ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2021Справа № 910/6145/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва"
до Приватного підприємства "Лексарс"
про стягнення 41 252,00 грн,
Комунальний заклад "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Лексарс" (далі - відповідач) про стягнення 41 252,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на виконання робіт від 10.05.2019 № 10/15 шляхом завищення вартості виконаних робіт на суму 41 252,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 позовну заяву Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва" залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали у визначений спосіб.
26.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 28.04.2021 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01054775279839 отримав 06.05.2021, відповідач - 05.05.2021 (поштове відправлення № 0105475279847).
24.05.2021 відповідач засобами поштового зв'язку (відправлено 23.05.2021) подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, стверджуючи про проходження при укладенні договору процедури погодження проектно-кошторисної документації, отримання позитивних експертних висновків проектної документації, прийняття робіт замовником за актом приймання-здачі виконаних робіт № 1 від 14.07.2019 без зауважень, у той час, як позивачем не надано розрахунків та підтверджуючих документів щодо встановлення завищення вартості робіт з урахуванням Аудиторського звіту № 070-5-13/4 від 04.03.2021, який не є беззаперечним доказом у справі.
08.06.2021 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив, відповідно до змісту якої просив суд задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
10.05.2019 року між Комунальним закладом «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр пери і балету для дітей та юнацтва» (замовник за договором, позивач) та Приватним підприємством «ЛЕКСАРС» (виконавець за договором, відповідач) був укладений договір на виконання робіт № 10/15, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виготовити проектно-кошторисну документацію (надалі - Роботи) у дві стадії «Проект» та «Робоча документація» по об'єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи приміщень будівлі Комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на вул. Межигірській, 2 в м. Києві.
Відповідно до п. 1.3 договору визначено, що зміст, терміни виконання і передачі замовнику робіт визначаються календарним планом виконання робіт - Додаток № 1 до договору.
У п. 1.5 договору передбачено, що подання проектної документації на погодження та експертизу є обов'язком виконавця, а замовник зобов'язується оплатити за виконанні роботи.
Згідно з п. 2.1 договору, вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 2) та Кошторисів (Додаток № 3) становить 200 000,00 грн. з ПДВ.
Вартість робіт є твердою і може бути змінена після проходження експертизи проектно- вишукувальної документації виключно в бік зменшення (п. 2.2. договору).
Відповідно до положень п. 2.5 договору встановлено, що після завершення Робіт по стадії проектування «Проект» та передачі готової Документації замовнику із позитивним експертним висновком, які повинні повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт, замовник після підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт здійснює розрахунок з виконавцем по договору в частині вартості виконаної стадії робіт.
Сторонами у п. 4.4 договору узгоджено, що проектна документація вважається прийнятою та роботи виконаними в повному обсязі лише після підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт.
У розумінні п. 5.1.3 договору, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, виконавець взяв на себе зобов'язання усунути за свій рахунок недоробки та дефекти у проектній документації, які виникли з його вини, та виявлені в ході приймання Робіт замовником або державним чи іншими органами, уповноваженими перевіряти та затверджувати роботи, що є предметом договору, при їх прийнятті, погодженні або в ході будівництва, а також в процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно - кошторисної документації.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) та узгоджених сторонами кошторисів, Зведеного кошторисного розрахунку на виконання проектно-вишукувальних робіт (додаток № 3 до договору), визначено розмір договірної ціни на виконання проектних робіт у сумі 200 000,00 грн.
13.06.2019 ТОВ «Експертиза МВК» надано позитивну Експертну оцінку кошторисної документації.
11.07.2019 Філією «Київоблбудекспертиза» Державного підприємства Київоблбудінвест» Київської обласної Державної адміністрації був складений позитивний Експертний звіт № 01-0375-19/ЦБ щодо розгляду проектної документації.
З пояснень обох сторін встановлено, що за Актом № 1 від 14.07.2019 приймання-передачі проектно-кошторисної документації позивач передав, а відповідач прийняв виконану відповідачем у повному обсязі роботу, загальною вартістю 200 000,00 грн. Виконані роботи в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2019 на суму 200 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за результатом проведеного планового внутрішнього аудиту діяльності Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва" як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання ремонтно-реставраційних робіт в приміщенні будівлі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на вул. Межигірській, 2 у 2019-2020 роках, для підтвердження відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт по об'єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи приміщень будівлі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на вул. Межигірській, 2, м. Києва» надано фахівцями КП «Київекспертиза» Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю і аудиту ВО КМР (КМДА) № 070-5-13/4 від 04.03.2021.
В Аудиторському звіті № 070-5-13/4 від 04.03.2021 за результатами аудиту відповідності діяльності позивача встановлено факт завищення проектною організацією - Приватним підприємством «ЛЕКСАРС» вартості виконаних робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи приміщень будівлі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на вул. Межигірській, 2» в актах приймання-здачі виконаних робіт за липень 2019 на загальну суму 152,810 тис. грн. або 76,41% від вартості перевірених робіт, які взято до обліку та оплачено КЗ «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва», що призвело до втрат фінансового характеру на відповідну суму.
Як зазначає позивач, в результаті розгляду додатково наданих матеріалів КП «Київекспертиза» було внесено зміни щодо суми завищення вартості виконаних робіт відповідачем з виготовлення проектно-кошторисної документації та встановлено завищення на суму 41 252,00 грн.
Відповідно до Плану заходів за результатом планового аудиту діяльності КЗ «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва», як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання ремонтно-реставраційних робіт в приміщенні будівлі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на вул. Межигірській, 2 у 2019-2020 роках, вирішено здійснити усунення порушень на суму 41,252 тис. грн.
Посилаючись на вказані результати перевірки вартості робіт за договором № 10/15 від 10.05.2019, позивач стверджує про порушенням відповідачем договірних зобов'язань шляхом завищення вартості виконаних робіт на суму 41 252,00 грн. та заявляє вимоги про стягнення вказаної суми коштів з відповідача у судовому порядку.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує про належне виконання договірних відносин, що було підтверджено двома позитивними висновками експертизи, наданими замовнику до прийняття робіт за актом № 1 від 14.07.2019, та зауважує, що Аудиторський звіт № 070-5-13/4 від 04.03.2021 не є безперечним доказом підтвердження факту завищення робіт.
Розглядаючи вказаний спір по суті заявлених вимог судом встановлено таке.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржник виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, сторона договору погоджується з обов'язковістю їх виконання в силу норм статей 525, 526 ЦК України.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Всупереч вказаних вимог позивачем не доведено та не надано належних доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо перевищення вартості кошторисної документації, узгодженої договором ціни робіт та, відповідно, підстав покладення на відповідача зобов'язання щодо сплати вартості завищених робіт, прийнятих та оплачених позивачем у повному обсязі за актом № 1 від 14.07.2019 по договору № 10/15 від 10.05.2019.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість проектно-вишукувальних робіт за договором № 10/15 від 10.05.2019 була визначена за взаємною згодою сторін у сумі 200 000,00 грн; відповідність проектної документації встановленим вимогам підтверджено позитивними висновками експертних установ, що були передано позивачу до приймання робіт від відповідача.
При цьому, доказів повідомлення позивачем відповідача під час прийняття виконаних підрядних робіт за Актом № 1 від 14.07.2019 та в подальшому (до планового внутрішнього аудиту діяльності позивача) про будь-які виявлені недоліки робіт, складання акту недоліків, суду не надано.
Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання укладеного між сторонами договору недійсним, внесення змін до договірної ціни, матеріали справи не містять.
Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Положення), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.
Згідно з пунктом 1.8. Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.
Пунктом 2.1. Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотримання законодавства структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади м. Києва та районів м. Києва, іншими суб'єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності) далі - підконтрольні суб'єкти), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.
Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Таким чином, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит комунальних підприємств, в тому Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва" для ефективного управління комунальними ресурсами, а отже, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.
Відтак, суд дійшов висновку, що Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 070-5-13/4 від 04.03.2021 не є належним та беззаперечним доказом факту завищення вартості робіт за Договором № 10/15 від 10.05.20219, оскільки є внутрішнім аудитом позивача, який не створює ніяких наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, відповідача у справі, а також не створює для відповідача обов'язку, закріпленого в пункті 5.1.3 договору, щодо усунення недоробок та дефектів проектної документації.
Отже, встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Сам лише Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
Інших доказів на підтвердження порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання узгодженої вартості робіт та їх завищення, суду не надано.
Позивачем не надано жодних первинних документів в підтвердження завищення вартості робіт за договором № 10/15 від 10.05.2019 на заявлену суму 41 252,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволені позову Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва".
Судові витрати, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача в повному обсязі та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 29.06.2021.
Суддя О.Г. Удалова