між сторонами укладено 17.09.2019р. Додаток №1 (специфікацію) до Договору поставки продукції, №22/19 від 17.09.2019р., згідно якої Виконавець надає послуги з виготовлення прес-форми стаціонарної клинової „корпус-краник" (2 місця, матеріал виробу - полікарбонат) в кількості 1 шт. на суму (грн.) без ПДВ - 52000,00 грн. та прес-форма стаціонарна „ручка-краника" (2 місця, матеріал виробу - ПЕНД" в кількості 1 шт. на суму 44000,00 грн., а всього на загальну суму 96000,00 грн. В доларовому еквіваленті сума складає : 3910 доларів США (курс Приватбанку на 17.09.19 - 24,55 грн.)
Даний додаток №1 до договору підписаний сторонами та скріплений печатками.
Відповідач на виконання умов договору поставки №22/19 від 17.09.2019р. виставив позивачу рахунок-фактуру №22 від 17.09.2019р. на оплату товару на суму 96000,00 грн.
04.10.2019р. між ФОП Слабінським В.В. (Замовник), ФОП Банашко М.П. (Виконавець) та Слабінським М.О. (Платник) укладено протокол погодження №1, згідно якого домовились про те, що платником за послуги з виготовлення прес-форм по Договору №22/19 від 17.09.2019р. в сумі: авансова оплата за виготовлення прес-форм в розмірі 48000,00 грн. буде сплачено ФОП Слабінським Михайлом Олеговичем.
Слабінський М.О. перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 48000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 04.10.2019р.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме не поставив товар та не повернув сплачені кошти в сумі 48000,00 грн.
Позивач ( Слабінський В. В. ) 30.07.2020р. на адресу відповідача надіслав вимогу № 4 про виконання своїх зобов'язань згідно договору або повернення передоплати в сумі 48000,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з останнього попередньої оплати в сумі 48000,00 грн. та 72192,00 грн. пені.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Щодо вимог ФОП Слабінського Валерія Володимировича
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2019р. між ФОП Слабінським В.В. та ФОП Банашко М.П. укладено договір поставки продукції №22/19, за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги по виготовленню прес-форм згідно специфікації (Додаток №1 до договору №22), що є невід'ємною частиною Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3.1 договору, Вартість послуг виготовлення прес-форм вказано в Додатку №1 та складає 96000,00 грн.
Згідно п. 3.2 договору, передбачено, що Замовник зобов'язаний перерахувати 50% передоплати після підписання Договору протягом п'яти днів.
Відповідно до п. 3.3 договору, решту коштів Замовник перераховує на рахунок Виконавця після отримання прес-форм їх випробування, отримання якісних зразків виробів та підписання актів прийому-передачі форм протягом семи днів.
Як встановлено судом, на виконання умов даного договору ФОП Банашко М.П. виставив позивачу рахунок - фактуру №22 від 17.09.2019р. на оплату товару на суму 96000,00 грн.
04.10.2019р. між ФОП Слабінським В.В. (Замовник), ФОП Банашко М.П. (Виконавець) та ФОП Слабінським М.О. (Платник) укладено протокол погодження №1, згідно якого домовились про те, що платником за послуги з виготовлення прес-форм по Договору №22/19 від 17.09.2019р. в сумі: авансова оплата за виготовлення прес-форм в розмірі 48000,00 грн. буде сплачено ФОП Слабінським Михайлом Олеговичем.
ФОП Слабінський М.О. на рахунок відповідача перерахував попередню оплату в розмірі 48000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №338 від 04.10.2019р.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме не поставив товар.
Пунктом 5.2 договору, за порушення виконання п. 2.2, п. 3.3 договору або неналежне його виконання винна Сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми зазначеної в п. 3.1 за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення поставки товару відповідно до умов договору на суму 72192,00 грн. за період з 02.02.2020р. по 12.02.2021р.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України, передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При цьому, відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, судом з урахуванням зазначеного Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України, проведено перерахунок правильності нарахування пені за період з 07.02.2020р. по 07.08.2020р., що становить 8015,74 грн.
Відповідно, вимоги в частині нарахування пені в сумі 8015,74 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
В позові в частині стягнення 64176,26 грн. пені належить відмовити.
Щодо вимог ФОП Слабінського Михайла Олеговича
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Однією з підстав виникнення господарських зобов'язань, відповідно до ст. 174 ГК України є господарські договори.
Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем Слабінським Валерієм Володимировичем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Банашко Миколою Петровичем (Виконавець), укладено договір поставки продукції № 22/19 від 17.09.2019р., за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги по виготовленню прес-форм згідно специфікації
У пункті 3.2 договору, передбачено, що Замовник зобов'язаний перерахувати 50% передоплати після підписання Договору протягом п'яти днів.
При цьому, між фізичною особою-підприємцем Слабінським В. В. (Замовник), фізичною особою-підприємцем Банашко М. П. (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем Слабінським М.О. (Платник) укладено протокол погодження № 1, згідно якого домовились про те, що платником за послуги з виготовлення прес-форм по Договору № 22/19 від 17.09.2019р. в сумі: авансова оплата за виготовлення прес-форм в розмірі 48000,00 грн. буде сплачено фізичною особою-підприємцем Слабінським Михайлом Олеговичем.
Тобто, зазначеним протоколом погоджено лише, що сплата коштів за договором укладеним між фізичною особою-підприємцем Слабінським В. В. (Замовник), фізичною особою-підприємцем Банашко М. П. (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем Слабінським М.О. (Платник), у вигляді авансового платежу буде здійснена буде здійснена фізичною особою-підприємцем Слабінським Михайлом Олеговичем. При цьому фізична особа-підприємець Слабінський Михайло Олегович не набуває статуту сторони в даному господарському зобов'язанні, відповідно, право вимоги щодо повернення авансового платежу сплаченого на виконання умов договору № 22/19 від 17.09.2019 року у останнього не виникає. Таким правом вимоги наділений лише учасник господарського зобов'язання - Слабінський Валерій Володимирович .
Враховуючи викладене, вимоги ФОП Слабінського Михайла Олеговича щодо стягнення попередньої оплати в сумі 48000 грн. за договором поставки № 22/19 від 17.09.2019 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 8200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору №05/21 про надання правничої допомоги від 08.02.2021р., укладеного між Цвігун Т.С. (адвокат) та ФОП Слабінським В.В. та ФОП Слабінським М.О., відповідно до умов якого адвокат зобов'язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Сторони - 2, пов'язану із підготовкою до суду та розглядом господарської справи у господарському суді Хмельницької області за позовом ФОП Слабінського В.В., ФОП „ Слабінського М.О. до ФОП Банашко М.П. про стягнення коштів за договором поставки з усіма правами, наданими позивачам господарським процесуальним кодексом України.
Згідно п. 3.1 договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та дії до моменту винесення рішення Господарським судом Хмельницької області.
Відповідно до п. 4.1 договору, за надання Стороною-1 правничої допомоги Сторона-2 оплачує гонорар, на визначення розміру якого впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Сторони - 2.
Згідно п. 4.2 договору, Сторони між собою досягнули згоди, що обсяг правничої допомоги складається із допомоги, яка пов'язана із вивченням документів та підготовкою позовної заяви до суду та участі у судових засіданнях. Гонорар Адвоката визначається за кожну окрему дію та підтверджується Актами приймання-передачі із зазначенням обсягу наданої правничої допомоги та її вартості. Дані Акти підписуються сторонами та оплачуються частинами відповідно до кожного Акту протягом п'яти днів з моменту його підписання. А у випадку сплати коштів за надання правничої допомоги за представництво сторони - 2 у суді гонорар повинен бути сплачений в повному об'ємі одним платежем не пізніше як десяти днів після настання строку, визначеного п.3.1 даного договору.
Сторони між собою домовилися, що за вивчення матеріалів, наданих Стороною - 2 вивчення нормативної бази та опрацювання правової позиції, підготовки позову до суду, а також підготовки необхідного пакету документів Сторона - 2 сплачує Стороні - 1 гонорар у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень. (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору, Сторони також погодились, що участь Сторони - 1 у судових засіданнях буде коштувати 800,00 грн. за кожне судове засідання без врахування витрат на проїзд та інші витрати, пов'язані із участю у судовому засіданні.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію Ордеру на надання правничої (правової) допомоги, виданого на ім'я адвоката Цвігун Т.С.
До заяви про розподіл судових витрат позивачем долучено копію Акту приймання - передачі наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги за №05/21 від 08.02.2021р., складеного адвокатом Цвігун Т.С. (Сторона - 1) та ФОП Слабінським В.В. та ФОП Слабінським М.О. (Сторона -2), в якому зазначено, що Сторона - 1 надала, а Сторона -2 прийняла правничу допомогу щодо юридичної консультації, ознайомлення із документами та підготовки позовної заяви ФОП Слабінського В.В., ФОП Слабінського М.О. до ФОП Банашко М.П. про стягнення коштів за договором поставки до господарського суду Хмельницької області. Вартість правничої допомоги за цим Актом складає 5000,00 грн. Опис робіт та розрахунок вартості : - проведення усної консультації - 0,5 год. - 500 грн.; вивчення наданих документів та доказів - 1 год. 500 грн.; вивчення нормативних актів та опрацювання правової позиції - 1 грн. - 800 грн.; підготовка (складання) позовної заяви для подання до суду - 2 год. - 3000 грн.; підготовка необхідного пакету документів для подання до суду - 0,5 год. - 200 грн.
Позивачем Слабінським В.В. на виконання умов договору про №05/21 про надання правничої допомоги від 08.02.2021р. сплачено на користь адвоката Цвігун Т.С. за надання правничої допомоги 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №143 від 15.02.2021р.
Відтак в заяві про розподіл судових витрат позивачі просять здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8200,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 Рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зважаючи на зазначені вище обставини, враховуючи процесуальне законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та докази, якими адвокат Цвігун Т.С. обґрунтовував свої вимоги, судом визнаються належними доказами понесені позивачами витрат на професійну правничу допомогу в процесі розгляду господарської справи №924/153/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи те, що позов одного з позивачів задоволено частково, при цьому щодо іншого позивача в задоволенні позову відмовлено, суд покладає судові витрати пов'язані з наданням правничої допомоги, на відповідача пропорційно задоволених вимог. Таким чином, з ФОП Банашко М. П. належить до стягнення 6500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов фізичної особи - підприємця Слабінського Валерія Володимировича м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області, фізичної особи - підприємця Слабінського Михайла Олеговича м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області до фізичної особи - підприємця Банашко Миколи Петровича м. Хмельницький про стягнення 120192,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Банашко Миколи Петровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи - підприємця Слабінського Валерія Володимировича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) - 8015,74 грн. (вісім тисяч п'ятнадцять гривень 74 коп.) пені, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору, 6500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В позові в частині стягнення 48000,00 грн. боргу та 64176,26 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.
Рішення підписано та складено 29.06.2021р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 1 (32300, м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької обл., вул. Крип'якевича,3) (реком. з повід.)
3 - позивачу 2 ( АДРЕСА_3 ) (реком. з повід.)
4 - відповідачу ( АДРЕСА_4 )(реком. з повід.)