про відмову в забезпеченні позову
29.06.2021 Справа № 920/694/21
м. Суми
Суддя господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши заяву Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» № 11-02/264 від 22.06.2021 (вх. №2587 від 25.06.2021) про забезпечення позову, що подана до пред'явлення позову,
25.06.2021 Державне підприємство «Шосткинський завод «Імпульс» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Фізичній особі-підприємцю Одноліток Володимиру Максимовичу проводити демонтаж та укладати правочини щодо продажу, відчуження, дарування водоводу технічної води.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 (16 год. 21 хв.), заяву призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А. Заява передана судді 29.06.2021.
Заявник зазначає, що має намір подати позов про визнання правочину нікчемним для захисту своїх прав та інтересів, у зв'язку з тим, що Фізична особа-підприємець Одноліток Володимир Максимович на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 08.10.2020, укладеного між ним та Фізичною особою-підприємцем Самоновим Іваном Петровичем, намагається демонтувати майно заявника, а саме водовід технічної води, який був прокладений двома лініями довжиною по 4119 м кожна згідно проекту К-152217, який розроблено у 1972 році проектною організацією п/я Г-4275, та пролягає з території мазутного господарства котельні заявника до прохідної Казенного підприємства «Шосткинського казенного заводу «Зірка». Цей водовід, інвентарний № 13369, знаходиться у власності держави та перебуває на балансі заявника з березня 1983 року і по теперішній час. Відповідно до бухгалтерської документації, водовід технічної води віднесений до основних засобів заявника.
Особою, до якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову є Фізична особа-підприємець Одноліток Володимир Максимович (іден. номер НОМЕР_1 ). Особою, яка може отримати статус учасника справи зазначено Фізичну особу-підприємця Самонова Івана Петровича (іден. номер НОМЕР_2 ).
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
В силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Розглянувши заяву Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» № 11-02/264 від 22.06.2021 (вх. №2587 від 25.06.2021) про забезпечення позову, суд не встановив, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Посилання заявника на те, що Фізична особа-підприємець Одноліток Володимир Максимович на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 08.10.2020, укладеного між ним та Фізичною особою-підприємцем Самоновим Іваном Петровичем, намагається демонтувати майно заявника, а саме водовід технічної води, не підтверджені доказами. Забезпечення позову в частині заборони відчуження водоводу технічної води не обґрунтоване заявником, в тому числі посиланнями на намір особи вчинити такі дії.
Суд також зазначає, що предметом позову, який має намір подати заявник, є визнання правочину нікчемним, тому в разі його задоволення рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.
На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що заявник не підтвердив доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст. 136, 137 ГПК України, тому відмовляє у задоволенні заяви Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» № 11-02/264 від 22.06.2021 (вх. №2587 від 25.06.2021) про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Державного підприємства «Шосткинський завод «Імпульс» № 11-02/264 від 22.06.2021 (вх. №2587 від 25.06.2021) про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її оголошення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Ухвала підписана суддею 29.06.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна