Рішення від 16.06.2021 по справі 922/719/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/719/16 (922/593/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", (61072, м. Харків, пр-т Науки, б. 56, код 24473039)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма Екстрафарм", ( 61145, м. Харків, вул. Космічна, б. 20, код 31235330)

про стягнення коштів

за участю :

учасники процесу в призначене судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації".

Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів АТ "НТІ ТТР" - ТОВ "Пірс" про призначення ліквідатора у справі (вх. № 30506 від 16.12.2019). Призначено ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Сорокіна М.І.

23.02.2021 до суду від ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І. надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма Екстрафарм", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за двома договорами купівлі - продажу цінних паперів у загальному розмірі 1 622 200,00 грн.

Ухвалою суду від 22.03.2021 було прийнято позовну заяву ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сорокіна М.І. (вх. № 593/21 від 23.02.2021) до розгляду та відкрито провадження в межах справи №922/719/16. Ухвалено розглядати вказану заяву за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "21" квітня 2021 р. о 12:00. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву: 15 днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив 5 днів з моменту отримання копії відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив 5 днів з моменту отримання копії відповіді на відзив.

В судовому засіданні 21.04.2021 було оголошено перерву до 19.05.2021.

Ухвалою суду від 19.05.2021 був продовжений строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "20" червня 2021 р., відкладено підготовче засідання у справі № 922/719/16 (№922/593/21) за позовом ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма Екстрафарм" про стягнення коштів відкласти на 02.06.2021.

Ухвалою суду від 02.06.2021 було закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.06.2021.

Представник позивача в призначене судове засідання з розгляду даної справи по суті не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В попередньому судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що між ПАТ "НТІ ТТР" та ТОВ "Науково виробничою фірмою "Екстрафарм" - (далі по тексту - Відповідач) були укладені договори купівлі -продажу цінних паперів: № БВ 12/12/3 від 12.12.2013, № БД 12/12/2 від 12.12.2013 та № БВ 03/03/3 від 03.03.2015. На даний час грошові кошти в сумі 1 622 200,00 грн. згідно вказаних договорів не сплачені.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні, про продовження строку підготовчого засідання від та інші ухвали суду направлялись судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Проте, ухвала від 02.06.2021, як й попередні ухвали повернуті суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання або адресат відсутній, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про визнання його банкрутом.

Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень", який набрав чинності з 01.06.2006.

В силу приписів статей 2, 4 зазначеного Закону, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи, що всі ухвали суду були вчасно офіційно оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/ та внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідач мав можливість ознайомитись з вказаною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в разі необхідності з'явитись в судове засідання або повідомити про причину неявки в судове засідання, чого він не зробив. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши позовну заяву відповідач не був позбавлений можливості дізнатися в господарському суді Харківської області про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомитись з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 16.06.2021 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

У відповідності до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутнього представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

12.12.2013 між ПАТ "НТІ ТТР" (Продавець) та ТОВ "Науково виробничою фірмою "Екстрафарм" (Покупець) та ТОВ "Боназа" (Повірений) був укладений договір купівлі - продажу цінних паперів: № БВ 12/12/3, відповідно якого позивач зобов'язався передати, а відповідач оплатити цінні папери на загальну суму 4 400 000, 00 грн.

Відповідно п. 5.1 договору відповідач зобов'язався перерахувати вартість цінних паперів до 12.12.2014 включно на рахунок позивача.

Згідно п. 6.1. договору відповідач зобов'язався до 12.12.2013 включно прийняти цінні папери у власність від позивача.

03.03.2015 між ПАТ "НТІ ТТР" (Продавець) та ТОВ "Науково виробничою фірмою "Екстрафарм" (Покупець) та ТОВ "Боназа" (Повірений) був укладений договір купівлі - продажу цінних паперів: № БВ 03/03/3, відповідно якого позивач зобов'язався передати, а відповідач оплатити цінні папери на загальну суму 10 564 496,00 грн.

Відповідно п. 5.1 договору відповідач зобов'язався перерахувати вартість цінних паперів до 03.03.2016 включно на рахунок позивача.

Згідно п. 6.1. договору відповідач зобов'язався до 03.03.2016 включно прийняти цінні папери у власність від позивача.

До матеріалів справи додані акти приймання - передачі цінних паперів за вказаними договорами від 17.12.2013 та від 25.06.2015.

Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих цінних паперів не виконав в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, за даними обліку ПАТ "НТІ ТТР" обліковується заборгованість за вказаними договорами за загальну суму 1 622 200,00 грн.

16.02.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про негайне погашення заборгованості на суму 1 622 200,00 грн за вих. № 01-08/21/8 від 16.02.2021, в якій позивач вимагав від відповідача сплатити вказану заборгованість.

Відповідач у відповідь на претензію надіслав відзив на вимогу за № б/н від 18.02.2021. Згідно відповіді на претензію, відповідач не заперечував проти наявності такої заборгованості, проте зазначив про сплив строку позовної давності щодо таких вимог.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті отриманих цінних паперів на загальну суму 1 622 200,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд вважає вимог позивача про стягнення з відповідача 1 622 200,00 грн. законною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до пункту 2 якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду із даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 19 793,00 грн згідно платіжного доручення № 9 від 12.03.2021.

Отже, суд покладає витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Екстрафарм» (код ЄДРПОУ 31235330, адреса: 61145, м. Харків, вул.. Космічна, б. 20) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" 1 622 200,00 грн. заборгованості та 19 793,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення направити позивачу та відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "25" червня 2021 р.

Суддя О.В. Кононова