29.06.2021 Справа № 920/509/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/509/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (61204, м. Харків, пр. Л.Свободи, 46-В, кв. 79),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будь здоров завжди" (40000, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 26),
про стягнення 26579 грн 33 коп.,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 26579 грн 33 коп., в тому числі 20 116 грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №124 від 02.01.2019, 427 грн 52 коп. пені, 6035 грн 03 коп. штрафу.
Ухвалою від 14.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/509/21, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 6 ст. 252 ГПК України); надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Ухвала від 14.05.2021, яку суд надіслав відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Станом на 29.06.2021 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
02.01.2019 між сторонами укладено договір поставки № 124 відповідно до умов якого позивач зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність відповідача лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, а відповідач зобов'язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року (п. 7.3. договору).
За умовами п. 2.4. договору, передача товару від позивача відповідачу здійснюється на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально відповідальної особи, яка одержала товар, засвідчується печаткою відповідача згідно з довіреністю на приймання та підписання накладних при прийманні товару.
Загальна сума договору складається із суми всіх накладних за даним договором. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 3.1., 3.2. договору).
Матеріалами справи, зокрема товарно-транспортними накладними № 37216, 37217 від 25.02.2021, № 38161, 38162, 38163 від 26.02.2021, № 39759, 39760 від 02.03.2021, № 47300, 47686 від 12.03.2021, що підписані представниками сторін, підписи скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 20116 грн 78 коп. Строк оплати - 14 днів з моменту одержання товару.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20116 грн 78 коп.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд встановив, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару за договором на загальну суму 20116 грн 78 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема товарно-транспортними накладними, що підписані представниками сторін та скріплені печатками. Відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 116 грн 78 коп. заборгованості правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.2. договору визначено, що за несплату вартості товару у встановлений термін відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, відповідач сплачує позивачу 30% від загальної вартості несплаченого товару.
Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 427 грн 52 коп. з урахуванням строків розрахунків, визначених у накладних, виходячи з суми боргу по кожній поставці, а також штраф в сумі 6035 грн 03 коп. (30 % від вартості неоплаченого товару).
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 427 грн 52 коп. пені та 6035 грн 03 коп. штрафу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будь здоров завжди" (40000, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 26, код ЄДРПОУ 38725223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (61204, м. Харків, пр. Л.Свободи, 46-В, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975) 20 116 грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар, 427 грн 52 коп. пені, 6035 грн 03 коп. штрафу, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повне рішення складено 29.06.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна