Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"29" червня 2021 р.Справа № 922/640/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
При секретарі Лепенець К.В.
за участю представників сторін:
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
розглянувши по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" (вул. Університетська, 36, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84122)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (вул. Новгородська, 11, м. Харків, 61166)
про стягнення коштів
Рішенням господарського суду від 15.06.2021 року, зменшені позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ЄДРПОУ 40514620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Університетська, 36, приміщення 1, ЄДРПОУ 39406494) - проценти за користування коштами - 4164,00 грн., інфляційні - 5880,58 грн., пеня - 19509,76 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,0грн.
23.06.2021 року від представника позивача, через канцелярію суду (вх.№14725) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 9450,0грн. витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Ухвалою суду від 23.06.2021 року прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. № 14725 від 23.06.2021 року) про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 29.06.2021 року.
В судове засідання 29.06.2021 сторони повноважних представників не направили.
Суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву (вх. № 14725 від 23.06.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.
В обґрунтування наданої до суду заяви заявник (позивач) зазначає, що 15.06.2021 року, рішенням Господарського суду Харківської області задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" у повному обсязі. Водночас 15.06.2021 року, представником позивача під час розгляду справи заявлено клопотання про прийняття судом додаткового рішення, щодо розподілу витрат на правничу допомогу. Зазначене питання судом не вирішено, у зв'язку із відсутністю документального підтвердження, та просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із відповідача на користь позивача 9450, 00 грн. витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається із матеріалів справи № 922/640/21, позивачем разом із позовною заявою (вх. № 640/21 від 26.02.2021 року) було надано до суду розрахунок суми судових витрат (орієнтовний (а.с. 100), у якому зазначено, що розрахунок сум проведено з урахуванням договору про надання правничої допомоги від 15.01.2021 року, та зазначено зміст витраченого часу:
- надання консультації клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) кількість часу 1 сума - 600, 00 грн.;
- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Аналіз судової практики зі спірного питання, формування правової позиції - ) кількість часу 2 сума 1 200, 00 грн.;
- підготовка (подання) позовної заяви кількість часу 3 сума 1800, 00 грн.;
- підготовка (подання) відповіді на відзив кількість часу 1 сума 600, 00 грн.;
- участь у двох судових засіданнях кількість часу 2 сума 2000, 00 грн.;
- канцелярські витрати 50, 00 грн.;
- паливні витрати (Слов'янськ Харків) 2200, 00 грн.;
- судовий збір 2270, 0 грн.
Також зазначено, що сума остаточних судових витрат буде уточнено у останньому судому засіданні з врахуванням часу адвоката, у зв'язку із розглядом справи (а.с. 22).
Крім того, позивачем у судовому засіданні 15.06.2021 року зазначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу. Також зазначив, що витрати на правничу допомогу будуть підтверджені протягом п'яти днів з моменту винесення рішення суду.
Також позивач 18.03.2021 року до клопотання (вх. № 6213) було додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 4799 від 28.02.2017 року на адвоката Олійников С.І., та копія ордеру серія АН № 1028503 на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 110-111).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання вищевказаних вимог 23.06.2021 року надано заяву (вх. №14725) про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/640/21, разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме:
- копію договору № б/н від 15.01.2021 року
- оригінал квитанції від 16.06.2021 року про сплату позивачем на користь адвоката суми у розмірі 9450, 00 грн.;
- чеки на оплату скрапленого газу №4545 від 01.06.2021р., №98803 від 31.05.21р.,№168651 від 15.06.21, №2409 від 15.06.2021р„ від 25.05.21 №154, від 25.05.2021 №2374 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Зазначена позиція знайшла своє відображенні в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Судом, здійснено перевірку розрахунків позивача зазначених в наданому акті приймання наданих послуг за договором від 15.01.2021 року на суму 9450, 00 грн. та встановлено, що як вбачається з акту, адвокатом надані наступні послуги, а саме:
- надання консультації клієнту (попереднє опрацювання матеріалів) кількість часу 1 сума - 600, 00 грн.;
- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Аналіз судової практики зі спірного питання, формування правової позиції - ) кількість часу 2 сума 1 200, 00 грн.;
- підготовка (подання) позовної заяви кількість часу 3 сума 1800, 00 грн.;
- підготовка (подання) відповіді на відзив кількість часу 1 сума 600, 00 грн.;
- участь у двох судових засіданнях кількість часу 2 сума 2000, 00 грн.;
- канцелярські витрати 50, 00 грн.;
- паливні витрати (Слов'янськ Харків) 2200, 00 грн.;
Щодо заявлених до стягнення з відповідача витрат на канцелярські витрати у розмірі 50, 00 грн. та паливні витрати (Слов'янськ Харків) у розмірі 2200, 00 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України У "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частина 1 статті 1 Закону України У "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
- надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення;
- надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами;
- представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
- надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
З аналізу вищевикладеного слідує, що витрати позивача, на паливні витрати (Слов'янськ Харків) у розмірі 2200, 00 грн. (прибуттям адвоката до суду для участі у судовому засіданні) та канцелярські витрати у розмірі 50, 00 грн. не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв'язку із чим, не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.
Більше того, в порушення вимог чинного законодавства до стягнення на паливні витрати (Слов'янськ Харків) у розмірі 2200, 00 грн. позивачем не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, розрахунок відстані по маршруту м. Слов'янськ - м. Харків - м. Слов'янськ , розрахунок витрат на переїзд м. Слов'янськ - м. Харків - м. Слов'янськ , тобто представником позивача не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактично понесених витрат на паливо .
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адмінІстративного суду від 30.11.2020 року у справі № Н/806/1943/18.
Крім того, позивачем в порушення вимог господарського процесуального кодексу, не надано до суду жодного доказу у підтвердження витрат (канцелярських витрат) на суму 50, 00 грн. (квитанції, чеки, розрахункові документи тощо)
Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача, заява (вх. № 14725 від 23.06.2021 року) позивача про ухвалення додаткового рішення частковому задоволення, а саме у сумі 7200, 00 грн.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2250, 00 грн. відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №922/640/21 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, ЄДРПОУ 40514620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І. Трейдінг" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Університетська, 36, ЄДРПОУ 39406494) - 7200,0грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення 2250,00грн компенсації витрат на паливо відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 червня 2021 року.
Суддя О.О. Присяжнюк