Справа № 909/356/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ленів" (вул. Довженка, 19, с. Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77442) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" (вул. 22 Січня, 83, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611) 53 052 грн 36 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу.
ТОВ "Ленів" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "ЦБМ "Осмолода" 53 052 грн 36 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу, з яких 46 139 грн 76 коп. основний борг, 4 717 грн 23 коп. інфляційні втрати та 2 195 грн 37 коп. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив переданий йому позивачем товар за договором купівлі-продажу від 16 березня 2016 р. № 6.
22 квітня 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Також в цій ухвалі суд встановив сторонам тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі на подачу заяв по суті справи.
24 травня 2021 р., відповідач направив суду відзив на позов, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначає, що строк договору купівлі-продажу товарів № 6 від 16 березня 2016 р. закінчився 31 грудня 2017 р., а строк виконання зобов'язання щодо оплати товарів, зазначених в накладних від 25 липня 2019 р. № 814, від 10 вересня 2019 р. № 1002 та від 30 вересня 2019 р. № 28 ще настав.
27 травня 2021 р., від ТОВ "Ленів" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю заперечує аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, при цьому вказав на те, що договір від 16 березня 2016 р. № 6 в силу п. 9.1 є продовженим до 31 грудня 2021 р., оскільки жодна із сторін не заявляла про розірвання чи припинення дії договору. Також позивач вказав на те, що видаткові накладні, складені на підставі договору купівлі-продажу, оскільки товари зазначені у видаткових накладних відповідають товару, зазначеному в договорі купівлі-продажу від 16 березня 2016 р. № 6.
15 червня 2021 р., через канцелярію суду надійшли заперечення ТОВ "ЦБМ "Осмолода".
18 червня 2021 р., позивач направив суду заяву про прийняття до розгляду відповіді на відзив, подану 27 травня 2021 р. та залишення заперечення ТОВ "ЦБМ "Осмолода" від 14 червня 2021 р. без розгляду. При цьому зазначив, що ТОВ "Ленів" фактично не мало можливості вчасно підготувати та надіслати до суду відповідь на відзив, оскільки відзив на позов отримало ввечері 24 травня 2021 р., що є поважною причиною пропуску строку подачі заяви по суті. Натомість, вказав на те, що ТОВ "ЦБМ "Осмолода" надіслало заперечення з порушенням строку подання заяв по суті справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясуванню обставин у даній справі, сприяння сторонам у реалізації ними їх процесуальних прав, суд дійшов висновку про необхідність продовження сторонам строку на подання заяв по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
ТОВ "Ленів" (продавець) та ТОВ "ЦБМ "Осмолода" (покупець) уклали договір купівлі-продажу товарів від 16 березня 2016 р. № 6 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець взяв на себе зобов'язання, за замовленням і попереднім погодженням із покупцем, продати покупцю в обумовлений ним термін товар (пили стрічкові, дискові, рамні, біметалеві, фрези, головки, ножі, круги, бланкети та ін.), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 2.11 Договору, перехід до покупця права власності на товар здійснюється після фактичної передачі товару покупцю. Фактична передача товару оформляється відповідною видатковою накладною та актом приймання-передачі, що підписуються сторонами і відповідає даті, яку вказано у видатковій накладній та акті приймання-передачі.
Відповідно п. 3.4 Договору, оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунку продавця, шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 50-ти процентів від визначеної в розрахунку суми, протягом трьох робочих днів, з моменту отримання відповідного рахунку. Решта сума грошових коштів сплачується покупцем протягом 10-ти робочих днів, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару, або відповідної накладної про отримання товару від покупця.
За змістом п. 9.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін та діє до 31 грудня 2016 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення його дії жодна із сторін не заявить про намір його розірвати чи припинити.
За даними наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 25 липня 2019 р. № 814, від 10 вересня 2019 р. № 1002 та від 30 вересня 2019 р. № 28, продавець передав покупцю товар на загальну суму 46 139 грн 76 коп., який останній не оплатив.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В частинах 1, 4 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Із змісту наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 25 липня 2019 р. № 814, від 10 вересня 2019 р. № 1002 та від 30 вересня 2019 р. № 28, підписаних сторонами без жодних зауважень та скріплених їх печатками, вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 139 грн 76 коп., який останній не оплатив. Відтак, у ТОВ "ЦБМ "Осмолода" наявна заборгованість перед ТОВ "Ленів" у розмірі 46 139 грн 76 коп.
Щодо тверджень відповідача, що строк договору купівлі-продажу товарів № 6 від 16 березня 2016 р. закінчився 31 грудня 2017 р., а строк виконання зобов'язання щодо оплати товарів, зазначених в видаткових накладних ще настав, слід зазначити таке.
В п. 9.1 Договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін та діє до 31 грудня 2016 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення його дії жодна із сторін не заявить про намір його розірвати чи припинити.
Враховуючи те, що жодною із сторін договору не було заявлено про припинення дії договору або перегляд його умов, він є пролонгованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 р. у справі № 922/376/18.
Оскільки договір купівлі-продажу товарів від 16 березня 2016 р. № 6 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, а товар, зазначений у видаткових накладних від 25 липня 2019 р. № 814, від 10 вересня 2019 р. № 1002 та від 30 вересня 2019 р. № 28 відповідає товару, про який сторони домовились у договорі, тож вбачається, що позивач продав товар, зазначений у видаткових накладних на виконання умов договору купівлі-продажу товарів від 16 березня 2016 р. № 6. (Правова позиція подібного змісту була викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 р. у справі № 915/1447/19).
Щодо строку виконання зобов'язання оплатити товар слід зазначити, що в силу положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, позов ТОВ "Ленів" в частині стягнення 46 139 грн 76 коп. основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 2 195 грн 37 коп. 3 % річних та 4 717 грн 23 коп. інфляційних втрат.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що граничний строк оплати товару, отриманого відповідачем відповідно до видаткової накладної від 25 липня 2019 р. № 814 на суму 10 900 грн є 08 серпня 2019 р.; відповідно до видаткової накладної від 10 вересня 2019 р. № 1002 на суму 19 439 грн 76 коп. - 24 вересня 2019 р.; відповідно до видаткової накладної від 30 вересня 2019 р. № 28 на суму 15 800 грн - 14 жовтня 2019 р. Отже, право нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат виникло у позивача з 09 серпня 2019 р., з 25 вересня 2019 р. та з 15 жовтня 2019 р., відповідно.
Суд самостійно розрахував інфляційні втрати та 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду і встановив, що:
за період з 09 серпня 2019 р. по 21 квітня 2021 р. на суму 10 900 грн розмір 3 % річних становить 556 грн 35 коп., інфляційних втрат - 1 211 грн 11 коп.;
за період з 25 вересня 2019 р. по 21 квітня 2021 р. на суму 19 439 грн 76 коп. розмір 3 % річних становить 917 грн 13 коп., інфляційних втрат - 2 074 грн 37 коп.;
за період з 15 жовтня 2019 р. по 21 квітня 2021 р. на суму 15 800 грн розмір 3 % річних становить 719 грн 44 коп., інфляційних втрат - 1 568 грн 43 коп.
Отже, розмір 3 % річних за відповідні періоди становить 2 192 грн 92 коп., натомість, розмір інфляційних втрат за відповідні періоди є більшим, ніж визначив позивач, однак враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягають інфляційні втрати у заявленому в позові розмірі.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв'язку із простроченням оплати товару слід стягнути 2 192 грн 92 коп. 3 % річних та 4 717 грн 23 коп. інфляційних втрат.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково;
з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" (вул. 22 Січня, буд. 83, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77611; ідентифікаційний код 31044378) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ленів" (вул. Довженка, буд. 19, с. Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77442; ідентифікаційний код 37486384) стягнути 46 139 (сорок шість тисяч сто тридцять дев'ять) грн 76 коп. основного боргу, 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн 92 коп. 3 % річних, 4 717 (чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн 23 коп. інфляційних втрат та 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 90 коп. судового збору;
в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ленів" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" 02 грн 45 коп. 3 % річних - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в частині 10 коп. - залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко