Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 672/566/20
Провадження № 1-кп/689/25/21
25 червня 2021 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці кримінальне провадження, відомості про яке 04 грудня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240120000273, про обвинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Городок Хмельницької області, де і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянином України, має середню освіту, не працює, утриманців не має, засуджений 15.05.2019 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Городок Хмельницької області, де і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є громадянином України, має вищу освіту, має двох неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,
встановив:
ОСОБА_4 , що був засудженим 15.05.2019 року Городоцьким районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний, корисливий злочин.
Так, 03.12.2019 близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Грушевського в м. Городок Хмельницької області, поблизу адміністративного приміщення в якому розташоване Городоцьке районне відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, вступив у злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_6 з метою крадіжки майна із гаражного приміщення, що розташоване у гаражному масиві на території ринку «Форум» по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_8 .
В подальшому, близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, з метою наживи та протиправного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, прийшли по АДРЕСА_4 до території ринку «Форум», де переконавшись у тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу пройшли на вказану територію.
Перебуваючи на території ринку «Форум», ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до вхідних воріт гаражного приміщення ОСОБА_8 , які шляхом виваження руками відчинили, оскільки внаслідок цього виважування зламалося кільце металевої защіпки, що знаходилося із внутрішньої сторони вказаних дверей та за допомогою якої здійснювалося утримування самих воріт. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 через відчинені ними ворота проникли всередину зазначеного гаражного приміщення, звідки умисно, таємно викрали наступне майно:
- зварювальний апарат (напівавтомат) марки «Темп» моделі «059М» вартістю 9000 грн.;
- компресор марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206» вартістю 1879 грн. 20 коп.;
- двохциліндровий компресор марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р» вартістю 5886 грн. 43 коп.;
- гумовий шланг від зварювального апарату загальною довжиною 10 м/п, зовнішнім діаметром 16 мм, загальною вартістю 21 грн.;
- вуглекислотний редуктор «УР-6» вартістю 284 грн. 31 коп.;
- міні-мийку марки «Karcher» моделі «К 3.530» вартістю 2591 грн. 35 коп.;
- валізу (набір) гайкових головок розміром від 4 мм до 24 мм виробника «CHROMЕ» вартістю 3000 грн.;
- валізу (набір) гайкових головок розміром від 17 мм до 32 мм. марки «MTX» моделі «MASTER» вартістю 740 грн.;
- валізу (набір) із електричним шуруповертом марки «GRAND» моделі «ДA-18 DFR», укомплектованого двома з'ємними батареями вартістю 850 грн.;
- електричну болгарку марки «REVOLT» моделі «AG125» вартістю 774 грн.;
- електричну болгарку марки «MODECO EXPERT» моделі «MN-93-023» вартістю 494 грн. 99 коп.;
- електричну дриль марки «STHOR» моделі «79012» вартістю 746 грн. 97 коп.
Вказане майно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, перенесли та заховали з тильної сторони гаражних приміщень на території ринку «Форум» зі сторони вул. Лермонтова в м. Городок Хмельницької області.
В подальшому ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_4 з метою транспортування викраденого майна з місця крадіжки до місця його схову, зателефонував до свого знайомого ОСОБА_10 , у користуванні якого на той час перебував автомобіль марки «OPEL» моделі «VECTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , якому запропонував надати їм допомогу у перевезенні викраденого майна за допомогою вказаного вище транспортного засобу.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, завантаживши частину викраденого майна до вказаного вище автомобіля, направилися до належного матері ОСОБА_6 гаражного приміщення, яке розташоване окремо від будь-яких інших приміщень по АДРЕСА_4 , з правої сторони по ходу руху в напрямку вул. Тичини у цьому ж населеному пункті, навпроти газорегуляторного пункту (ГРП). В подальшому зазначене майно розвантажили та знову повернулися до попереднього місця та тим же способом в черговий раз транспортували іншу частину викраденого майна до належного гаражного приміщення матері ОСОБА_6 .
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, умисно, таємно викрали майно ОСОБА_8 , чим заподіяли збитки останньому на загальну суму 26268 грн. 25 коп.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_4 вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_6 вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, не визнав та в порядку ст.63 Конституції України відмовився давати показання. Його захисник - адвокат ОСОБА_5 просив виправдати ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, не визнав, пояснив, що у гараж ОСОБА_8 не проникав, будь-яких доказів вчинення ним крадіжки не виявлено. Ніяких дій ні руками, ні якимось обладнанням він не здійснював; не заперечував, що в нього можливо знаходилось майно потерпілого, але коли він дізнався, що воно може бути викрадене, то негайно звернувся до працівників поліції та добровільною видав. У подальшому скористався статтею 63 Конституції України та відмовився відповідати на запитання прокурора, суду.
Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , свідків, на предмет їх послідовності, логічності, правдивості, як окремо так і у сукупності, на предмет їх узгодженості в розрізі показань окремого учасника кримінального провадження, в розрізі показань усіх учасників, оцінюючи інші наявні у справі докази окремо та усі докази разом у сукупності, суд вважає, що незважаючи на невизнання своєї вини, вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кожному підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення та дослідженими судом під час судового розгляду доказами та відповідно не спростовується показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 та доводами захисників.
Вина обвинувачених підтверджується такими показаннями свідків.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні 24.12.2020 року зазначив, що він багато років товаришує з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Пояснив, що вночі орієнтовно перед новим 2020 роком, тобто у грудні 2019 року, йому зателефонував товариш ОСОБА_6 та попросив допомогти перевести речі з гаража. Він під'їхав до гаража ОСОБА_6 , де бував раніше. Цей гараж розташований на пагорбі, окремо від інших приміщень. До нього підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_4 сіли в його автомобіль Opel Vectra, їхали біля одного кілометра, дорогу показував ОСОБА_6 . Прибули на вул.Лермонтова, що у м. Городку, де в тупиковому провулку зупинились. Він залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вийшли. Через деякий час, орієнтовно 5-10 хвилин, вони повернулись з білими мішками, повними речей, які завантажили у багажник. Він з автомобіля не виходив, спостерігав за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 через дзеркало. Після чого поїхали в гараж, який належить ОСОБА_6 , та розвантажили ці речі. Пояснили, що слід повторно з'їздити, бо не все забрали. Повернулись у те ж місце, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повторно вийшли, через деякий час повернулись та завантажили мішки з речами в багажник, які також завезли у гараж ОСОБА_6 . Попрощались і він поїхав до себе. В його брата у подальшому працівники поліції забрали дане авто на час розслідування. У зв'язку з цим ОСОБА_6 повідомив, що він не мав наміру його підставляти. Після цього він ( ОСОБА_10 ) зрозумів, що речі було викрадено. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтвердили в судовому засіданні 24.12.2020 року, що свідок ОСОБА_10 дав правдиві показання.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні 20.01.2021 року пояснив, що він придбав орієнтовно у грудні 2019 - січні 2020 року у малознайомого ОСОБА_12 , який раніше ремонтував у нього декілька разів авто, за 4000 гривень компресор, що був у вжитку. Після його згоди на купівлю, орієнтовно о 22 годині під'їхали незнайомі йому двоє чоловіків на іномарці чорного кольору (BMW або Mersedes) та вивантажили компресор Дніпро-М. на 100 літрів. Він погодився на купівлю, оскільки ринкова ціна нового - біля 10000 гривень. Тим більше, фактично придбав компресор у кредит. Йому дали записку із номером картки. Орієнтовно через 2-3 тижні він перерахував кошти через термінал. В січні - на початку лютого 2020 року прибули працівники поліції та поцікавились компресором. Він добровільно, під запис на відеокамеру, видав працівникам поліції компресор, надав пояснення.
Свідок ОСОБА_13 в залі суду 26.01.2021 року зазначив, що орієнтовно рік тому йому подзвонив ОСОБА_6 та попросив взяти на збереження його керхер. Він погодився, оскільки ним же мав намір відмити свій автомобіль. ОСОБА_6 передав йому керхер та повідомив, що через деякий час забере. Крім того, ОСОБА_6 попросив у нього на 1-2 години автомобіль Опель Комбо через сімейні обставини. Через 1 годину повернув. При цьому він помітив в авто дриль та болгарку та запитав чи це його. ОСОБА_6 запросив за неї 150 гривень, але вони не домовитись. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_6 і попросив винести керхер, бо він з поліцією. Він виніс керхер з автомобіля на дорогу та пояснив працівникам поліції, що керхер у нього перебував на зберіганні; оформили документи про видачу, де він і розписався. Він почав здогадуватися, що керхер викрадений, бо у місті були розмови про те, що обікрали гараж. Після зустрічі з працівниками поліції, він запитав у ОСОБА_6 , що це таке. ОСОБА_6 вибачився. ОСОБА_6 чітко повідомив йому, що речі є краденими. Він ( ОСОБА_6 ) про це знав.
Вина обвинувачених підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8 який 24.12.2020 пояснив, що у своєму гаражі облаштував майстерню та у якості волонтерської допомоги ремонтував техніку військових частин. Напередодні свого професійного свята - дня волонтера, 04 грудня 2019 року приїхав на роботу у гараж і при відкритті дверей виявив, що вухо гачка з арматури на дверях обірване, а обладнання та інструменти - викрадені. Через деякий час ОСОБА_4 приходив до нього в гараж і вибачався за крадіжку та пропонував 200-300 гривень відшкодування. Однак, він відмовився, оскільки це занадто мала сума відносно вартості викраденого. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 підмовив його на крадіжку. Більше коштів у нього немає, а з приводу відшкодування до ОСОБА_6 він не хоче звертатись, бо той його не слухає. Потерпілий перерахував викрадене у нього майно.
Аналізуючи показання свідків, суд вважає їх правдивими та не вбачає підстав для протилежного висновку.
Показання ОСОБА_10 підтверджують причетність обвинувачених до крадіжки. Зокрема, свідок вказав на час події (ніч 03 грудня 2019 року), що узгоджується з обвинуваченням та показаннями потерпілого ОСОБА_8 про час виявлення крадіжки. Свідок описав звідки і куди перевозив речі, що також підтверджує інкриміноване обвинувачення. З показань свідка вбачається, що йому дзвонив ОСОБА_6 та просив допомогти перевести речі, а обидва обвинувачені діяли спільно, узгоджено. Хоча свідок прямо і не вказує, що обвинувачені викрали речі, але вказівка на те, що ОСОБА_6 вибачився перед свідком за ці події та вказав, що не мав наміру підставити свідка, доводять причетність обвинувачених до крадіжки. Суд звертає увагу, що перевезення речей відбувалось уночі, що свідчить про наміри приховати цей факт. Будь-якої іншої версії щодо оцінки фактів, встановлених з описаних показів свідка, стороною захисту не надано. Зокрема, відсутні пояснення, що перевозили і чому ОСОБА_6 вибачався перед свідком. Відсутність пояснень - це право обвинувачених. Однак, суд оцінює ці покази на засадах змагальності. Даний свідок дав показання як свідок обвинувачення. Його показання не оспорювались стороною захисту. На думку суду вони доводять вину обвинувачених.
Показання свідка ОСОБА_11 лише підтверджують, що компресор Дніпро-М безпосередньо після викрадення був реалізований невідомими особами за ціною, що нижче ринкової. Однак, факт його виявлення свідчить про правдивість показів потерпілого ОСОБА_8 в частині того, що потерпілий зазначив працівникам поліції на момент крадіжки дійсний перелік викрадених речей.
Показання свідка ОСОБА_13 доводять вину обвинувачених. Оскільки ОСОБА_6 передав ОСОБА_13 керхер на зберігання, який з показів потерпілого належить йому, і це сталось у січні 2021 року, тобто в незначному проміжку часу після крадіжки, то ця обставина свідчить бажання ОСОБА_6 зберігати викрадене не за місцем свого проживання, тобто з метою уникнення можливих негативних наслідків у випадку обшуку. Після видачі свідком керхера працівникам поліції ОСОБА_6 вибачився перед свідком за неприємності та зі слів свідка вбачається, що ОСОБА_6 точно знав, що керхер був краденим. Будь-якої іншої версії щодо оцінки фактів, встановлених з описаних показів свідка, стороною захисту не надано. Зокрема, відсутні будь-які пояснення, з приводу обізнаності ОСОБА_6 щодо незаконного походження керхера, з приводу дій ОСОБА_6 . Відсутність пояснень - це право обвинувачених. І мовчання обвинувачених не карається і саме по собі не доводить їх вину, і не підтверджує версію сторони обвинувачення. Однак, суд оцінює ці покази на засадах змагальності та у сукупності з іншими доказами. Даний свідок дав показання як свідок обвинувачення. Його показання не оспорювались стороною захисту. На думку суду вони доводять вину обвинувачених.
Вина обвинувачених доведена відомостями, здобутими за результатами таких слідчих дій.
Відомостями про фактичні дані, отримані з протоколу від 04.12.2019 року огляду місця події. Зокрема, встановлено місце події - гараж потерпілого ОСОБА_8 на території ринку «Форум» в м. Городок; на схемі відображено його розташування по відношенню до інших гаражів; додаток - ілюстративна таблиця наочно відображає місце вчинення крадіжки, місце відгину в нижній частині вхідних дверей та його детальне зображення, детальне зображення вирваного кулка на вхідних дверях з внутрішньої сторони та оглядове зображення стежки, яка веде за гаражі на вул. Лермонтова в м. Городок, оглядове зображення АДРЕСА_4 , оглядове зображення стежки та сліду протектора шини, детальне зображення сліду протектора шини. За наслідками цієї слідчої дії вилучено слід протектора автомобільної шини (т.1 а.с. 12-24). Цей слід придатний для порівняльного дослідження (висновок експерта №4.2-0517:19 від 10.12.2019 р. - т.1 др а.с.28-31). У подальшому автомобіль марки «Опель» моделі «Вектра», д/з НОМЕР_1 вилучено, що підтверджено протоколом обшуку від 08.01.2020 року та відеозаписом обшуку - т.1 др а.с. 179-182. За наслідками огляду автомобіля - вилучено два колеса з передньої осі, що підтверджено протоколом огляду предметів від 14.01.2020 р. - т.1 д.р. а.с. 190-200. Відповідно до висновку експерта №4.2-0028:20 від 23.01.2020 р за наслідками судово-трасологічної експертизи означений вище слід шини транспортного засобу залишений шиною, аналогічною за формою, розмірами, розташуванням та взаємного розташування елементів малюнку протектору шин коліс, які були демонтовані з передньої осі автомобіля марки «Опель» моделі «Вектра», д/з НОМЕР_1 (т.1 д.р. а.с. 42-46). Огляд проведено о 09 год 50 хв-12 год 15 хв 04.12.2019 року, тобто наступного дня після вчинення крадіжки. Факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на вул. Лєрмонтова та факт перевезення ними речей підтвердив свідок ОСОБА_10 , який і допоміг їх перевезти. Отже, показання цього свідка додатково підтверджені вилученим під час огляду місця події слідом протектора автомобільної шини автомобіля свідка.
Протоколом від 05.01.2020 огляду місця події. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_14 добровільно видав працівникам поліції компресор жовтого кольору марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206» (т.1 д.р. а.с. 159, 160).
Протоколом від 06.01.2020 огляду місця події. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції міні-мийку марки «Karcher» жовто-чорного кольору моделі «К 3.530» з відеозаписом цієї слідчої дії (т.1 д.р. а.с. 163-165).
Протоколом від 06.01.2020 огляду місця події. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_11 добровільно видав працівникам поліції двохциліндровий компресор марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р» з відеозаписом цієї слідчої дії (т.1 д.р. а.с. 166-168).
Протоколом від 14.01.2020 року огляду предметів (т.1 а.с. 190-200). Під час цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_8 підтвердив належність йому компресора марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р», компресора марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206» та міні-мийки марки «Karcher» моделі «К 3.530».(т.1 д.р. а.с.190-200).
Висновками експерта про оцінку викраденого №14022020_140202 від 14.02.2020 року та №16032019_160301 від 16.03.2020 року (т.2 д.р. а.с. 3-32, т.3 д.р. а.с. 37-64).
Заявою підозрюваного ОСОБА_6 від 10.03.2020 року про добровільну видачу майна, відповідно до якої він видав гумовий шланг від зварювального апарату загальною довжиною 10 м/п, зовнішнім діаметром 16 мм з вуглекислотним редуктором «УР-6», електричну болгарку марки «MODECO EXPERT» моделі «MN-93-023» та електричну дриль марки «STHOR» моделі «79012» (т.3 д.р. а.с. 25). Ці речі були викрадені у потерпілого ОСОБА_8 , про що останній зазначив під час їх огляду, що підтверджується протоколом огляду предметів від 10.03.2020 року з відеозаписом цієї слідчої дії (т.3 д.р. а.с. 26, 28). У своїх показаннях суду ОСОБА_6 зазначив, що дізнавшись, що певне майно, що було у нього, може бути викрадене, то негайно звернувся до працівників поліції та добровільною видав. Однак, ці показання не відповідають дійсності в частині негайності. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 підозра у вчиненні злочину була пред'явлена 10.01.2020 року. Дану підозру пред'явив слідчий ОСОБА_15 . ОСОБА_6 одержав текст підозри 10.01.2020 року, про що розписався (т.2 д.р. а.с. 48). Отже, з 10.01.2020 року по дату добровільної видачі - 10.03.2020 р ОСОБА_6 був у статусі підозрюваного та достеменно знав, що саме він підозрюється у викрадені саме цього майна. Отже, рівно два місяці ОСОБА_6 приховував викрадене від слідчого ОСОБА_15 . І лише 10.03.2020 року видав дані речі. У зв'язку з цим показання обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає неправдивими. Він не видавав негайно викрадені речі, а ще два місяці після підозри їх приховував від слідчого. Детально вивчаючи характеризуючі матеріали, суд звернув увагу на те, що ОСОБА_6 не вперше дає неправдиві показання суду. Зокрема, ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2014 року звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) у зв'язку з дійовим каяттям. Обвинувачений не несе відповідальності на неправдиві показання суду у статусі обвинуваченого, однак означені вище обставини у сукупності значно підривають довіру суду до його показів. Суд вважає, що видавши викрадені речі слідчому через значний проміжок часу після пред'явленої підозри, ОСОБА_6 підтвердив обґрунтованість обвинувачення. При цьому будь-якої версії чому майно потерпілого перебувало у нього суду так і не запропоновано зі сторони захисту.
Належність гаража, з якого викрадено майно, потерпілому доведена договором купівлі-продажу від 12.10.2018 р та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.4 а.с. 227-229).
Відомостями з протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.02.2020 року та від 28.03.2020 року, а саме, змістом розмов ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що відображені у протоколі та їх аудіозаписом. Аналізуючи їх, суд вважає, що зафіксовані розмови беззаперечно підтверджують пред'явлене обвинувачення, адже, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під час досудового розслідування свідомо обговорювали як сам факт крадіжки, так і можливі варіанти пом'якшення відповідальності (т.3 др. а.с.81-113); ОСОБА_4 у своїх розмовах вказує на причетність ОСОБА_6 до крадіжки, називаючи його ОСОБА_16 , начальником юстиції тощо (т.3 д.р. а.с. 84).
Суд відхиляє доводи захисників про те, що голоси на аудіозаписах не належать ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року дозволено здійснювати заходи на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_2 мобільного оператора «Київстар», який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , а ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року дозволено здійснювати заходи на використання у межах розслідування кримінального провадження 12019240120000273 від 04.12.2019 року інформації, отриманої під час здійснення оперативно-розшукових заходів в межах оперативно-розшукової справи №19/04/01/0055 від 02.12.2019 року, а саме, результатів проведення оперативно-розшукових заходів, що зафіксовані у протоколі №29т від 06.02.2020 року та інформації, що міститься на DVD-R диску №1т від 29.01.2020 року (т.3 д.р. а.с. 72-75, 77-80).
Ці заходи здійснювались за мобільним номером НОМЕР_2 , що використовував ОСОБА_4 . Останній відмовився у судовому засіданні давати показання. Не заперечував, що використовував даний номер. Стороною обвинувачення доведено використання саме цього номеру ОСОБА_4 . Так, з протоколу допиту підозрюваного від 17.01.2020 року, який підписав ОСОБА_4 та його захисник, вбачається зазначення ОСОБА_4 у своїх анкетних даних мобільного номеру НОМЕР_2 (т.4 а.с. 233).
Додатково, про достовірність записів свідчать показання потерпілого, який підтвердив, що ОСОБА_17 , який розмовляє з ОСОБА_4 , дійсно є зятем одного із волонтерів, що працював у гаражі. Отже, потерпілий не лише впізнав його голос, а підтвердив зміст розмови, у якій ОСОБА_17 висловлював обурення ОСОБА_4 з приводу крадіжки (т.3 д.р. а.с.83).
Для констатації факту причетності до крадіжки ОСОБА_6 у сукупності з іншими доказами суду достатньо озвученого ОСОБА_4 в ході розмов по телефону. Суду не надано жодного доказу неналежності голосів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , чи хоча б версії з ким же в дійсності спілкувався ОСОБА_4 .
Відповідні розмови узгоджуються за змістом з іншими доказами у справі, синхронізовані у часі відносно хронології розвитку процесуальний дій під час досудового розслідування, а тому у суду не виникає сумнівів у їх дійсності, а припущення про монтаж не підтверджене доказами.
Вина обвинувачених підтверджується речовими доказами, що дослідив суд. Це - компресор марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206», двохциліндровий компресор марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р», гумовий шланг від зварювального апарату загальною довжиною 10 м/п, зовнішнім діаметром 16 мм, вуглекислотний редуктор «УР-6», міні-мийка марки «Karcher» моделі «К 3.530», електрична болгарка марки «MODECO EXPERT» моделі «MN-93-023», електрична дриль марки «STHOR» моделі «79012», а також гіпсовий злиток з відбитком протектора шини з місця крадіжки.
Суд не погоджується з доводами захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про порушення строків досудового розслідування (від дати підозри) як підстави для закриття кримінального провадження чи виправдання, що викладені у письмових клопотаннях з підстав (т.5 а.с. 41, 42, 66-68, 73-76).
04.12.2019 року внесено відомості до ЄРДР.
10.01.2020 року ОСОБА_6 вручено Повідомлення про підозру (т.2 д.р. а.с. 47-49).
04.03.2020 року керівник Городоцької місцевої прокуратури своєю постановою продовжив строк досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України до трьох місяців, тобто до 04.04.2020 року. Доводи захисту щодо ненадання їм копій клопотання слідчого від 03.03.2020 р про продовження досудового розслідування за п'ять днів до 04.03.2020 року суд відхиляє як несуттєві з огляду на позицію, яку зайняли підозрюваний ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_18 , на час розгляду клопотання. У своїх письмових розписках від 03.03.2020 року усі чотири учасники кримінального провадження підтвердили, що одержали копію клопотання, та окремо зазначили, про відсутність наміру оскаржувати дане клопотання (т.5 а.с. 77-80).
30.03.2020 року слідчий відкрив матеріали іншій стороні у порядку ст.290 КПК України. Зокрема, вже 30.03.2020 року з матеріалами ознайомились потерпілий ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_18 , про що розписались в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.03.2020 року (т.5 а.с. 81-89).
Отже, 30.03.2020 року - це перший день, який слід включити у строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження. Цей строк на підставі ч.5 ст.219 КПК України не включається у строки досудового розслідування.
27.05.2020 року з матеріалами досудового розслідування ознайомився підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_19 , що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27.05.2020 року (т.5 а.с. 90-93).
Таким чином, період часу включно з 30.03.2020 року по 27.05.2020 року включно суд не включає у строк досудового розслідування на підставі ч.5 ст.219 КПК України.
Станом на 30.03.2020 року залишалось до 04.04.2020 року п'ять днів на досудове розслідування.
Після 27.05.2020 року (після ознайомлення з матеріалами усіх учасників) досудове розслідування тривало один день - 28.05.2020 року.
29.05.2020 року обвинувальний акт був зареєстрований у канцелярії Городоцького районного суду Хмельницької області за вх. №2469 від 29.05.2020 року. Стаття 219 КПК України визначає строки досудового розслідування. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Отже, досудове розслідування тривало по 28.05.2020 року включно.
Підсумовуючи, з п'яти днів, які залишались на досудове розслідування, слідчий використав один, і відповідно вчасно подав обвинувальний акт до суду, тобто у межах строку досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просив визнати ряд доказів неналежними та недопустимими, а саме:
1. Протокол огляду місця події від 04.12.2019 року (т.1 а.с. 12-24), оскільки додатки до протоколу - ОСОБА_20 таблиці не містять підписів понятих, а лише слідчого та спеціаліста (згідно ч.3 ст.105 КПК України).
Ч.3 ст.105 вимагає, щоб додатки до протоколу були підписані іншою особою, яка брала участь у виготовленні цього додатку. Поняті - не виготовляли ілюстративні таблиці. У той же час зміст ілюстративних таблиць є відображенням встановлених обставин, які детально відображені у тексті протоколу, який разом із схемою підписали поняті. Даний доказ відповідає критерію допустимості, визначеному ч.1 ст.86 КПК України; не містить ознак недопустимості, передбачених ч.2 ст.87 КПК України. Інші доводи щодо недопустимості є несуттєвими та не впливають на загальну оцінку доказу як допустимого. За критеріями належності доказу суд відхиляє доводи захисника з підстав оцінки доказу, що надав суд окремо та у сукупності з іншими доказами .
2. Протокол огляду місця події від 05.01.2020 року (т.1 д.р. а.с. 159, 160). Суд відхиляє доводи щодо відсутності вказівки на номер у ЄРДР у тексті протоколу з висновком захисника про те, що слідча дія проведена в іншому провадженні та до внесення відомостей до ЄРДР. Підстав для даних висновків не встановлено. Протокол датовано 05.01.2020 року, про що розписались присутні учасники. Доводи щодо пояснень ОСОБА_14 під час цієї слідчої дії не мають значення, оскільки суд ці пояснення не враховував як докази. Даний свідок у суді не був допитаний через відсутність в Україні та зняття прокурором відповідного клопотання. Суд погоджується з доводами захисника про те, що додаток до протоколу підписав ОСОБА_15 , а не слідчий, який підписав протокол. Однак, слідчий ОСОБА_15 перебував у групі слідчих, а тому порушень тут не вбачається. Інші доводи щодо недопустимості є несуттєвими та не впливають на загальну оцінку доказу як допустимого. За критеріями належності доказу суд відхиляє доводи захисника з підстав оцінки доказу, що надав суд окремо та у сукупності з іншими доказами.
3. Протокол огляду від 06.01.2020 року (т.1 д.р. а.с. 163-165). Доводи захисника не впливають на загальну оцінку, а допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердив усі обставини проведеного огляду.
4. Протокол огляду від 06.01.2020 року (т.1 д.р. а.с. 166-168). Доводи захисника не впливають на загальну оцінку, а допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив усі обставини проведеного огляду про те, що добровільно видав працівникам поліції двохциліндровий компресор марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р» з відеозаписом цієї слідчої дії.
5. Протокол від 14.01.2020 року огляду предметів (т.1 а.с. 190-200). Під час цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_8 підтвердив належність йому компресора марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р», компресора марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206» та міні-мийки марки «Karcher» моделі «К 3.530». Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим цього доказу. Захисник наполягав на необхідності впізнання у порядку ст.229 КПК України, однак слідчий використовуючи власні дискреційні повноваження провів огляд. При цьому порушень ст.237 КПК України щодо правил огляду не встановлено. Інші доводи захисника не впливають на загальну оцінку, а допитаний у судовому засіданні потерпілий підтвердив усі обставини проведеного огляду.
6. Суд відхиляє доводи щодо висновків експерта ОСОБА_21 про оцінку майна. Висновки експерта датовані 14.02.2020 р та 16.03.2020 року (т.2 д.р. а.с. 3-32, т.3 д.р. а.с. 37-64). Відповідно до чинної на дати висновків редакції ч.3 ст.10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Суд вважає хибним тлумачення ч.3 ст.10 Закону України «Про судову експертизу», наведене захисником.
Дана норма регулює порядок залучення судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, до проведення судових експертиз, які проводять державні спеціалізовані установи (ДСУ). Це допускається. При цьому у випадку, якщо ДСУ проводить експертизи, що не є виключно повноваженнями цих установ.
Дана норма не регулює порядок залучення судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, до проведення усіх інших судових експертиз, тобто до тих, що проводять інші суб'єкти (не ДСУ). А отже, не поширюється на експерта ОСОБА_21 ТОВ «Експерт-А».
Повноваження експерта підтверджені посвідченнями про підвищення кваліфікації оцінювача, свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційним свідоцтвом, що додані до висновків експерта.
При цьому визначення вартості майна слугує підставою для розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності.
Суду не надано захистом іншої оцінки майна, а відтак, відсутні підстави ставити під сумнім надану стороною обвинувачення.
Відсутність у матеріалах досудового розслідування витрат за проведену експертизу лише однозначно вказує на відсутність підстав для стягнення їх з обвинувачених та не впливає на оцінку висновку експерта.
Зібрані у кримінальному провадженні докази є належними та допустимими, у своїй сукупності та критичній масі є достатніми для констатації факту вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину.
Невизнання обвинуваченими своєї вини не спростовує зазначені вище докази їх вини.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_6 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.
Призначаючи покарання, суд виходить з меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, досудові доповіді центру пробації та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується як такий, щодо якого скарги до виконавчого комітету Городоцької міської ради не надходили (т.1 д.р. а.с. 70). ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра чи у лікаря-нарколога не перебуває (т.1 д.р. а.с. 73, 74). ОСОБА_4 засуджений вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.05.2019 р. за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік (т.2 д.р. а.с. 84). ОСОБА_4 згідно висновку судово-психіатричного експерта №161 від 20.03.2020 р. на момент вчинення протиправних діянь міг віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними (т.3 д.р. а.с. 17-19).
ОСОБА_6 має двох неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 д.р. а.с. 66, 67), які проживають з матір'ю, шлюб з якою розірвано. За місцем роботи на посаді начальника відділу «Городоцьке бюро правової допомоги» Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги» характеризувався позитивно; за місцем проживання - скарги до виконавчого комітету Городоцької міської ради не надходили. ОСОБА_6 на обліку у лікаря-психіатра чи у лікаря-нарколога не перебуває (т.1 д.р. а.с. 68, 69, 71, 72).
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до стст. 66 та 67 КК України, не було встановлено.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до стст. 66 та 67 КК України, не було встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного ОСОБА_4 суд вважає, що досягти мети покарання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.05.2019 року слід призначити остаточне покарання.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного ОСОБА_6 суд вважає, що досягти мети покарання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
Суд не вбачає підстав для застосування ч.1 ст.75 КК України відносно ОСОБА_6 , оскільки не дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. При цьому думку суду не змінюють позитивні характеристики та факт першої судимості.
ОСОБА_6 працював начальником відділу «Городоцьке бюро правової допомоги» Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги». Має вищу юридичну освіту. Отже, за рівнем освіти та досвідом професійної діяльності добре усвідомлював, що вчиняв, обізнаний у процедурі досудового розслідування. Він намагався, маючи такий високий рівень знань, ухилитись від відповідальності, під час досудового розслідування активно вибудовував лінію захисту своєї непричетності до крадіжки, давав неправдиві показання у якості підозрюваного, тобто він перешкоджав об'єктивному слідству, змушуючи перевіряти його неправдиві версії щодо події.
У судовому засіданні не прияв встановленню об'єктивної істини, вину у скоєному заперечував. З огляду на це суд вважає, що мети виправлення може бути досягнуто виключно шляхом реального відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання, суд вважає, до у ситуації з ОСОБА_6 буде також досягнута мета в частині запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень жителями м. Городок, яким безумовно буде відомо в силу резонансного характеру цієї справи, що не зважаючи на високе становище у суспільстві, особа, яку називають «начальником юстиції району», понесе реальне покарання.
При цьому суд призначає мінімальний строк відбування покарання за цією статтею, врахувавши характеризуючі ОСОБА_6 ..
Суд безумовно врахував клопотання потерпілого ОСОБА_8 , який безапеляційно просив призначити ОСОБА_6 та ОСОБА_4 найсуворіші покарання кожному.
Суд не вбачає підстав брати під варту обвинувачених за клопотанням прокурора. Доводів та доказів на підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу не висловлено та не надано. Крім цього, обвинувачені добросовісно виконували свої обов'язки під час судового провадження, що враховується судом.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України. Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов потерпілого слід задовольнити повністю в частині майнової шкоди та частково в частині моральної шкоди.
В частині розміру матеріальної шкоди слід позов задовольнити повністю за доведеністю. Суд стягує вартість майна, яке не було повернуте потерпілому.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п.2) ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В частині розміру моральної шкоди, з урахуванням критеріїв, передбачених ч.3 ст.23 ЦК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути 10 000 гривень.
Процесуальні витрати за проведені експертизи слід стягнути із обвинувачених.
Заставу у розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, що була внесена на виконання ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області від 18.01.2020 року за підозрюваного ОСОБА_4 слід повернути особі, яка її внесла. При цьому в матеріалах справи відомості про цю особу відсутні, що може бути уточнено на стадії виконання вироку в порядку ст.ст. 537 та 539 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (трьох) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.05.2019 року призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з моменту затримання 17.01.2020 року (т.2 д.р. а.с. 53) до моменту звільнення 23.01.2020 року у зв'язку з внесенням застави (т.2 др. а.с. 62) із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з моменту затримання 09.01.2020 року (т.2 д.р. а.с.45) до моменту звільнення 11.01.2020 року у зв'язку з застосування домашнього арешту (т.2 а.с. 51, 52) із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 14364 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривень відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 10000 (десять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 18 коп. (т.1 др а.с.25-30, 32-30, 39-46).
Речові докази:
- компресор марки «DENZEL» моделі «ОС 1/76-206», двохциліндровий компресор марки «Дніпро М» моделі «ВК50-2Р», гумовий шланг від зварювального апарату загальною довжиною 10 м/п, зовнішнім діаметром 16 мм, вуглекислотний редуктор «УР-6», міні-мийку марки «Karcher» моделі «К 3.530», електричну болгарку марки «MODECO EXPERT» моделі «MN-93-023», електричну дриль марки «STHOR» моделі «79012», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - повернути йому, знявши арешт (а.с. 129);
- автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_22 , повернути законному володільцю (власнику), скасувавши арешт (т.1 а.с. 184, 188, т.3 а.с. 65, 114);
- гіпсовий злиток - знищити (квитанція №69).
Заставу у розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень , що була внесена на виконання ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області від 18.01.2020 року №672/41/20 (1-кс/672/14/20) за підозрюваного ОСОБА_4 повернути особі, яка її внесла.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити право обвинуваченого подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження негайно після його проголошення. Відсутні під час оголошення вироку особи мають право отримати копію вироку в загальному порядку.
Суддя В. Мазурчак