ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2021Справа № 910/3665/21
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс"
2) ОСОБА_1
про стягнення 67 755,70 грн.
Представники сторін: не викликались.
Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк" вернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс" та ОСОБА_1 про 67 755,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання "VIP-Мастер Плюс" умов договору банківського обслуговування №б/н від 26.04.2011 року, у останнього виникла заборгованість у розмірі 67 755,70 грн. (60 695, 54 грн. - заборгованість за кредитом, 5 993,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 066,44 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача 1 та ОСОБА_1 , який є поручителем відповідача 1 за договором поруки №РOR1450194008761 від 15.12.2015 року.
09.03.2021 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 зобов'язано Департамент з питань реєстрації КМДА про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
23.04.2021 року надійшла відповідь на запит.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 80066002 на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.03.2021 року, а саме: АДРЕСА_1 та за №01054 80066010 на адресу реєстрації відповідача 2 - АДРЕСА_1 .
Вищезазначені ухвали господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. повернуті до суду у зв'язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку"№270 від 05.03.2009р., рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/3418/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідачі не скористалися наданим їм законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
26.04.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс" підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua), які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 26.04.2011 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг»
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.2 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Так, згідно п. 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших, дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі
Пунктом 3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання .Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).
Відповідно до 3.18.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
За умовами п. 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Позивачем зазначено, що він свої зобов'язання за договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 110 000,00 грн.
Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За умовами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено судом, на виконання умов кредитного договору, що вбачається з довідки про розміри встановлених кредитних лімітів вих. №50508К4R9S048 від 11.02.2021 позивачем встановлювались відповідачу-1 на рахунок № НОМЕР_2 наступні кредитні ліміти: 08.04.2016 -- 10 000, 00 грн, 21.12.2016 - 10 000, 00 грн, 27.12.2016 - 20 000,00 грн, 28.08.2017 - 10 000, 00 грн, 22.12.2017 - 20 000,00 грн, 21.09.2018 - 25 000,00 грн, 05.11.2018 - 20 000,00 грн, 30.11.2019 - 10 000,00 грн, 12.12.2020 - 10 000,00 грн, 13.08.2020 -110 000, 00 грн.
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення (п. 3.18.4.1.2 Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1 -го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Однак, позивач вказує, що в обумовлені строки відповідач-1 не погасив в повному обсязі заборгованість за договором перед позивачем, внаслідок чого у товариства з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс" утворилися заборгованість в розмірі 67 755,70 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 60 695,54 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 993,72 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом - 1 066,44 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором у відповідача-1 станом на 11.01.2021 р. наявна заборгованість у розмірі 67 755,70 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 60 695,54 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 993,72 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом - 1 066,44 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Так, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1450194008761 від 15.12.2015 р.
Пунктом 1.1 договору встановлено, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс", код ЄДРПОУ 37689703 (боржник), зобов'язань за угодами приєднання до:
1.1.1. розділу 3.2.1 «кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, далі угода 1, по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:
- за період користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 33% річних,
- за період користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 66 % річних,
б) комісійна винагорода згідно п.3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань,
в) винагорода за користування ліміту відповідно до 3.2.1.4.4 угоди 1 1-шл числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць.
г) кредиту в розмірі 10 000 грн.
Якщо під час виконання угоди 1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
1.1.2 до розділу 3.2.2 «кредит за послугою «гарантовані платежі» умов та правил надання банківських послуг «угода 2» по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:
- за період користування кредитом згідно з п.3.2.2.2 Угоди 2 - 36% річних,
- за період користування кредитом згідно з п. .3.2.2.2 Угоди 2 - 56 % річних,
б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у угоді 2
в) кредиту в розмірі 10 000 грн.
Якщо під час виконання угоди 2 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Поручитель з умовами угоди 1 та угоди 2 ознайомлений (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою 1 і/або угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору).
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс" заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.04.2011 р. за кредитом в розмірі 60 695,54 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5 993,72 грн., та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1 066,44 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1450194008761 від 15.12.2015 р., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "VIP-Мастер Плюс" (02175, м. Київ, вулиця Ілліча, будинок 23, квартира 6, код ЄДРПОУ 37689703) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту в розмірі 60 695 (шістдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 54 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5 993 (пять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн.72 коп., заборгованості по комісії за користуванням кредитом в розмірі 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 44 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий