Справа № 585/1401/21
Номер провадження 2/585/678/21
17 червня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ «Роменський завод продтоварів» з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди і просить: Стягнути з ТОВ «Роменський завод продтоварів», код ЄДРПОУ 42295910, на її, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) користь 20801,00 грн. заборгованість по заробітній платі, 88740,00 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати і кінцевого розрахунку, 3000,00 грн. моральної шкоди, 100,00 грн. за довідку «ПриватБанку», всього 112641,00 грн. В обґрунтування позову вказала, що у період з 16 липня 2016 року (а після реорганізації - з 16 серпня 2018 року) по 16 листопада 2020 року вона знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «Роменський завод продтоварів». 16.11.2020 року вона була звільнена з роботи за угодою сторін. Систематична затримка виплати заробітної плати створила обставини при яких вона була змушена втратити роботу. Під час її знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 20800,99 грн. Надалі вона звернулася до Управління держпраці у Сумській області, на урядову гарячу лінію, до Роменського відділу поліції на що отримала численні листи - відповіді про проведення перевірки на підприємстві, де встановлено порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП, виписано приписи та встановлено контроль за їх виконанням. В день звільнення відповідач письмово не повідомив про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. У зв'язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 285 календарних дні, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який становить 88740,00 грн.
Ухвалою судді від 21 травня 2021 року провадження у справі відкрито і, на підставі п.2 ч.1 ст. 274 ЦПК України, яка має імперативний характер, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначене на 17 червня 2021 року.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала. Суду пояснила, що вона працювала на підприємстві «Роменський завод продтоварів». В день звільнення вона не була на роботі, так як в неї того дня був законний вихідний день, вимогу про розрахунок вона писала в заяві про звільнення, яку складала і подавала 30 жовтня 2020 року. Звільнитись вона хотіла з 3 листопада 2020 року, але він не погодився і написав з 16 листопада 2020 року, заперечень вона не висловлювала бо не хотіла скандалів. Підтверджень тому що вона просила провести з нею розрахунок суду вона не надала, тому що не знала що потрібно надати. Розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку вона навела в позовній заяві. Вважає що середній заробіток слід стягувати за весь час невиплати заробітку, навіть за той час, коли вона ще не звільнилася з роботи. Доказів що вона зверталася з вимогою про проведення розрахунку в неї на сьогодні немає і суду вона не надала, тому що не знала про те, що треба надати таке підтвердження.
Відповідач - ТОВ «Роменський завод продтоварів» в судове засідання явку представника не забезпечило. До суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву на позов і відкладення розгляду справи.
З урахуванням думки позивача та фактичних обставин справи, суд відмовив протокольною ухвалою в задоволенні клопотань і ухвалив продовжувати розгляд справи за відсутності відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.07.2016 року прийнята на роботу до ТОВ «Роменський завод продтоварів» на посаду укладальник-пакувальник, а 16.11.2020 року звільнена з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, Наказ № 73-К від 16.11.2020. Вказане підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_2 . (а.с.6)
Як вбачається зі структури заборгованості організацій за період з 01.11.2020 року по 01.12.2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 20800,99 грн. (а.с.7)
Згідно розрахункового листка за листопад 2020 року ТОВ «Роменський завод продтоварів» має заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 в розмірі: 20800,99 грн. (а.с.8)
З листа управління держпраці у Сумській області вбачається, що за результатами інспекційного відвідування генеральному директору ТОВ «Роменський завод продтоварів винесено припис за виконанням якого встановлено контроль та в межах повноважень посадових осіб Управління вживаються заходи про притягнення до встановленої законом відповідальності. (а.с.11)
Як вбачається з листа виконавчого комітету РМР Сумської області адресованого ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності вимог ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з метою розгляду звернення направлено листа від 30.12.2020 року № 03-24/3232 до управління Держпраці у Сумській області, щодо отримання погодження на здійснення позапланового заходу у ТОВ «Роменський завод продтоварів».(а.с.13)
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 в день звільнення не працювала, тому, для отримання розрахунку повинна була звернутись до ТОВ «Роменський завод продтовари» з вимогою про проведення розрахунку. В матеріалах справи відсутні підтвердження того, що позивач зверталась до підприємства з такою вимогою. Таким чином у суду відсутні підстави для задоволлення вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в суммі 88740 грн., так як відсутні підстави вважати, що невиплата заробітку відбувался з вини відповідача.
В той же час, суд вважає, що внаслідок порушення відповідачем законних прав ОСОБА_1 , а саме невиплати їй заробітної плати, виникло порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату праці, що спричинило порушення укладу життя позивача, завдало їй моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов'язаних із усвідомленні фактів порушення її законних прав. Також позивач понесла моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя її сім'ї, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім'ї, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Що стосується витрат з оплати позивачем вартості довідки Приват банку, суд не вбачає можливості стягнути ці кошти з відповідача, тому що позивач не надала доказів вартості виготовлення такої довідки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів», на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 20800 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн. Вимога позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в суммі 88740 грн., та 100 грн. вартості за довідку АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.116 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів», КОД ЄДРПОУ 42295910, на користь ОСОБА_1 двадцять тисяч вісімсот гривень (20800 грн.) заборгованості по заробітній платі та три тисячі (3000) гривень моральної шкоди.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 25 червня 2021 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга