Номер провадження2/465/208/21
Справа № 465/7265/16-ц
судового засідання
"25" червня 2021 р. Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Суддею Франківського районного суду м.Львова Кузем В.Я. 24.01.2017 року у справі відкрито провадження.
В подальшому матеріали справи перебували у провадженні судді Масендича В.В. та Козюренка Р.С.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 22/Р від 25.03.2019 року, вказану цивільну справу передано судді Мартьяновій С.М. Ухвалою судді від 05.04.2019 року прийнято справу до свого провадження та призначити судове засідання.
Справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони належним чином та у встановлені нормами ЦПК України строки, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. У відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
У судове засідання 25.06.2021 року, позивач не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, суд вичерпав наявні у нього можливості забезпечити явку позивача в судові засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦПК України, яка відтворює конституційне положення про право на судовий захист, у випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи або державних чи суспільних інтересів.
Статтею 210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження-не пізніше наступного для з дня закінчення такого строку.
За змістом ч. 4, 5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду за таких умов у сукупності: належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився в судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом міститься також у статті 13 ЦК України.
Відповідно до ч.6 ст.13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Будучи ініціатором даного судового провадження, маючи інформацію про дату час та місце судового засідання, представник позивач в підготовчі судові засідання не з'являється.
За правилами ч.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Окремо слід зазначити, що згідно ч. 2 ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду.
Керуючись статтями 13, 44, 58, 247, 257, 259 ЦПК України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст.354 ЦПК України.
Суддя Мартьянова С.М.