Єдиний унікальний номер судової справи: 225/3833/21
Номер провадження: 2-о/225/264/2021
іменем України
29 червня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мигалевича В.В.,
за участю:
секретаря Голубової О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту народження дитини, -
У червні 2021 року представник заявника ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із заявою, в якій заявляє вимоги про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території в м. Макіївка, Україна.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що заявник у справі в шлюбі не перебуває.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м. Макіївка в акушерському відділенні м/л № 6 заявник народила дитину чоловічої статі, про що отримала медичне свідоцтво про народження № 397 від 14.10.2019 року, зразку, що використовується на тимчасово окупованій території.
Для належної реєстрації народження своєї дитини, заявник змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту народження.
Заявник та її представник до судового засідання не з'явилися, в прохальній частині заяви представник заявника просила справу розглядати без участі сторони заявника.
Представник заінтересованої особи - Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, тому суд розглядав справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Досліди матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Судом встановлено що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м. Макіївка в акушерському відділенні мл № 6 заявник народила дитину чоловічої статі, про що отримала медичне свідоцтво про народження № 397 від 14.10.2019 року.
Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд доходить висновку про доведеність заявником факту народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року
№ 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», територія м.Макіївка Донецької області, де народилася дитина заявника, на даний час є тимчасово окупованою територією.
У зв'язку із неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.
При цьому, бланки суворої звітності, в тому числі документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які були видані на цих територіях після 01.12.2014 року не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.
В той же час, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v.Turkey, 18.12.1996 §45) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, але у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст. 17 цього Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У зв'язку з цим суд зазначає таке:
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Крім цього, суд також зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведеність заявником факту народження доньки та про наявність підстав для встановлення факту народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, згідно з ч.3 ст. 317 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Згідно ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Оскільки заявник по справі не перебувала у шлюбі з батьком народженої нею дитини, то запис батька дитини у Книзі реєстрації народжень необхідно провести за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записати за її вказівкою.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та її дитина, заява про встановлення факту народження дитини підлягає задоволенню, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України ОСОБА_2 свідоцтво про народження її сина, виданого державним органом України.
Керуючись ст. ст.12,81,89,263, 315, 317 ЦПК України, суд,-
Заявлені вимоги задовольнити повністю.
Встановити факт, що 14 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), громадянка України, уродженка м.Єнакієве м.Юнокомунарівськ Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , народила дитину чоловічої статі, ОСОБА_3 .
Записати матір'ю дитини - ОСОБА_3 , громадянку України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), уродженку м.Єнакієве м.Юнокомунарівськ Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Запис про батька дитини здійснити у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України, зі слів та за заявою матері ОСОБА_2 .
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя: