Справа № 229/1007/21
Провадження №2/229/435/2021
22 червня 2021 р. м.Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря судового
засідання Гаврилаш Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідачки на користь дитини аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Обгрунтовує вимоги таким. На профілактичному обліку в службі у справах дітей Дружківської міської ради з підстави "проживання в сім"ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов"язків з виховання дитини", перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матір"ю дівчинки є ОСОБА_1 , яка з донькою не проживає, участі у її вихованні та утриманні не бере. На теперішній час дівчинка мешкає в сім"ї бабусі ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
У 2015році ОСОБА_1 разом з дочкою виїхала до м.Іжевськ Російської Федерації. За місцем свого нового мешкання почала пиячити, не працювала, за донькою не слідкувала. Деякий час ОСОБА_3 підтримувала доньку та онуку матеріально. Пізніше, у березні 2016р, була змушена взагалі забрати ОСОБА_4 до себе.
Протягом березня 2016 - грудня 2017р.р. ОСОБА_3 разом з онукою мешкали у м.Дружківка. Дівчинка відвідувала дошкільний навчальний заклад №4 "Сонечко", куди у квітні 2016р її влаштувала бабуся.
У грудні 2017р ОСОБА_3 отримала інформацію від родичів проте, що її донька продовжує пиячити, веде аморальний спосіб життя. Бабуся з онукою виїхали до РФ щоб зустрітися з донькою та вмовити її повернутися до дому. Проте повернутися відповідачка не забажала, з дитиною не спілкувалася.
Після повернення до м.Дружківка ОСОБА_3 продовжувала самостійно виховувати онуку.
На теперішній час малолітня ОСОБА_5 є ученицею Дружківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7. На навчання дівчинку влаштувала її бабуся за сприянням служби у справах дітей. З бесіди із соціальним педагогом закладу відомо, що усі питання щодо навчання малолітньої вирішує виключно бабуся. Мати дівчинки навчальний заклад жодного разу не відвідувала.
Наприкінці 2019р відповідачка повернулася до м.Дружківка та деякий час мешкала з матір"ю та донькою. Спеціалісти служби у справах дітей та фахівці Дружківського центру соціальних служб для сім"ї , дітей та молоді спілкувалися з відповідачкою з приводу змінити спосіб життя та ставлення до дитини. Позитивного результату не настало. На теперішній час відповідачка з донькою не проживає, займатися її вихованням категорично відмовляється. Протягом весни поточного року жінка контактувала зі спеціалістами служби, однак до дитини так і не повернулася.
Вважають, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків по відношенню до своєї доньки. Питання про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, в результаті чого члени комісії рекомендували органу опіки та піклування Дружківської міської ради звернутися до суду з відповідним позовом.
15 березня 2021року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с.32-33)
08 квітня 2021року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.40)
В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Мельніченко Т.В. підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав викладених в позові. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове в судове засідання не з"явилася. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена.
Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні фактичні обставини.
Згідно зі свідоцтвом про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №456, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 (а.с.3).
Матір"ю дитини є відповідачка ОСОБА_1 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.4)
Згідно довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографичного реєстру (а.с.7) відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Фактично відповідачка за вказаною адресою не проживає. Її фактичне місце проживання позивачу невідоме.
Актом голови територіального комітету "Перемога" Коваленко Т.І. встановлено, що з березня 2016р і по теперішній час з ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , проживає її онука ОСОБА_4 . Дитина повністю перебуває на утриманні бабусі. Мати у вихованні та утриманні дитини участі не приймає, оскільки проживає своїм життям. (а.с.14)
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4 відвідувала ДНЗ №4 "Сонечко" з квітня 2016року. Вихованням та розвитком дитини займалася бабуся ОСОБА_3 . Взаємовідносини ОСОБА_4 та бабусі теплі , доброзичлииві (а.с.12-13)
З 06.06.2018р, згідно наказу № 11-04-03/2018 служби у справах дітей Дружківської міської ради, ОСОБА_2 взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з підстави "проживання в сім"ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов"язків з виховання дитини" (а.с.17)
У січні 2020року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до начальника служби у справах дітей із заявою в якій повідомляє, що з донькою не проживає більше 4 років. Вихованням дитини займається її мама ОСОБА_3 . В подальшому проживати з донькою не планує. Не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав (а.с.16)
Актом обстеження умов проживання від 27.04.2021р , який складено головним спеціалістом ССД Мельніченко Т.ВА. та спеціалістом ССД Московою О.М., встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , бабуся, яка зареєстрована по АДРЕСА_2 . (а.с.46). Будинок газофікований, із зручностями, у задовільному стані. У будинку чисто та затишно. Кімнати мебльовані, у наявності необхідна побутова техніка та електроприлади. Сім"я забезпечена постільною білизною, засобами індивідуальної гігієни, кухоним приладдям тощо.
ОСОБА_4 має окрему кімнату, у якій обладнані спальне місце та місце для навчання. Дитина забезпечена одягом та взуттям. Всі речі в хорошому стані, відповідають віку.
На виконання вимог ст.171 СК України в судовому засіданні була заслухана думка дитини з вирішення спору про позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 .
Малолітня ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що вона завжди проживає з бабусею і бажає в подальшому мешкати саме з бабусею. Про маму не пам"ятає.
Згідно з Висновком органу опіки та піклування Дружківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки по відношенню до доньки ОСОБА_2 , від 18.01.2021року №307/0.136/0-21, питання про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, в результаті чого члени комісії рекомендували органу опіки та піклування звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до її доньки ОСОБА_4 . В інтересах малолітньої ОСОБА_4 , вважають доцільним позбавити відповідачку батьківських прав. (а.с.19-20)
Представник позивача ОСОБА_6 підтримала висновок органу опіки.
Відповідно до п.8 статті 7 Сімейного Кодексу України зазначено , що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов"язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов"язків щодо дитини.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов"язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов"язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов"язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. 1
Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема становлення батьків до дітей.
Пунктом 16 цієї постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили в судовому засіданні, що відповідачка не займається вихованням своєї доньки, не цікавиться її життям, не утримує її. Покинула дитину на бабусю та веде аморальний спосіб життя.
Враховуючи те, що відповідачка фактично покинула дитину, не вживає заходів щодо належного виховання доньки, щодо її морального, культурного та фізичного розвитку, не утримує доньку матеріально, а також враховуючи той факт, що відповідачка не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини, що підтверджується її заявою до служби у справа дітей, це дає змогу дійти до висновку що відсутні поважні причини не виконання батьківських обов'язків відповідачкою по відношенню до дитини.
Виходячи з оцінки доказів, пояснення позивача, пояснення свідків, суд приходить до висновку, що відповідачка свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка відповідно до ст. 9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяються якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Виходячи з інтересів малолітньої ОСОБА_4 , і того факту, що мати свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків, суд вважає, що є підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення відповідачки батьківських прав.
Враховуючи вищевикладене, відповідачкою було порушено право дитини на належне виховання з боку відповідачки, а тому позовні вимоги щодо позбавлення її батьківських прав підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь доньки аліментів на її утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 166 СК України, при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що матір не приймає участі в матеріальному утриманні доньки, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з неї аліментів.
При визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідачки, те, що у неї на утриманні не має інших неповнолітніх дітей. В зв'язку з наведеним, суд вважає можливим стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги щодо позбавлення батьківських прав в сумі 2270грн і за вимоги щодо стягнення аліментів сумі 2270грн. Загальна сума до стягнення складає 1816грн
Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81, 89, 141, 263-265,268, 273, 280-282 ,430 ЦПК України, суд
позов органу опіки та піклування Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , аліменти на користь і утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01 березня 2021року, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять)грн 00коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини судового рішення проголошені в судовому засіданні 22.06.2021р.
Суддя: Т.Л.Панова
повний текст рішення складено 29.06.2021р
суддя: Т.Л. Панова