вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1854/21
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
23.06.2021 через особистий кабінет в системі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) із заявою б/н від 23.06.2021 (вх. №163 від 24.06.2021) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Перевіривши подану заяву, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) з наступних підстав.
1. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Так, заявником надано суду конкретизований список кредиторів, проте, останній місить у собі загальну суму грошових вимог відповідних фінансових установ без обов'язкового окремого зазначення суми неустойки (штрафу, пені), у зв'язку із чим відповідний список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
2. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
На виконання зазначених положень заявником надано суду відповідну інформацію лише щодо нерухомого майна, натомість документів, визначених Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, які підтверджують наявність (відсутність) обтяження рухомого майна ОСОБА_1 надано не було.
3. Згідно п. 9 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Так, заявником до своєї заяви долучено копії трудової книжки НОМЕР_2 , проте, певна частина сторінок останньої є непридатними для читання (нечітка фотокопія тексту), а відтак, стверджувати що заявником дотримано вимоги п. 9 ч. 2 ст. 116 Кодексу у суду підстав немає.
4. Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Водночас, із змісту поданих декларацій за 2018-2020р.р. вбачається, що останні не містять у собі усіх відомостей щодо членів сім'ї заявника (батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інших осіб, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі). Крім того, суд зазначає, що матеріали заяви містять у собі розбіжності щодо членів сім'ї заявника (3-тя сторінка заяви, 7-ма сторінка паспорта заявника, відповідні декларації ОСОБА_1 тощо). Зазначене вказує на те, що заявником не дотримано вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
5. Згідно п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (ч. 2 ст. 30 Кодексу).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зокрема, встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2 270,00грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 34 050,00грн (2 270,00*5*3=34 050,00).
Проте, до відповідної заяви не додано доказів, здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому порядку та розмірі.
5.1. Водночас, разом із заявою ОСОБА_1 подано клопотання б/н від 22.06.2021 (вх. №15650/21 від 24.06.2021) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, в якому просить суд звільнити його від сплати винагороди арбітражному керуючому, та включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців; або ж включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим із можливістю першочергової оплати саме з фонду; чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах передбачених планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника.
Підставами для задоволення клопотання зазначає: судовий збір і винагорода арбітражному керуючому надсилається на один і той же розрахунковий рахунок суду, а тому винагорода є ідентичним сплаті судового збору; Кодекс не містить заборони здійснювати оплату арбітражному керуючому за рахунок коштів кредиторів; сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним повноважень здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав боржника); сплата грошової винагороди відбувається за рахунок кредиторів (пропорційне з кожного), якщо відсутні коштів на рахунках та не сформована ліквідаційна маса; наявністю у боржника можливості укласти угоду із арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реалізацією. Крім того, свою позицію щодо сплати грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредиторів, заявник обґрунтовує постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
5.2. До того ж, заявником разом із заявою подано клопотання про створення фонду для винагороди арбітражному керуючому б/н від 22.06.2021 (вх. №15649/21 від 24.06.2021).
5.3. Розглянувши подані клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно із до ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Таким чином, грошова винагорода арбітражного керуючого є заробітною платою за виконання ним своїх повноважень.
Разом з цим, суд зазначає, що безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Проаналізувавши зазначені положення, суд дійшов висновку, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Посилання заявника на застосування до вимог про авансування винагороди керуючому реструктуризацією аналогії закону щодо звільнення від сплати судового збору суд вважає помилковим та таким, що базується на невірному тлумаченні заявником норм закону.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок заявника при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність авансувати на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень однозначно врегульований положеннями Кодексу та до такого обов'язку не підлягають застосуванню положення Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення заявника від авансування (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Твердження заявника на те, що сплата грошової винагороди відбувається за рахунок кредиторів та посилання на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, суд вважає помилковими, оскільки зазначені заходи вчиняються у справах про банкрутство у виключних випадках, та після встановлення відсутності майна у боржника за рахунок якого може бути виплачена грошова винагорода арбітражному керуючому за виконання останнім своїх повноважень.
Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
У свою чергу, у відповідності до п. 6 ч. 5 ст. 48, ст. 113, п. 8 ч. 8 ст. 123 Кодексу до компетенції зборів кредиторів належать прийняття рішення про інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.
Проаналізувавши зазначені положення у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що у справі про неплатоспроможність фізичної особи, збори кредиторів мають право створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Отже, створення відповідного фонду є виключним правом зборів кредиторів, та до компетенції суду прийняття відповідного рішення не відноситься.
Водночас, суд зазначає, що збори кредиторів проводяться на підставі ухвали суду постановленої за результатами попереднього засідання, яке призначається у вставленому Кодексом порядку, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а не на стадії вирішення питання про прийняття відповідної заяви до розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання заявника про створення фонду для винагороди арбітражному керуючому є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що заявник зобов'язаний додати докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, чого останнім, як зазначалось вище, здійснено не було, а відтак, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимоги п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
6. Крім того, п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу.
6.1. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000,00грн.
Отже, розмір прострочених зобов'язань заявника перед кредитором (кредиторами) повинен становити не менше 180 000,00грн (6 000х30=180 000).
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що останній має заборгованість перед 12тьма фінансовими установами у загальному розмірі 224 017,54грн. Водночас, заявником надано суду докази, які підтверджують наявність у нього простроченого зобов'язання на загальну суму 15 444,37грн.
Інші докази (графік погашення кредиту, довідка про умови кредитування та сукупну вартість споживчого кредиту, договір кредиту та страхування, угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки), які були надані заявником на підтвердження наявності підстав для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом не можуть братись до уваги, як такі, що самостійно підтверджують такі підстави, оскільки із їх змісту неможливо встановити розмір саме простроченого зобов'язання ОСОБА_2 .
Крім того, судом також не беруться до уваги надані заявником запити, які як зазначає ОСОБА_1 були направлені відповідним фінансовим установам, оскільки із їх змісту неможливо ідентифікувати адресата, а також встановити, яка саме інформація була запитана заявником.
6.2. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Проте, заявником також не надано суду доказів, які підтверджують обставини, визначені у п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу.
6.3. Разом з цим, п. 3 ч. 2 ст. 115 Кодексу передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Проте, заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених ст. 116 Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником було подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 Кодексу, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 б/н від 22.06.2021 (вх. №15650/21 від 24.06.2021)про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому - залишити без задоволення.
2. Клопотання ОСОБА_1 б/н від 22.06.2021 (вх. №15649/21 від 24.06.2021) про створення фонду для авансування грошової винагороди арбітражному керуючому - залишити без задоволення.
3. Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність б/н від 23.06.2021 (вх. №163 від 24.06.2021) - залишити без руху.
4. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 Кодексу, а саме, надати суду:
список кредиторів оформлений у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу (з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені));
документи, визначені Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, які підтверджують наявність або відсутність рухомого майна у заявника, яке є обтяженим у той чи інший спосіб;
належним чином засвідчену та читабельну копію трудової книжки НОМЕР_2 ;
інформацію щодо членів сім'ї заявника (дітей, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інших осіб, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі) із обов'язковим наданням суду відповідних копій облікових карток платника податків членів сім'ї заявника, або письмові пояснення щодо неможливості надання такої інформації;
докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 34 050,00грн. на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - НОМЕР_3 ; установа банку - ДКСУ місто Київ);
інформацію із фінансових установ про розмір прострочених зобов'язань ОСОБА_1 перед такими особами (із обов'язковим зазначенням заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо);
докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
постанову(и) у виконавчому(их) провадженні(ях) про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення (у разі наявності) або відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність такої постанов(и).
5. У разі невиконання заявником п. 4 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
7. Звернути увагу заявника на те, що у разі надіслання відповідних документів до суду засобами поштового зв'язку, невідкладно повідомити про це суд на його електронну пошту (inbox@ko.arbitr.gov.ua) із обов'язковим зазначенням штрих-коду поштового відправлення.
8. Інформацію по справі та порядок отримання процесуальних документів учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (https://ko.arbitr.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 29.06.2021 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 29.06.2021.