вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1075/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіті" про стягнення 19515,66 грн
без виклику учасників процессу
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіті" (далі - відповідач) про стягнення 19515,66 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що відповідачем не відшкодовано позивачу різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
Також, у поданій позовній заяві, позивачем заявлено клопотання про витребування у Білоцерківського міськрайонного суду матеріали справи №357/3841/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Ухвалою від 19.04.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Судом відхилено клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про витребування у Білоцерківського міськрайонного суду матеріали справи №357/3841/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 21.05.2021 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 04.06.2021 (включно). Витребувано у відповідача документально підтверджені письмові пояснення щодо перебування водія ОСОБА_1 в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссіті» станом на момент дорожньо-транспортної пригоди та забов'язано надати відповідні докази на підтвердження. Витребувано у відповідача документально підтверджені письмові пояснення: чи застрахований автомобіль «Богдан» (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно договору добровільного страхування та щодо права власності на зазначений транспортний засіб, а також забов'язав надати відповідні докази на підтвердження. Витребувано у відповідача документально підтверджені письмові пояснення: чи застрахований автомобіль "Богдан" (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно договору добровільного страхування та щодо права власності на зазначений транспортний засіб, а також надати відповідні докази на підтвердження в строк до 11.05.2021 включно.
Копія відповідної ухвали суду отримана сторонами - 23.04.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103277972089, 0103277972186.
11.05.2021 на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2021 від відповідача надійшли пояснення.
11.05.2021, з дотриманням встановленого строку, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
У силу ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
29.05.2017 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (правонаступником якого є АТ «СК «АРКС»), надалі - Позивач, та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №тп189074а7к, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 ).
Згідно з ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як передбачено ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
10.04.2018 року о 15:30 в м. БІЛА ЦЕРКВА, ШОСЕ СКВИРСЬКЕ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_2 ); та автомобіля ОСОБА_4 (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 ), що був застрахований Позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту №тп189074а7к від 29.05.2017 (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в відповіді від НПУ № 3018101445655753 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками).
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, ОСОБА_1 , працюючого водієм маршрутного таксі «Транссіті».
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2377011 від 08.05.2018 року, страхового акту про «Пряме врегулювання» збитку № АХА2377009 від 08.05.2018 року та умов Договору страхування № тп189074а7к від 29.05.2017, розмір страхового відшкодування склав 82 657,88 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 88 коп.),), яке Позивачем було сплачено на СТО згідно платіжного доручення №450 465 від 10.05.2018, № 450 616 від 10.05.2018.
Відповідно до п. 4 Договору страхування № тп189074а7к від 29.05.2017 вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Креді Агріколь Банк». П. 25.1 Договору страхування № тп189074а7к від 29.05.2017 передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі заяви Страхувальника (Вигодонабувача) і страхового акту, який складається Страховиком. Позивачем та ПАТ «Креді Агріколь Банк» на підставі Генерального договору № ІМА-11-1/2011 про співробітництво та додаткової угоди №11 погоджено умови щодо отримання згоди вигодонабувача щодо визначення напрямку виплати страхового відшкодування. Зокрема, відповідно до п. 5.2 Генерального договору № ІМА-11-1/2011 про співробітництво (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 11) по заявлених страхових випадках, за якими сума страхового відшкодування перевищує 20 000,00 грн. Страховик зобов'язаний направляти до Банку «Звіт-вимогу щодо визначення напряму виплати страхового відшкодування». Банк протягом 5 робочих днів зобов'язаний надати відповідь на «Звіт-вимогу щодо визначення напряму виплати страхового відшкодування» в електронному вигляді на електронну адресу Страховика (п. 5.1 Генерального договору № ІМА-11- 1/2011 про співробітництво (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 11). За зазначеним страховим випадком відповідно до відповіді на «Звіт-вимогу щодо визначення напряму виплати страхового відшкодування» Вигодонабувачем було погоджено здійснення виплати страхового відшкодування на рахунок СТО.
Відповідно до п. 25.11 Договору добровільного страхування наземного транспорту № тп189074а7к від 29.05.2017 при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.
Розрахунок розміру виплаченого Позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 82 657,88 - 0,00 = 82 657,88 грн.
82 657,88 грн. - вартість відновлювального ремонту ТЗ Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 ) згідно рахунку-фактури № 0000000189 та АВР № 0000001980; 0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування.
Відповідно до висновку № 79 експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 ), розрахована оцінювачем, складає 85 400,38 грн.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідач у поясненні наданому до суду зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 73-К від 16.03.2018 був прийнятий на роботу до ТОВ «Транссіті» та на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Транссіті».
На момент ДТП, яка сталася 10.04.2018 року автобус «Богдан» д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до договору оренди знаходився у користуванні ТОВ «Транссіті».
Таким чином, зважаючи на викладене вище до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), Позивач по справі, перейшло право вимоги на отримання від ТОВ «Транссіті» (працівником якого ОСОБА_1 було завдано шкоди застрахованому ТЗ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota (д.р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньотранспортної пригоди, яка мала місце 10.04.2018 року о 15:30 в м. Біла Церква, Шосе Сквирське.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Богдан (д.р.н. НОМЕР_1 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» згідно полісу № АМ/3058539 (що підтверджується відповіддю від ППУ № 3018101445655753 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу № АМ/3058539). Полісом № АМ/3058539 встановлений ліміт відповідальності ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» в розмірі 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньотранспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Частину вартості відновлювального ремонту в розмірі 63 142,22 грн. було відшкодовано Позивачем за ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» відповідно до процедури прямого врегулювання збитків, згідно умов полісу № АМ/3058539, страхового акту про «Пряме врегулювання» збитку № АХА2377009 від 08.05.2018 року. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було компенсовано зазначену суму страхового відшкодування Позивачу в розмірі 63 142,22 грн. в рамках процедури прямого врегулювання збитків (що підтверджується актом про зарахування зустрічних вимог від 09.07.2018).
Відповідно до рахунку-фактури від 17.04.2018 року №0000000189 вартість робіт з відновлення пошкоджень автомобіля Тойота Кемрі д.р.н. НОМЕР_3 становила 82 657,92 гривень та відповідно до акту виконаних робіт від 11.05.2018 року №0000001980 було виконано.
Позивач сплатив вартість вищевказаних робіт про, що свідчать платіжні доручення №№ 450465, 450616 від 10.05.2018 року.
За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 19 515,66 грн.
16.03.2021 року позивачем відповідачеві засобами поштового зв'язку була надіслана претензія від 16.03.2021 року №СУ/005299/4-1, яка була отримана відповідачем відповідно до трекінгу Укрпошти 23.03.2021 року.
Пряме врегулювання збитків в Україні здійснюється відповідно до Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 376/2016 від 10.03.2016.
Розрахунок розміру страхового відшкодування, компенсованого ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» відповідно до умов полісу № АМ/3058539, за зазначеним вище страховим випадком наступний: Відповідно до висновку №79 експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota (д.р.н. НОМЕР_4 ) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,37), розрахована оцінювачем, складає 65 085,94 грн.
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положенням статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами та доповненнями) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України «Про власність». Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18).
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, у позивача виникло право вимоги на стягнення з відповідача 19515,66 грн - різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіті" про стягнення 19515,66 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссіті» (09100, Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок, 20, квартира, 12, код ЄДРПОУ 32161270) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АРКС»(04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 19515,66 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень 66 коп) боргу та 2270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/)
Суддя В.М. Антонова