463/4440/21
2/465/2883/21
про направлення справи за підсудністю
24.06.2021року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до СК ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з участю третьої особи: Моторного(транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати страхового відшкодування -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СК ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з участю третьої особи: Моторного(транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати страхового відшкодування.
14.05.2021 року ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова Гирича С.В. дану цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Франківського районного суду м.Львова.
З ухвали судді Личаківського районного суду м.Львова Гирича С.В. від 14.05.2021 року вбачається, що дана справа підсудна Франківському районному суду м.Львова, оскільки зареєстроване місце проживання позивача(споживача) ОСОБА_1 є на території Франківського району м.Львова
Дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що дана цивільна справа помилково направлена Личаківського районного суду м.Львова до Франківського районного суду м.Львова з огляду на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За загальним правилом про підсудність за ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування,якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Зі змісту ст. 28 ЦПК України вбачається, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищезазначене та з огляду матеріалів справи вважаю, що не було встановленні обставин щодо підсудності такої справи Франківському районному суду м.Львова, а покликання представника позивача щодо підсудності даної справи Франківському районному суду м.Львову на ч.5 ст.28 ЦПК України та ЗУ «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Отже, з огляду на зазначене, вважаю, що матеріали зазначеної цивільної справи було помилково направлено до Франківського районного суду м.Львова.
Оскільки місцезнаходженням відповідача за адміністративно-територіальним поділом не відносяться до території Франківського районного суду м.Львова, а місцем заподіяння шкодивідбулось на території, що належить до підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області, що свідчить постанова судді від 19.11.2020 року, а тому приходжу до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до СК ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з участю третьої особи: Моторного(транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати страхового відшкодування підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області як помилково направлені до Франківського районного суду м.Львова.
Разом з тим, враховуючи, що дана справа направлена Личаківським районним судом м.Львова до Франківського районного суду м.Львова з порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, а тому перенаправлення справи за належною підсудністю не може вважатися спором про підсудність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За нормами ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 187, 260, 261, 354 ЦПК України -
постановив:
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до СК ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з участю третьої особи: Моторного(транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати страхового відшкодування напарити для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова.
Суддя Мартинишин М.О.