22 червня 2021 року Справа № 915/572/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері (54000, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а)
в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6)
до відповідача 1: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а)
до відповідача 2: Фермерського господарства “Алеся” (57070, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Кубряки, вул. Шкільна, 6А)
про: визнання недійсним договору про спільний обробіток землі на майбутнє та повернення земельної ділянки,
за участі представників учасників справи:
від позивача: Оксенчук С.С.
від відповідача 1: не з'явився.
Від відповідача 2:не з'явився
Прокурор Довбня В.Г.,
Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв та Фермерського господарства “Алеся”, якою просить суд:
1) визнати недійсним договір №539/5 від 06.07.2016, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Фермерським господарством “Алеся” про спільний обробіток землі, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням суду законної сили;
2) зобов'язати Фермерське господарство “Алеся” звільнити земельну ділянку площею 803,65 га, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (територія полігону військової частини НОМЕР_1 ), яка використовується останнім на підставі договору №539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток земля, укладеного з Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/572/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 30.04.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання прокурором п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: позов не містить пояснень щодо того, з якої суми вирахувано 1,5 відсотка ціни позову та на підставі яких документів визначено ціну позову, у позовній заяві не міститься відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки і до позову не додані відповідні докази.
Судом встановлено прокурору 10-денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
19.05.2021 на адресу суду надійшов лист Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за вих №5-4-640вих-21 від 19.05.2021, яким:
1) прокурор надає пояснення щодо ціни позову.
Зокрема, прокурор зазначає, що ставка судового збору розраховувалась із розміру ділової репутації та ділових зв'язків, який, згідно Додаткової угоди №2 від 07.04.2017 до оспорюваного договору №539/5 від 07.07.2016, дорівнює 1840358,50 грн. Посилаючись на норми ст. ст. 1132, 1133 ЦК України, прокурор вважає, що за своєю суттю Договір №539/5 про спільний обробіток землі від 07.07.2016 відноситься до договору простого товариства, згідно ст. 1132 ЦК України. Договором №539/5 від 07.07.2016, сторонами визначена оцінка вкладу кожного учасника, а саме, внесок КЕВ м. Миколаїв - вартість обробки земельних ділянок загальною площею 804,65 га, а також ділова репутація та ділові зв'язки, які складають 1 840 358,50 грн., чим фактично було оцінено земельні ділянки. Прокурор вважає, що при зверненні до суду з позовною заявою, ним виконано вимоги п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, про що свідчить платіжне доручення №78 від 11.02.2021;
2) прокурор просить суд визнати поважними обставини пропуску строку для усунення недоліків позовної заяви посилаючись на те, що штат Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері складає 14 осіб, з яких лише 5 пройшли переатестацію органів прокуратури та допущені до виконання обов'язків прокурора, зважаючи на процесуальне навантаження, наданий судом десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви був фактично пропущений;
3) прокурор просить суд назву органу прокуратури "Військова прокуратура Миколаївського гарнізону" замінити назвою "Миколаївська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері" посилаючись на наступне.
Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019, враховуючи вимоги Наказу Генерального прокурора №45ш від 19.08.2020 "Про встановлення граничної штатної чисельності обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", Наказу Генерального прокурора №3ш від 17.02.2021, у зв'язку з утворенням з 15.03.2021 спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних прокуратур) і припиненням діяльності шляхом реорганізації військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих прокуратур), у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласної прокуратури) виключено зі структури та штатного розпису військову прокуратуру Миколаївського гарнізону із встановленням в структурі Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласної прокуратури) Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.
Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22 червня 2021 року о 10:00 год., задоволено клопотання прокурора, викладене у листі №5-4-640вих21 від 19.05.2021, визнано поважними причини пропуску прокурором встановленого судом строку для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви. назву особи, яка звернулась до суду в інтересах держави - Військова прокуратура Миколаївського гарнізону замінити назвою - Миколаївська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері, встановлено прокурору строк до 22.06.2021 для подання доказів вартості земельної ділянки або клопотання про витребування таких доказів. Судом звернуто увагу прокурора на те, що вартість земельної ділянки може бути визначена судом шляхом призначення судової експертизи з покладенням витрат, пов'язаних з її проведенням на особу, зобов'язану довести відповідні обставини та рекомендовано прокурору у строк до 22.06.2021 надати суду пропозиції щодо експертної установи та орієнтовний перелік питань експерту.
27.06.2021 відповідачем 1 подано до господарського суду відзив на позовну заяву від 03.06.2021 №2409. Відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити, застосувати строки позовної давності.
16.06.2021 на адресу суду надійшла від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері відповідь на відзив за вих.№5-4-858вих-21 від 11.06.2021.
22.06.2021 прокурором подано до господарського суду клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи.
Прокурор просить суд призначити судову оціночно-земельну експертизу, а на вирішення експерта поставити наступне питання:
- яка ринкова вартість земельної ділянки площею 803,65 га (кадастровий номер земельної ділянки - 4821785000:06:000:0002), розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (територія полігону військової частини НОМЕР_1 ), яка перебуває у користуванні Фермерського господарства «Алеся» (57070, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Кубряки, вул. Шкільна, 6А) на підставі договору №539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі, укладеного з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв?
Проведення судової оціночно-земельної ескпертизи прокурор просить доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинити провадження у справі.
Клопотання обгрунтовано відсутністю у прокурора на даний час доказів на підтвердження вартості земельної ділянки та її вартість може бути визначення шляхом призначення судової експертизи.
У судовому засіданні 22.06.2021 прокурор підтримав клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи.
Представник позивача проти задоволення клопотання прокурора та призначення експертизи не заперечує.
На підставі ст. 233 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача щодо клопотання про призначення експертизи, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Так, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про спільний обробіток землі та зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження оплати позову в даній справі судовим збором прокурором подано платіжне доручення від 11.02.2021 № 78 на суму 29875 грн. 40 коп.
У позовній заяві указано, що такий розмір судового збору визначено прокурором із розрахунку подачі до господарського суду позовної заяви із двома позовними вимогами: майнового характеру (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) ? в сумі 27605 грн. 40 коп., та немайнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) ? в сумі 2270 грн.
Разом із тим, позов не містить пояснень щодо того, з якої суми вирахувано 1,5 відсотка ціни позову та на підставі яких документів визначено ціну позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об?єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” (далі - Закон).
Законом визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтями 162-163 ГПК України містять положення, за якими у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів ? сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ? вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ? загальною сумою всіх вимог.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) ? це вимога про захист права або інтересу, об?єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов?язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об?єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі №907/9/17).
Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 року у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 року у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 року у справі №922/3655/16 та від 16.03.2020 року у справі №910/16651/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об?єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов?язки.
Таким чином, позовна вимога про зобов?язання звільнити земельну ділянку у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір за неї сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, вказану вимогу належало оплатити судовим збором в розмірі 1,5 відсотка ціни позову (вартості спірної земельної ділянки), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, у позовній заяві не міститься відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки і до позову не додані відповідні докази.
Викладене унеможливлює перевірку судом правильності визначення прокурором ціни позову та суми судового збору, якою оплачений даний позов.
Основними завданнями оціночно-земельної експертизи є, зокрема, експертна грошова оцінка земельних ділянок (п. 6.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства України від 08.10.1998р. № 53/5).
Враховуючи те, що при розгляді справи виникло питання щодо ринкової вартості спірної земельної ділянки, роз'яснення якого потребує спеціальних знань, господарський суд вважає за необхідне на підставі ст. 99 ГПК України призначити судову оціночно - земельну експертизу.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з ч.1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При визначенні експертної установи з метою доручення проведення судової оціночно-земельної експертизи по даній справі, суд виходить з наступного.
Прокурором запропоновано доручити проведення судової оціночно-земельної експертизи Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України
Оскільки розгляд даної справи здійснюється господарським судом Миколаївської області, земельні ділянки, які потребують оцінки, розташовані на території Миколаївської області, господарський суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та доручити проведення судової оціночно-земельної експертизи Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 106, п.8 ч.2 ст.182, п.2 ч.1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері південного регіону від 18.06.2021 №5-4-917вих-21 про призначення судової оціночно-земельної експертизи задовольнити.
2. Призначити у справі № 915/752/21 судову оціночно-земельну експертизу.
3. Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (54003. М. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2А).
4. На вирішення експерта поставити наступне питання:
- Яка ринкова вартість земельної ділянки площею 803,65 га (кадастровий номер 4821785000:06:000:0002), розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (територія полігону військової частини НОМЕР_1 ), яка перебуває у користуванні Фермерського господарства «Алеся» (57070, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Кубряки, вул. Шкільна, 6А) на підставі договору №539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі, укладеного з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв?
5. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити сторонам, що згідно зі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України вони вправі заявити відвід експерту в порядку та з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 37 Господарського процесуального кодексу України.
6. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на Миколаївську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного округу.
7. Направити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (54003. М. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2А) матеріали господарської справи №915/752/21
8. Ухвалу направити на адреси сторін та Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України (54003. М. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2А).
9. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.
10. Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 29.06.2021.
Суддя В.О.Ржепецький