Справа № 591/5277/20
Провадження № 2/591/2022/21
16 червня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гончаренко Т.С.,
представника позивача Гакаля Р.В.,
представника відповідача Неговської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/5277/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
01 вересня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви б/н від 03.07.2009. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Оскільки позичальник приєднався до запропонованих банком умов використання кредитних коштів, при зміні розміру кредитного ліміту банк керувався Умовами та правилами надання банківських послуг. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов'язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав. Станом на 11.08.2020 виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 23191,88 грн., з яких: 18621,11 грн. - тіло кредита, 916,45 грн. - відсотки, 3654,32 грн. - за прострочені відсотки.
07.10.2020 року заочним рішенням Зарічного районного суду м.Суми позовні вимоги АТ КБ «ПрвиатБанк» задоволено. Ухвалою від 11 травня 2021 року заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми від 07 жовтня 2020 року у справі № 591/5277/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 31 травня 2021 року. Розгляд справи відкладався за клопотанням представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала. Пояснила, що позивачем в односторонньому порядку було збільшено розмір погодженої річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (30% на рік) до 2,9 % на місяць (34,80 % ), з 2,9 % на місяць (34,80 % на рік) до 3,6 % на місяць (43,20 % на рік). Матеріали справи не містять погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами. Також зазначає, що на 01 січня 2020 року заборгованість за наданим кредитом відсутня і наявна переплата 5516 грн. 16 коп., тому вимоги в частині стягнення тіла кредита є необґрунтованими. Станом на 01 січня 2020 року заборгованість по фактично отриманій відповідачем сумі кредитних коштів була відсутня, а позивачем не доведено наявність заборгованості за кредитом, тому і нараховувати відсотки в заявлений до стягнення період у позивача не було підстав.
Суд, заслухавши пояснення представників ,дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.07.2009 року ОСОБА_1 подана заява до ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття карткового рахунку із початковим кредитним лімітом 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік, строком дії кредитного ліміту, що відповідає строку дії картки. Підписанням заяви підтверджено згоду, що дана заява разом з пам?яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 21-34). В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 20000 грн.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с. 26).
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку станом на 11.08.2020 року наявна заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 23191,88 грн., з яких: 18621,11 грн. заборгованість за тілом кредита, 916,45 грн. - заборгованість за відсотками,3654,32 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.7-18).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 03 липня 2009 року не зазначено ані вид картки, яку виявив бажання відкрити відповідач, ані умови кредитування.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, посилався на Витяг з «Умов та привал надання банківських послуг» та Тарифи Банку, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років , та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за нарахованими та простроченими відсотками.
Відпоідно до ст. 268 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З розрахунку заборгованості вбачається що протягом періоду з 01.09.2014 по 21.07.2020 банк неодноразово змінював відсоткову ставку в межах діапазону від 30% річних до 43,20% річних відповідач не був повідомлений про це.
Посилання позивача на те, що про зміну відсоткової ставки зазначено в Умовах та Правилах не заслуговує на увагу, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Посилання представника позивача на те, що відповідача було повідомлено про зміну відсоткової ставки шляхом направлення смс-повідомлень не підтверджено доказами та не свідчить про належне повідомлення відповідача про зміну умов договору.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
При цьому, право на зміну відсоткової ставки в односторонньому порядку не є абсолютним, так як кредитним договором повинно бути чітко передбачено на який розмір може збільшуватися відсоткова ставка, оскільки не зрозуміло чому саме в такому розмірі нараховується відсоткова ставка на суму заборгованості.
Доказів належного повідомлення позивача про зміну відсоткової ставки за кредитом позивачем не надано. За таких обставин, розрахунок позивача щодо нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредиту відсотків за збільшеним розміром не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а відтак, розрахунок нарахованих відповідачу відсотків не можна вважати правильним.
При зверненні до суду з даним позовом АТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про стягнення з відповідача 18621,11 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту. При цьому, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості (03 липня 2009 по 11 серпня 2020) банк погашав відсотки за рахунок тіла кредиту (четверта колонка вказаного розрахунку) (а.с.7-18). Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем не надано. Такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.
Отже, шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту банк безпідставно збільшив тіло кредиту. Таким чином, відповідач не знаючи постійно сплачував кошти, які позивач безпідставно направив на погашення тіла кредиту, яке утворилося як «Відсотки погашені за рахунок кредиту» у розмірі 24 137,24 грн.
У зв'язку з цим, у позивача і утворилася неіснуюча заборгованість по тілу кредиту у розмірі 18 621,11 грн.
З врахуванням того, що банк безпідставно до тіла кредиту зарахував нараховані відсотки, суд вважає, що банк не довів наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 18621,11 грн. та 916 грн. 45 коп. заборгованості за нарахованими відсотками, 3654 грн. 32 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право позивача не порушене, тому позов задоволенню не підлягає.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Враховуючи, що в позові відмовлено, судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.07.2009 в розмірі 23 191,88 грн. станом на 11.08.2020 відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 25.06.2021.
Суддя О.О. Ніколаєнко