Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
24 червня 2021 рокуСправа № 912/1366/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Олійник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1366/21 від 11.05.2021
за позовом: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (далі - АТ "ТАСКОМБАНК"), код ЄДР 09806443, вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Володимирівна (далі - ФОП Бойко С.В.), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 55 307,41 грн
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ "ТАСКОМБАНК" до ФОП Бойко С.В. про стягнення заборгованості за Заявою-договором №ID6744230 від 02.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), яка станом на 30.03.2021 становить 55 307,41 грн, а саме:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 530,63 грн;
- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 12 819,56 грн;
- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 0,00 грн;
- пеня на суму простроченої заборгованості за період з 29.09.2020 по 29.03.2021 - 2 957,22 грн;
- штраф за період з 29.09.2020 по 29.03.2021 - 0,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов Заяви-договору №ID6744230 від 02.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів.
Ухвалою від 11.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1366/21. Справу №912/1366/21 постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 08.06.2021 - 15:00.
У зв'язку з поверненням органом поштового зв'язку на адресу суду поштового конверту із вкладенням копії ухвали від 11.05.2021, що направлявся на адресу ФОП Бойко С.В. із відміткою "не проживає" та датою 14.05.2021, господарський суд оголосив перерву у судовому засіданні 08.06.2021 до 15:00 24.06.2021, про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням.
Копія ухвали від 08.06.2021 також повернута органом поштового зв1язку із довідкою ф. 20 із відміткою "не проживає".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Крім того ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою 14.05.2021, відтак п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 31.05.2021.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм взаємовідносини сторін.
02.08.2019 між АТ "ТАСКОМБАНК" (далі - банк) та ФОП Бойко С.В. (далі - позичальник) підписано заяву-договір №ID6744230 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") (далі - Кредитний договір).
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
За умовами п. 1.2 Кредитного договору кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - Ліміт).
Розділом 2 Кредитного договору визначені умови надання кредиту, а саме:
- розмір кредиту - 10 000,00 грн (п. 2.1);
- валюта кредиту - гривня (п. 2.2.);
- вартість кредиту:
розмір процентної ставки за користування кредитом: 27,00% річних (п. 2.3.1);
розмір комісійної винагороди: 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць (п. 2.3.2);
- тип процентної ставки: фіксована (п. 2.4);
- період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.5.);
- період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.5);
- період безперервного користування кредитом складає не більше 30 днів (п. 2.7).
Строк кредиту: 12 місяців з дати укладення Договору (п. 2.8).
Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати процентів та комісії у період сплати визначений у підпунктах 2.5. та 2.6.
Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.8. цього Договору.
У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3 Кредитного договору).
Цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором (пункт 4.1 Кредитного договору).
В п. 4.2 Кредитного договору сторонами погоджено, що цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим:
- умови цього Договору визначаються банком та доводяться загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п. 4.2.1);
- особа, що виявила намір укласти Договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов Договору або запропонувати включення до Договору своїх умов (п. 4.2.2);
- у випадку незгоди зі змістом та формою цього Договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти Договір, має право відмовитись від його укладення (п. 4.2.3);
- вимоги щодо зміни або розірвання цього Договору, після набрання ним чинності, пред'являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього Договору та законодавства України (п. 4.2.4).
Дата підписання Заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору (п. 4.3).
Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (п. 4.4).
02.08.2019 заяву-договір підписано із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ "ТАСКОМБАНК" в особі Силкіна Д.С. та з іншого - ФОП Бойко С.В.
Під час розгляду справи, ФОП Бойко С.В. не заперечено обставин щодо обізнаності зі змістом Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", які діяли на момент підписання заяви-договору №ID6744230 (введені в дію з 18.01.2019), з чого суд дійшов висновку про підтвердження обставин укладення Кредитного договору, який передбачає кредитування у відповідності до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", які діяли на момент підписання заяви-договору №ID6744230.
Відповідно до п. 18.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" - кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі - Клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів (за виключенням надання фінансової допомоги) і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - Ліміт). Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток "ТАС24|БІЗНЕС", SMS-повідомлення або інших). Максимальний розмір Ліміту, згідно цих Правил, становить: для фізичних осіб-підприємців - 200 000 (двісті тисяч) гривень, для юридичних осіб - 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Відповідно до наданих позивачем виписок по рахунку відповідача, ФОП Бойко С.В. користувалася наданим їй відповідно до Кредитного договору правом на отримання кредиту в межах ліміту визначеного п. 18.1.2., тобто в більшому розмірі, ніж 10 000 грн, що визначено безпосередньо у п. 2.1. заяви-договору. Вказане підтверджує обізнаність Клієнта про його право, визначене у п. 18.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", до яких він приєднався підписавши заяву-договір №ID6744230.
Також суд враховує, що у п.4.4. заяви-договору №ID6744230 сторони узгодили, що строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК".
Так, відповідно до п. 18.1.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Кредиту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання Заяви-договору про приєднання Клієнта до Правил (далі - Заява). Підписання Заяви здійснюється електронно-цифровим підписом в системі "ТАС24|БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір (далі - «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Правилами, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення Кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цими Правилами та якщо не менш, ніж за 7 (сім) банківських днів до закінчення строку дії Кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток "ТАС24|БІЗНЕС", SMS-повідомлення або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію Кредиту, строк дії Кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів.
Отже, суд дійшов висновку, що сторони погодили, як більший розмір ліміту кредитування, ніж зазначено безпосередньо в заяві-договорі №ID6744230, а саме ліміт, передбачений в п. 18.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК"; так і строк дії Кредитного договору, який автоматично пролонгується на наступні 365 днів, в разі умов, визначених у п. 18.1.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК".
У зв'язку з неповерненням кредитних коштів у строки, визначені Кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість по кредиту в розмірі 39 530,63 грн.
30.11.2020 АТ "ТАСКОМБАНК" направив ФОП Бойко С.В. повідомлення-вимогу про дострокове погашення заборгованості в розмірі 51 038,22 грн, з яких: 39 530,63 грн простроченого боргу, 1 156,30 грн строкової заборгованості за процентами на прострочену частину боргу; 2 868,49 грн пеня на суму простроченої заборгованості за період з 06.05.2020 по 06.11.2020 протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.
Зазначена вимога отримана ФОП Бойко С.В. 04.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив Банку відповідну заборгованість, останній і звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є вимоги Банку про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 307,41 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 530,63 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 12 819,56 грн, пеня на суму простроченої заборгованості за період з 29.09.2020 по 29.03.2021 - 2957,22 грн.
Розглядаючи даний позов, господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Як вбачається із змісту Кредитного договору, останній підписаний за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку Банком та з іншого Позичальником.
Відповідно до п. п. 8, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем витяг з онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний кредитний договір із дотриманням вищевказаних положень Закону.
Крім того, судом встановлено, що за своєю правовою природою кредитний договір (заява) є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку - АТ "Таскомбанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17; у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Із змісту укладеного позивачем та відповідачем кредитного договору випливає, що при його укладенні сторонами погоджено усі істотні умови договору, а саме - сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів та комісійної винагороди, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту у вигляді пені.
Як встановлено матеріалами справи, позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання - надавав відповідачу кредитні кошти у межах ліміту, визначеного п. 18.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Відповідач, у свою чергу не здійснював погашення кредитної заборгованості на умовах, погоджених сторонами в Кредитному договорі, а саме протягом періоду - не більше 30 днів (п. 2.7. заяви-договору №ID6744230).
Таке порушення відповідачем надало позивачу право вимагати повернення достроково всієї суми кредиту, що залишилась несплаченою.
Відповідачем під час розгляду справи в суді не надано жодних доказів на спростування доводів позивача.
Враховуючи те, що своєчасне повернення коштів є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 530,63 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 819,56 грн заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Розмір відсотків погоджений сторонами у Кредитному договорі.
Поруч з цим, слід взяти до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування ст. 1048 ЦК України, які наведені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12: "Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
Таким чином, у зв'язку із пред'явленням Банком позичальнику вимоги №28841/70 від 27.11.2020 про дострокове повернення кредиту, визначений Кредитним договором строк кредитування змінено, і право Банку на нарахування визначених Кредитним договором щомісячних відсотків припинилося.
Вказана вимога направлена ФОП Бойко С.В. 30.11.2020 та отримана відповідачем 04.12.2020. Відповідно, після спливу 45 календарних днів з дня надсилання вимоги (тобто з 15.01.2021) поведінка позичальника, який не виконав вимогу Банку, стала неправомірною, а тому до існуючої на цей момент заборгованості уже мають застосовуватися не положення Кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитом, а положення ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, підстави для стягнення відсотків, нарахованих згідно розрахунку позивача за період 15.01.2021-31.03.2021 в розмірі 2194 грн, відсутні.
Отже, позовні вимоги про стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню в сумі 10 625,56 грн за період з 16.08.2019 по 14.01.2021, з урахуванням зазначених в розрахунку оплат.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 2957,22 грн пені, нарахованої згідно пункту 3.3. Кредитного договору за загальний період з 29.09.2020 по 29.03.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 3.3 Кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
З долученого до матеріалів справи розрахунку випливає, що пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог законодавства та в узгодженому договором розмірі.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача 2957,22 грн пені, однак зазначає таке.
Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" від 16.06.2020 № 691-IX внесено зміни до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 1 названого закону внесено зміни до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, за якими у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Наведений закон набрав чинності 04.07.2020.
У силу норм ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також в рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон від 16.06.2020 № 691-IX має зворотну дію в часі.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020.
В подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 продовжено дію карантину на всій території України з 22.05.2020 до 31.07.2020, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 - з 01.08.2020 до 19.12.2020.
Відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 установлено з 19.12.2020 до 30.06.2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
Відтак, починаючи з 12.03.2020 позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором у період дії карантину.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, адже заявлений позивачем період до стягнення з 29.09.2020 по 29.03.2021 підпадає під дію карантину.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково в сумі 50 156,19 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 39 530,63 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) в сумі 10 625,56 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (код ЄДР 09806443, вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованість за заявою-договором №ID6744230 від 02.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), яка станом на 30.03.2021 становить 50 156,19 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 39 530,63 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 10 625,56 грн, а також 2058,58 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 29.06.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.