ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2021Справа № 910/10283/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши заяву Фермерського господарства «Оазис півдня» про забезпечення позову (до пред'явлення позову)
Особи, які отримають статус учасника справи:
відповідач 1: Міністерство юстиції України
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест»
третя особа: Фермерське господарство «Лабенок»
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
24.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фермерського господарства «Оазис півдня» про забезпечення позову (до пред'явлення позову), в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням суду дії наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» шляхом заборони Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, а також будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам) вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» щодо спірних земельних ділянок.
Заявник зазначає, що він має намір подати позов до Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Відповідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).
Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розглянувши заяву Фермерського господарства «Оазис півдня» про забезпечення позову (до пред'явлення позову), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, зважаючи на наступні обставини.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами.
04.02.2017 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» вх.№1348/03.3-24 від 21.02.2017 на реєстраційні дії державного реєстратора відділу Новокаховської міської ради Соценко К.О. та начальника відділу Новокаховської міської ради Кобіцької І.С. щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, за наступними кадастровими номерами.
Скарга мотивована тим, що вищевказаними державними реєстраторами було здійснено державну реєстрацію 404 договорів оренди земельних ділянок, за Фермерським господарством «Оазис півдня», які раніше перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест». За результатами вчинених дій державними реєстраторами внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: №№ 33793789 від 10 лютого 2017 року, 33711412 від 04 лютого 2017 року, 33749104 від 07 лютого 2017 року, 33805682 від 10 лютого 2017 року, 33752190 від 07 лютого 2017 року, 33751716 від 07 лютого 2017 року, 33726069 від 06 лютого 2017 року, 33742072 від 07 лютого 2017 року, 33646486 від 31 січня 2017 року, 33705839 від 03 лютого 2017 року, 33731187 від 06 лютого 2017 року, 33650800 від 31 січня 2017 року, 33792232 від 09 лютого 2017 року, 33710949 від 04 лютого 2017 року, 33732390 від 06 лютого 2017 року, 33640215 від 31 січня 2017 року, 33799190 від 10 лютого 2017 року, 33650741 від 31 січня 2017 року, 33752255 від 07 лютого 2017 року, 33811182 від 10 лютого 2017 року, 33743525 від 07 лютого 2017 року, 33651111 від 01 лютого 2017 року, 33794128 від 10 лютого 2017 року, 33751196 від 07 лютого 2017 року, 33651042 від 01 лютого 2017 року, 34643291 від 06 квітня 2017 року, 33641127 від 31 січня 2017 року, 33636868 від 31 січня 2017 року, 33751590 від 07 лютого 2017 року, 33651077 від 01 лютого 2017 року, 33733476 від 06 лютого 2017 року, 33733178 від 06 лютого 2017 року, 33733343 від 06 лютого 2017 року, 33701128 від 03 лютого 2017 року, 33733922 від 06 лютого 2017 року, 33792516 від 09 лютого 2017 року, 33792705 від 09 лютого 2017 року, 33707621 від 03 лютого 2017 року, 33709791 від 03 лютого 2017 року, 33709689 від 03 лютого 2017 року, 33792931 від 09 лютого 2017 року, 33650617 від 31 січня 2017 року, 33650504 від 31 січня 2017 року, 33811982 від 10 лютого 2017 року, 33813453 від 10 лютого 2017 року, 33650272 від 31 січня 2017 року, 33733625 від 06 лютого 2017 року, 33700194 від 03 лютого 2017 року, 33792784 від 09 лютого 2017 року, 33737289 від 07 лютого 2017 року, 33709229 від 03 лютого 2017 року, 33738908 від 07 лютого 2017 року, 33752658 від 08 лютого 2017 року, 33709859 від 03 лютого 2017 року, 33695632 від 03 лютого 2017 року, 34609405 від 04 квітня 2017 року, 33734777 від 07 лютого 2017 року, 33733987 від 06 лютого 2017 року, 33734530 від 07 лютого 2017 року, 33807261 від 10 лютого 2017 року, 33808929 від 10 лютого 2017 року, 33946619 від 20 лютого 2017 року, 33952741 від 21 лютого 2017 року, 33945736 від 20 лютого 2017 року, 33931748 від 20 лютого 2017 року, 33939174 від 20 лютого 2017 року, 33942648 від 20 лютого 2017 року, 33946676 від 20 лютого 2017 року, 33946722 від 20 лютого 2017 року, 33946935 від 20 лютого 2017 року, 33738358 від 07 лютого 2017 року, 33946022 від 20 лютого 2017 року, 33946223 від 20 лютого 2017 року, 33831408 від 13 лютого 2017 року, 33716751 від 06 лютого 2017 року, 33709775 від 03 лютого 2017 року, 34032070 від 24 лютого 2017 року, 33826214 від 13 лютого 2017 року, 33829019 від 13 лютого 2017 року, 33830479 від 13 лютого 2017 року, 33709554 від 03 лютого 2017 року, 34521733 від 29 березня 2017 року, 33793767 від 10 лютого 2017 року, 33793717 від 10 лютого 2017 року, 33789332 від 09 лютого 2017 року, 33811829 від 10 лютого 2017 року, 33724887 від 06 лютого 2017 року, 34522426 від 29 березня 2017 року, 33710701 від 04 лютого 2017 року, 33792401 від 09 лютого 2017 року, 33719831 від 06 лютого 2017 року, 33640732 від 31 січня 2017 року, 33709614 від 03 лютого 2017 року, 33709870 від 03 лютого 2017 року , 33709494 від 03 лютого 2017 року, 33779046 від 09 лютого 2017 року, 33721037 від 06 лютого 2017 року, 33729681 від 06 лютого 2017 року, 33722621 від 06 лютого 2017 року, 33638281 від 31 січня 2017 року, 33650282 від 31 січня 2017 року, 33792735 від 09 лютого 2017 року, 33792902 від 09 лютого 2017 року, 33793084 від 09 лютого 2017 року, 33810343 від 10 лютого 2017 року, 33707255 від 03 лютого 2017 року, 33723104 від 06 лютого 2017 року, 33718732 від 06 лютого 2017 року, 33650355 від 31 січня 2017 року, 33636778 від 31 січня 2017 року, 33701374 від 03 лютого 2017 року, 33732564 від 06 лютого 2017 року, 33731620 від 06 лютого 2017 року, 33722058 від 06 лютого 2017 року, 33649803 від 31 січня 2017 року, 33709710 від 03 лютого 2017 року, 33632922 від 31 січня 2017 року, 33649935 від 31 січня 2017 року, 33649653 від 31 січня 2017 року, 33654004 від 01 лютого 2017 року, 33641689 від 31 січня 2017 року, 33731047 від 06 лютого 2017 року, 33647877 від 31 січня 2017 року, 33654837 від 01 лютого 2017 року, 33734347 від 07 лютого 2017 року, 33717803 від 06 лютого 2017 року, 33716751 від 06 лютого 2017 року, 33643723 від 31 січня 2017 року, 33734882 від 07 лютого 2017 року, 33704629 від 03 лютого 2017 року, 33791638 від 09 лютого 2017 року, 33635459 від 31 січня 2017 року, 33650609 від 31 січня 2017 року, 34558497 від 31 березня 2017 року, 33645927 від 31 січня 2017 року, 33705754 від 03 лютого 2017 року, 33703645 від 03 лютого 2017 року, 33632141 від 31 січня 2017 року, 33904002 від 17 лютого 2017 року, 33840235 від 14 лютого 2017 року, 33723535 від 06 лютого 2017 року, 33793733 від 10 лютого 2017 року, 33842100 від 14 лютого 2017 року, 33844071 від 14 лютого 2017 року, 33861051 від 15 лютого 2017 року, 33647233 від 31 січня 2017 року, 33642464 від 31 січня 2017 року, 33653777 від 01 лютого 2017 року, 33793756 від 10 лютого 2017 року, 33696466 від 03 лютого 2017 року, 34635719 від 05 квітня 2017 року, 33633758 від 31 січня 2017 року, 33650197 від 31 січня 2017 року, 33640145 від 31 січня 2017 року, 33706735 від 03 лютого 2017 року, 33776112 від 09 лютого 2017 року, 33709829 від 03 лютого 2017 року, 33888037 від 16 лютого 2017 року, 33861776 від 15 лютого 2017 року, 33737615 від 07 лютого 2017 року, 33783658 від 09 лютого 2017 року, 33736369 від 07 лютого 2017 року, 33791992 від 09 лютого 2017 року, 33752071 від 07 лютого 2017 року, 33792589 від 09 лютого року, 34710500 від 10 квітня 2017 року, 33739497 від 07 лютого 2017 року, 33779991 від 09 лютого 2017 року, 33899744 від 17 лютого 2017 року, 33782873 від 09 лютого 2017 року, 33879391 від 16 лютого 2017 року, 33875769 від 15 лютого 2017 року, 33887532 від 16 лютого 2017 року, 33876223 від 15 лютого 2017 року, 33840893 від 14 лютого 2017 року, 33734521 від 07 лютого 2017 року, 33707829 від 03 лютого 2017 року, 33793724 від 10 лютого 2017 року, 33873587 від 15 лютого 2017 року, 33774986 від 09 лютого 2017 року, 33774606 від 09 лютого 2017 року, 33727596 від 06 лютого 2017 року, 33727259 від 06 лютого 2017 року, 33726272 від 06 лютого 2017 року, 33726811 від 06 лютого 2017 року, 33812113 від 10 лютого 2017 року, 33880464 від 16 лютого 2017 року, 33883271 від 16 лютого 2017 року, 33881977 від 16 лютого 2017 року, 33881093 від 16 лютого 2017 року, 33725879 від 06 лютого 2017 року, 33725409 від 06 лютого 2017 року, 33732036 від 06 лютого 2017 року, 33732290 від 06 лютого 2017 року, 33864629 від 15 лютого 2017 року, 33867693 від 15 лютого 2017 року, 33871420 від 15 лютого 2017року, 33870430 від 15 лютого 2017 року, 33872356 від 15 лютого 2017 року, 33869478 від 15 лютого 2017 року, 33735392 від 07 лютого 2017 року, 33773838 від 09 лютого 2017 року, 33650429 від 31 січня 2017 року, 33900163 від 17 лютого року 2017 року, 33874505 від 15 лютого 2017 року, 33899684 від 17лютого 2017 року, 33840000 від 14 лютого 2017 року, 33900784 від 17 лютого 2017 року, 33862224 від 15 лютого 2017 року, 33906995 від 17 лютого 2017 року, 33927159 від 20 лютого 2017 року, 33938893 від 20 лютого 2017 року, 33899817 від 17 лютого 2017 року, 33859108 від 15 лютого 2017 року, 33886983 від 16 лютого 2017 року, 33901463 від 17 лютого 2017 року, 33859117 від 15 лютого 2017 року, 33939121 від 20 лютого 2017 року, 33863795 від 15 лютого 2017 року, 33859135 від 15 лютого 2017 року, 33930981 від 20 лютого 2017 року, 33933084 від 20 лютого 2017 року, 33927868 від 20 лютого 2017 року, 33933857 від 20 лютого 2017 року, 33927274 від 20 лютого 2017 року, 33889796 від 16 лютого 2017 року, 33938545 від 20 лютого 2017 року, 33938151 від 20 лютого 2017 року, 33937817 від 20 лютого 2017 року, 33911327 від 17 лютого 2017 року, 33892141 від 16 лютого 2017 року, 33930563 від 20 лютого 2017 року, 33899709 від 17 лютого 2017 року, 33937460 від 20 лютого 2017 року, 34023763 від 24 лютого 2017 року, 33831538 від 13 лютого 2017 року, 34028934 від 24 лютого 2017 року, 33823863 від 13 лютого 2017 року, 34613737 від 04 квітня 2017 року, 33821068 від 13 лютого 2017 року, 33821335 від 13 лютого 2017 року, 33834709 від 13 лютого 2017 року, 33837953 від 13 лютого 2017 року, 33830111 від 13 лютого 2017 року, 33830611 від 13 лютого 2017 року, 34038914 від 27 лютого 2017 року, 34028301 від 24 лютого 2017 року, 33832403 від 13 лютого 2017 року, 34038902 від 27 лютого 2017 року, 34030124 від 24 лютого 2017 року, 33835358 від 13 лютого 2017 року, 34099808 від 01 березня 2017 року, 34098977 від 01 березня 2017 року, 34059978 від 28 лютого 2017 року, 34059988 від 28 лютого 2017 року, 34639207 під 05 квітня 2017 року, 34097972 від 01 березня 2017 року, 34099976 від 01 березня 2017 року, 34097096 від 01 березня 2017 року, 33733814 від 06 лютого 2017 року, 34075166 від 28 лютого 2017 року, 34070168 від 28 лютого 2.017 року, 34095696 від 01 березня 2017 року, 33823271 від 13 лютого 2017 року, 34076912 від 28 лютого 2017 року, 34079359 від 28 лютого 2017 року, 34098698 від 01 березня 2017 року, 33775345 від 09 лютого 2017 року, 33643050 від 31 січня 2017 року, 34638124 від 05 квітня 2017 року, 34074458 від 28 лютого 2017 року, 34073006 від 28 лютого 2017 року, 34064348 від 28 лютого 2017 року, 34061524 від 28 лютого 2017 року, 34060006 від 28 лютого 2017 року, 34062482 від 28 лютого 2017 року, 34061917 від 28 лютого 2017 року, 34071154 від 28 лютого 2017 року, 34075799 від 28 лютого 2017 року, 34060769 від 28 лютого 2017 року, 34060029 від 28 лютого 2017 року, 34384422 від 22 березня 2017 року, 34385008 від 22 березня 2017 року, 34385193 від 22 березня 2017 року, 34389775 від 22 березня 2017 року, 33941612 від 20 лютого 2017 року, 34192609 від 09 березня 2017 року, 34202189 від 09 березня 2017 року, 34202680 від 10 березня 2017 року, 33650387 від 31 січня 2017 року, 34390044 від 22 березня 2017 року, 34385707 від 22 березня 2017 року, 34442301 від 24 березня 2017 року, 34437876 від 24 березня 2017 року, 34395958 від 22 березня 2017 року, 33393328 від 22 березня 2017 року, 33782360 від 09 лютого 2017 року, 34100817 від 01 березня 2017 року, 34390839 від 22 березня 2017 року, 34389086 від 22 березня 2017 року, 343*91190 від 22 березня 2017 року, 34395172 від 22 березня 2017 року, 34065647 від 28 лютого 2017 року, 34069115 від 28 лютого 2017 року, 34100569 від 01 березня 2017 року, 34099930 від 01 березня 2017 року, 34435745 від 24 березня 2017 року, 34434993 від 24 березня 2017 року, 34459028 від 27 березня 2017 року, 34391910 від 22 березня 2017 року, 34385449 від 22 березня 2017 року, 34447099 від 24 березня 2017 року, 34447583 від 24 березня 2017 року, 33826740 від 13 лютого 2017 року, 34202303 від 09 березня 2017 року, 34202604 від 10 березня 2017 року, 34202633 від 10 березня 2017 року, 34202689 від 10 березня 2017 року, 34383287 від 22 березня 2017 року, 34632326 від 05 квітня 2017 року, 34384416 від 22 березня 2017 року, 34391533 від 22 березня 2017 року, 33647514 від 31 січня 2017 року, 34190965 від 09 березня 2017 року, 34444085 від 24 березня 2017 року, 33751990 від 07 лютого 2017 року, 33868920 від 15 лютого 2017 року, 34099492 від 01 березня 2017 року, 34099591 від 01 березня 2017 року, 34099305 від 01 березня 2017 року, 34099715 від 01 березня 2017 року, 34202749 від 10 березня 2017 року, 34202602 від 10 березня 2017 року, 33730418 від 06 лютого 2017 року, 34457502 від 27 березня 2017 року, 34210130 від 10 березня 2017 року, 34202639 від 10 березня 2017 року, 34201741 від 09 березня 2017 року, 34200951 від 09 березня 2017 року, 34181033 від 07 березня 2017 року, 34181320 від 07 березня 2017 року, 34181560 від 07 березня 2017 року, 34181853 від 07 березня 2017 року, 34180461 від 07 березня 2017 року, 34184433 від 09 березня 2017 року, 34386185 від 22 березня 2017 року, 34382044 від 22 березня 2017 року, 34436962 від 24 березня 2017 року, 34445632 від 24 березня 2017 року, 34447335 від 24 березня 2017 року, 34196011 від 09 березня 2017 року, 34179491 від 07 березня 2017 року, 34392690 від 22 березня 2017 року, 34383734 від 22 березня 2017 року, 34557224 від 31 березня 2017 року, 34540726 від 30 березня 2017 року, 34529358 від 30 березня 2017 року, 34519657 від 29 березня 2017 року, 34535652 від 30 березня 2017 року, 34532102 від 30 березня 2017 року, 34560750 від 31 березня 2017 року, 34559733 від 31 березня 2017 року, 34026958 від 24 лютого 2017 року, 33774246 від 09 лютого 2017 року, 34530126 від 30 березня 2017 року, 33861051 від 15 лютого 2017 року, 34524047 від 29 березня 2017 року, 34540025 від ЗО березня 2017 року, 34554645 від 31 березня 2017 року, 34528649 від 30 березня 2017 року, 34528193 від 30 березня 2017 року, 34605081 від 04 квітня 2017 року, 34538902 від 30 березня 2017 року, 34536332 від 30 березня 2017 року, 34516400 від 29 березня 2017 року, 34604319 від 04 квітня 2017 року, 34568551 від 31 березня 2017 року, 34555415 від 31 березня 2017 року, 34546414 від 30 березня 2017 року, 34542452 від ЗО березня 2017 року, 34518636 від 29 березня 2017 року, 34608368 від 04 квітня 2017 року, 34606430 від 04 квітня 2017 року, 33791981 від 09 лютого 2017 року, 34569505 від 31 березня 2017 року, 34558497 від 31 березня 2017 року, 34608844 від 04 квітня 2017 року, 34609967 від 04 квітня 2017 року, 34638267 від 05 квітня 2017 року, 34636424 від 05 квітня 2017 року, 34063457 від 28 лютого 2017 року, 33822989 від 13 лютого 2017 року, 34099663 від 01 березня 2017 року, 34099572 від 01 березня 2017 року, 33654581 від 01 березня 2017 року. 33652705 від 01 лютого 2017 року, 33947032 від 20 лютого 2017 року, 33946833 від 20 лютого 2017 року, 34032479 від 24 лютого 2017 року, 34038908 від 27 лютого 2017 року, 34100905 від 01 березня 2017 року, 33652528 від 01 лютого 2017 року, 33646669 від 31 січня 2017 року, 33634729 від 31 січня 2017 року, 33653043 від 01 лютого 2017 року, 33900500 від 17 лютого 2017 року, 33697432 від 03 лютого 2017 року, 33700510 від 03 лютого 2017 року, 33695687 від 03 лютого 2017 року, 33711208 від 04 лютого 2017 року, 33896790 від 16 лютого 2017 року, 33837599 від 13 лютого 2017 року, 34076397 від 28 лютого 2017 року, 34060064 від 28 лютого 2017 року, 34060226 від 28 лютого 2017 року, 34078256 від 28 лютого 2017 року, 34078447 від 28 лютого 2017 року, 34078631 від 28 лютого 2017 року, 33946451 від 20 лютого 2017 року, 34084292 від 01 березня 2017 року, 34078023 від 28 лютого 2017 року, 34079196 від 28 лютого 2017 року, 33897138 від 16 лютого 2017 року, 33822989 від 13 лютого 2017 року, 34099663 від 01 березня 2017 року, 34099572 від 01 березня 2017 року, якими було припинено право оренди на вказані земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди землі та зареєстровано право оренди за Фермерським господарством «Оазис півдня» на підставі договорів оренди землі, укладених між землевласниками та господарством.
При цьому, 18.04.2017 до Міністерства юстиції України надійшли доповнення до скарги з вимогою скасувати прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області Лебедєвим М.О. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 12 квітня 2017 року №№34737253, 34739456, 34745446, 34738934, 34748415, 34748909, 34749483, 34749107, 34739956, 34749933, 34745903, 34738130, 34748759, 34749661, 34751343, 34737211, 34738602, 34746269, 34737305, 34737378, 34737736, 34737858, 34737991, 34746106, 34750312, 34738242, 34745698, 34739703, 34748257, 34737474, 34748592; від 13 квітня 2017 року №№ 34771129, 34772678, 34772437, 34773888, 34773420, 34773231, 34761066, 34761041, 34771910, 34761097, 34773730, 34770919, 34770064, 34761024, 34774039, 34774880, 34774519, 34774711, 34773082, 34771338, 34772932, 34775160, 34774217, 34772097, 34772807, 34771523, на підставі яких проведено державну реєстрацію права суборенди за Фермерським господарством «Лабенок» щодо земельних ділянок, які також раніше перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест».
19 квітня 2017 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» склала висновок про задоволення скарги та скасування прийнятих державними реєстраторами прав на нерухоме майно відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Кобіцькою І.С. та Соценко К.О. , а також державним реєстратором прав на нерухоме майно Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області Лебедєвим М.О., вищевказаних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
19.04.2017 Міністерство юстиції України на підставі даного висновку Комісії прийняло наказ за № 1295/5 яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» задовольнило та скасувало вищевказані рішення, прийняті державними реєстраторами прав на нерухоме майно відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Кобіцькою І.С. та Соценко К.О. , та державним реєстратором прав на нерухоме майно Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області Лебедєвим М.О., щодо державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за Фермерським господарством «Оазис півдня».
На виконання вказаного наказу головним спеціалістом сектору правового забезпечення Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Чекригіним О.В. було прийнято рішення за №34843297 про скасування прийнятих державними реєстраторами прав на нерухоме майно Кобіцькою І.С. , Соценко К.О. , Лебедєвим М.О. , рішень про державну реєстрацію прав оренди за Фермерським господарством «Оазис півдня» та поновлення права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест».
Заявник вказує на те, що 28.12.2018 року Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі 821/669/17 було ухвалено рішення про часткове задоволення позову Фермерського господарства «Оазис півдня» до Міністерства юстиції України та визнано незаконним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 19.04.2017 за №1295/5, також скасовано рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна О.В. від 19.04.2017 року, індексний номер 34843297. Своє рішення суд апеляційної інстанції обгрунтував тим, що висновок Комісії про незаконність реєстраційних дій державних реєстраторів, та як наслідок, наказ Мінюсту України, по-перше, ґрунтувався на обставинах, викладених у підробленому судовому рішенні Керченського міського суду по справі №2/108/10513/12, а по друге під час прийняття оскаржуваного наказу Мін'юстом та Комісією не було дотримано покладеного на них обов'язку щодо належного та завчасного відправлення всім зацікавленим особам, в т.ч. Фермерського господарства «Оазис півдня», копії скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» та повідомлення їх про час та місце розгляду зазначеної скарги Комісією.
Згодом, державними реєстраторами на підставі вказаної Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі 821/669/17 від 28.12.2018 було поновлено право оренди на вищевказані земельні ділянки за Фермерським господарством «Оазис півдня», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2021. З огляду на що Фермерське господарство «Оазис півдня» правомірно продовжило використовувати вказані земельні ділянки за цільовим призначенням, обробляло їх, засіювало, здійснювало всі необхідні дії з їх обробки та належним чином сплачуючи орендну плату власникам землі по теперішній час.
Однак, 17 лютого 2021 року Великою Палатою Верховного Суду було прийнято Постанову у справі № 821/669/17, якою Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року, та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2019 року - скасовано, а провадження у даній справі - закрито, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як зазначає заявник, нещодавно йому стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» з метою поновлення за собою права оренди на підставі вищевказаного наказу Міністерства юстиції України від 19 квітня 2017 року № 1295/5 звернулося до відділу державної реєстрації речових прав Херсонської міської ради з відповідними заявами.
Вказані обставини заявникові стали відомі після отримання копії апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» по іншій судовій справі №665/376/21, яка перебуває в провадженні Херсонського апеляційного суду. Зокрема, в апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» посилається на те, що «.....оскільки Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 року було закрито провадження у справі №821/669/17, тому поновлено дію наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017року «Про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно».
На підставі Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі 821/669/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» подало відповідні заяви до відділу державної реєстрації речових прав, про поновлення наказу Міністерства юстиції України від 19 квітня 2017 року № 1295/5 шляхом відповідного скасування права за Фермерським господарством «Оазис півдня».
Проте вказану реєстрацію, скасування права оренди за Фермерським господарством «Оазис півдня», було зупинено, через існування оскаржуваної Ухвали Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 березня 2021 року по справі № 821/669/17...».
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 25.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» на ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 березня 2021 року.
Тобто, як зазначає заявник, з вищевикладеного вбачається, що на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест» намагається здійснити дії щодо державної реєстрації скасування права оренди за Фермерським господарством «Оазис півдня» на підставі наказу Міністерства юстиції України від 19 квітня 2017 року № 1295/5.
Отже, на сьогоднішній день є очевидним, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України № 1295/5 від 19.04.2017 шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання наказу Міністерства юстиції України №1295/5 від 19.04.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» щодо зазначених земельних ділянок є ризики, що в подальшому відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Инвест», за допомогою будь-якого державного реєстратора, зможе вчинити дії щодо поновлення наказу Міністерства юстиції України від 19 квітня 2017 року № 1295/5 шляхом відповідного скасування права за Фермерським господарством «Оазис півдня», та в подальшому потягне за собою низку нових судових спорів щодо скасування відповідних реєстраційних дій і т.д.
За твердженням заявника, вказані дії необхідно попередити, оскільки існує спір щодо правомірності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 19 квітня 2017 року № 1295/5.
Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 по справі №911/2930/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Водночас обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, якщо позивач звертається (має намір звернутися) до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на викладені заявником обгрунтування та подані до заяви про забезпечення позову докази, які досліджені судом, суд зазначає, що заявником не додано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування вказаних ним заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Однак, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
За таких підстав суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення майбутнього рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття вказаних позивачем заходів забезпечення може суттєво ускладнити виконання рішення суду та призведе до необхідності проводити додаткові реєстраційні дії (їх скасування) є лише припущенням заявника без відповідного доказового обґрунтування.
За таких обставин, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, тоді як заявником вказаних вимог дотримано не було, суд дійшов висновку стосовно доказової необґрунтованості та відсутності підстав для задоволення заяви Фермерського господарства «Оазис півдня» про забезпечення позову (до пред'явлення позову).
При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, позивач не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства «Оазис півдня» про забезпечення позову (до пред'явлення позову) у справі №910/10283/21.
2. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя О.М. Спичак