Справа № 740/1276/21
Провадження № 1-кс/740/790/21
25 червня 2021 року м.Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 16 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021271180000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернулася з клопотанням про накладення арешту на майно, яке обґрунтовує тим, що 16.01.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021271180000007 внесено відомості за рапортом начальника Носівського відділу Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами вивчення Ніжинською місцевою прокуратурою стану законності у бюджетній сфері та опрацювання інформації, висвітленої в електронних ЗМІ, та документації, витребуваної в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено, що службовими особами ТОВ «Агрофірма «Україна» (код ЄДРПОУ 30885821, юр. адреса: вул. Броварця, 1 с. Мрин (Носівського) Ніжинського району Чернігівської області, 17113, тел. +380464229236), внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів щодо надання членами колишнього КСП «Україна» згоди на продаж адміністративного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого перебувала у користуванні Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, що стало підставою для незаконного відчуження вказаної будівлі у приватну власність.
Органом досудового розслідування проведено аналіз матеріалів, що стали підставою до внесення відомостей про подію до ЄРДР та встановлено, що відповідно до протоколу зборів співвласників майна бувшого КСП «Україна» від 14.07.2001 учасниками зборів одноголосно прийнято рішення: «…передати Мринській сільській раді приміщення які в даний час знаходяться у її користуванні». У вересні 2005 року уповноважена особа Мринської сільської ради звертається до Носівського БТІ із заявою про проведення інвентаризації приміщень, які знаходяться в користуванні сільської ради в АДРЕСА_1 .
Разом з тим з протоколу зборів громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» від 09.03.2013 відомо, що учасниками зборів одноголосно прийнято рішення: «…виділити для заміщення відсутнього майна, майно з переліку, яке не підлягає паюванню, а саме адмін. приміщення, вартістю 61860,00 грн та включити його до уточненого переліку майна пайового фонду».
При цьому у жодному документі не зазначено адресу об'єкту нерухомості, який передано до Мринської сільської ради та об'єкту включеного до майна пайового фонду.
Відповідно до інформаційної довідки № 251861217 від 08.04.21 з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, право приватної власності на об'єкт нерухомого майна №2248105374238, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 453,2 м кв (опис: адміністративна будівля - А, прибудова - а, ганок - 1а, а2, а3), 08.12.2020 в частці 4/5 набув ОСОБА_5 , номер запису про право власності 39692585. Підставою для державної реєстрації стало свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат); акт приймання-передачі нерухомого майна, виданий 20.08.2019, видавник: ТОВ Агрофірма «Україна», ОСОБА_5 .
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити і накласти арешт на 4/5 частки приміщення адміністративної будівлі загальною площею 453,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Власник майна - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту.
Заслухавши осіб, які з"явилися у судове засідання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обгрунтовуючи клопотання слідчий, прокурор посилаються як на правову підставу накладення арешту на майно на приписи ст. ст. 131-132, 170-171, 98 КПК України.
Арешт на 4/5 частки приміщення будівлі просить накласти з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, так як вони мають значення по даному кримінальному провадженню.
Водночас, доказів визнання 4/5 частки приміщення адміністративної будівлі речовим доказом не надано. При цьому 4/5 частки у праві власності не є матеріальним об'єктом і речовим доказом бути не можуть, оскільки відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відостей про виділення 4/5 частки приміщення внатурі слідчому судді не надано.
Виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України може бути матеріальний об'єкт, який був знаряддями підробки документів, зберіг на собі сліди підробки документів або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є документ, а тому немає підстав для арешту частки у праві власності на будівлю, що не є предметом кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого внесені у ЄРДР у рамках даного кримінального провадження.
Крім того, слідчим, прокурором не зазначено обставини кримінального правопорушення, які доводяться вказаною часткою у праві власності на приміщення. Не надано даних, які б вказували про збереження на собі слідів кримінального правопорушення, чого і не може бути з урахуванням відсутності у майна - 4/5 частки у праві влсності, щодо арешту якого порушено питання, ознак об"єкта матеріального світу.
Прокурор зазначав про те, що у результаті підробки документів, за фактом чого у кримінальному провадженні ведеться досудове розслідування, 4/5 частки на приміщення набуто кримінально протиправним шляхом.
Проте, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні нікому не вручено, відомостей про це слідчому судді не надано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
У судовому засіданні прокурор вказав, що наразі наявні підстави вважати підробленим протокол зборів громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Україна» від 09.03.2013, згідно із змістом якого учасниками зборів одноголосно прийнято рішення: «…виділити для заміщення відсутнього майна, майно з переліку, яке не підлягає паюванню, а саме адмін. приміщення, вартістю 61860,00 грн та включити його до уточненого переліку майна пайового фонду». На підтвердження твердження про підробку цього документа надано копію протоколу допиту Мринського сільського голови ОСОБА_8 , яка надала показання про те, що спілкуючись із колишніми співвласниками майна реорганізованого КСП вони їй повідомляли, що таких зборів у 2013 році не було.
Отже, в обгрунтування твердження про підробку документу слідчому судді подано показання однієї особи з чужих слів. Згідно змісту самого документу, про підробку якого стверджує слідчий, прокурор, у зборах, за результатами яких він складений, брало участь 198 осіб.
Доказів наявності підстав для визнання допустимим доказом показань ОСОБА_8 з чужих слів за правилами ст. 97 КПК України слідчому судді не надано.
Таким чином, у даному випадку, виходячи з наданих слідчому судді матеріалів, слідчий суддя не знаходить надані слідчим, прокурором докази достатніми для висновку про те, що вони можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні службового підроблення. Відповідно відсутні підстави стверджувати про набуття 4/5 частки у праві власності на приміщення кримінально протиправним шляхом.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна.
Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні немає і слідчим не порушується питання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову.
Частина 1 статті 173 КПК України вказує, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На даному етапі досудового розслідування за відсутності на те законних і обгрунтованих підстав, обмеження права власності третіх осіб шляхом арешту майна є непропорційним втручанням держави в права громадян та не співрозмірним завданням кримінального провадження.
За таких обставин подане слідчим клопотання не свідчать, що на цьому етапі втручання у права та інтереси власника майна є виправданим і відповідатиме вимогам кримінального процесуального законодавства, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , заявленого у межах кримінального провадження, внесеного 16 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021271180000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна (4/5 частки приміщення адміністративної будівлі загальною площею 453,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1