№566/1259/16-к
24 червня 2021 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області в ході розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , із загальною повною середньою освітою, одруженого, приватного підприємця, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає, не депутата, раніше не судимого, -
у зв'язку із закінченням строків давності ,-
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_9 , 03 квітня 2016 року близько 16.00 год., знаходився неподалік огородньої ділянки, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Перебуваючи там, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з приводу знаходження домашньої птиці, що належить ОСОБА_4 на огородній ділянці ОСОБА_6 . Саме в цей момент у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_6 та умисно, застосовуючи при цьому фізичну силу, обома руками схопив його за верхній одяг та шию, після чого повалив останнього на землю. В той час коли ОСОБА_6 знаходився на землі, у положенні лежачи на спині, ОСОБА_4 продовжив наносити йому тілесні ушкодження, а саме кулаками правої та лівої рук наніс два удари в обличчя і за допомогою дерев'яної палиці намагався останнього придавити до землі. Піднявшись, ОСОБА_4 перебував біля лежачого ОСОБА_6 та наніс останньому один удар правою ногою в ділянку правої сторони тулуба.
В результаті злочинних дій, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у вигляді перелому шостого ребра справа, поєднаного із розташованим в цій проекції крововиливом правої бокової поверхні грудної клітки (який є місцем прикладання травмуючої сили) та які відповідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року №6, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров'я.
Група тілесних ушкоджень в ділянці нижньої щелепи, яка включає забій м'яких тканин, рану слизової оболонки нижньої губи та підвивихи 1.3, 2.3 зубів, відносяться в сукупності до легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року №6, відносяться в сукупності до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Садна на шиї зліва та два крововиливи на передній поверхні грудної клітки зліва і справа від грудини, як в сукупності, так і кожне окремо, згідно п.2.3.5 вищевказаних судово-медичних «Правил» відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_8 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України, як умисні, що виразилися в заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
25 травня 2021 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в якому вона просить закрити кримінальне провадження № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
(а.с.164, т.2)
В судовому засіданні, 24 червня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 122 КК України по обвинуваченню відносно нього в зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлений.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала подане клопотання та просить закрити кримінальне провадження в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_6 і його представник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти закриття кримінального провадження № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та звільнення ОСОБА_4 у зв'язку з цим від кримінальної відповідальності.
Прокурор вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення останього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 122 КК України на підставі ст. 49 КК України і закриття у звязку із цим кримінального провадження № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК Українипідлягає до задоволення.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності підставним та підлягаючим до задоволення з слідуючих підстав.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст.12 та частину першу ст.49 КК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 49 КК (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до положень ст.12 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч.1 ст.122 КК України, передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, згідно з положеннями ст.12 КК України (в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII) кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, тобто з 06 квітня 2016 року і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Дані про ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування або суду чи вчинення останнім нового кримінального правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
В силу вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 р. № 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Таким чином, суд вважає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 49 КК України є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом, ОСОБА_4 , в судовому засіданні роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілого у зв'язку із закриттям кримінального провадження підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведенного,
керуючись ст. 49, 12, 122 КК України, ст. 285, ч.ч.3,4 ст.288 КПК України,
суд ,-
Кримінальне провадження № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 12016180210000146, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 квітня 2016 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_6 право звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області на ухвалу суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1