Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1013/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Вольфа Олександра Івановича, м.Суми
про стягнення 100 115,13грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Вольфа Олександра Івановича (надалі - відповідач) про стягнення 100115,13грн., з яких: 87676,71грн. заборгованості з орендної плати, 3670,75грн. пені, 8767,67грн. штрафу.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати за договором оренди №5382-Н від 06.02.2013 за період березень-грудень 2020 року.
Ухвалою від 31.03.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2021.
У підготовчому засіданні 28.04.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 25.05.2021.
У підготовчому засіданні 25.05.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 16.06.2021.
16 червня 2021 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшло клопотання про заміну позивача у даній справі у зв'язку з проведеною реорганізацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Розглянувши дане клопотання суд вважає за можливе його задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до наказів Фонду державного майна України від 12.05.2021 №774 "Про виділ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області", від 13.05.2021 №783 "Про утворення юридичної особи" було утворено нову юридичну особу - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Згідно з відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зареєстроване як юридична особа з 14.05.2021.
Статтею 109 Цивільного кодексу України визначено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Як вбачається із акту приймання-передавання справ (документів) від однієї установи до іншої від 17.05.2021 №1, матеріали справи №922/1013/21 були передані до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області є правонаступником позивача у даній справі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне замінити позивача у справі №922/1013/21 з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1, код 43023403) на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1, код 44223324).
У призначене на 16.06.2021 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений під розписку в порядку частини 3 статті 216 ГПК України.
Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.
Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 40000, м.Суми, вул.Троїцька, буд.24, кв.24. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.
За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 31.03.2021, 28.04.2021, 25.05.2021, які були повернуті до суду у зв'язку із відсутністю адресату, у тому числі ухвала від 25.05.2021 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 03.06.2021.
Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали від 25.05.2021 є врученою відповідачу 03.06.2021, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
06 лютого 2013 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди №5382-Р (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кімнати 1-16, розташовані на другому поверсі триповерхової будівлі складського корпусу, загальною площею 313,0кв.м. (далі - майно), за адресою: м.Харків, вул.Примакова, 40/42, що перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 27.07.2012 і становить 441600,00грн.
Також, 06.02.2013 сторонами підписано Акт приймання-передачі орендованого майна.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 06.02.2013 до 06.01.2016.
Додатковою угодою №2 від 17.03.2017 до Договору пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір продовжено до 06.01.2018р.".
Додатковою угодою №3 від 15.03.2018 до Договору пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 06.01.2019р.".
Додатковою угодою №4 від 19.02.2019 до Договору пункт 10.1 викладено в наступній редакції: "Цей договір продовжено строком на 1 (один) рік, тобто до 06.01.2020р.".
В подальшому Договором №6 від 07.04.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.02.2013р. №5382-Н розділи 1-12 договору оренди від 06.02.2013 № 5382-Н були викладені в новій редакції.
Зокрема, як вбачається з пункту 10.1 Договору №6 від 07.04.2020 про внесення змін до Договору відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р. № 157-ІХ, на підставі листа орендаря від 11.12.2019р. б/н, листа Державного підприємства "Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування" від 05.12.2019р. № 630/05-005-19 та враховуючи факт ненадання Державним космічним агентством України відповідного погодження у строк, встановлений листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 26.12.2019р. № 11-03-02-05418, строк дії Договору було продовжено до 06.01.2021р.
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Договору №6 від 07.04.2020 про внесення змін до Договору) орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року - 13823,75грн.
Пунктом 3.6. Договору (в редакції Договору №6 від 07.04.2020 про внесення змін до Договору) встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Втім, як зазначає позивач у позові, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за період з березня 2020р. по грудень 2020р. в розмірі 87676,71грн. На підтвердження вказаної обставини позивачем до позову додано розрахунок заборгованості відповідача.
30 грудня 2020 року між балансоутримувачем та відповідачем підписано Акт приймання-передавання орендованого майна по договору оренди, згідно з яким відповідач повернув орендоване майно.
Проте, заборгованість відповідача перед державним бюджетом залишається несплаченою.
Позивач своїм листом від 22.01.2021 №20-03-02-00563 повідомляв відповідача, що станом на 18.01.2021 у відповідача залишається несплаченою сума заборгованості по орендній платі, пені та штрафу, та попереджав, що у разі невиконання істотних умов договору оренди регіональне відділення буде вимушене звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості до державного бюджету.
Вказаний лист було залишено відповідачем без реагування.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 87676,71грн. заборгованості з орендної плати, 3670,75грн. пені, 8767,67грн. штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, який діяв на момент укладення Договору, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частинами 1-4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX, який діяв на момент виникнення заборгованості, визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендна плата визначається за результатами аукціону.
У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що у відповідача за період березень-грудень 2020 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 87676,71грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази внесення орендних платежів у повному обсязі та у встановлені Договором строки протягом березня-грудня 2020 року.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 87676,71грн. заборгованості з орендної плати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати, уключаючи день оплати.
Крім того, умовами пункту 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 3670,75грн. пені за період з 18.07.2020 по 18.01.2021, а також 8767,67грн. штрафу (87676,71грн. х 10%).
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вольфа Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м.Харків, Театральний майдан, буд.1, код 44223324) 87 676,71грн. заборгованості з орендної плати, 3 670,75грн. пені, 8 767,67грн. штрафу, а також 2 270,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "29" червня 2021 р.
Суддя М.В. Калантай