м. Вінниця
25 червня 2021 р. Справа № 120/134/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 подану з метою здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність посадових осіб Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відсутності контролю за законністю, повнотою і своєчасністю дій державного виконавця при виконанні виконавчого листа за № 802/3745/15-а виданого Вінницьким апеляційним адміністративним судом 12 квітня 2016 року - протиправною. Зобов'язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити міри контролю за виконанням виконавчого листа за № 802/3745/15-а.В решті позовних вимог відмовлено.
18.06.2021 року позивачем до суду подано заяву "Про бездіяльність та судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі", згідно якої позивач просить:
- поновити строк звернення до суду із даною заявою, у зв'язку із карантинними обмеженнями;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення суду від 20.03.2020 року по справі № 120/134/19-а, та порушення його прав, як стягувача;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у строк 10 діб звіт про виконання судового рішення;
- винести окрему ухвалу щодо відповідача, відносно неналежного виконання судових рішень, що стали причиною звернення до ЄСПЛ.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020 року його адміністративний позов задоволено частково. За результатами розгляду справи, Вінницьким окружним адміністративним судом 30.07.2020 року видано виконавчий лист № 120/134/19-а. Враховуючи, що станом на день звернення позивача з даною заявою рішення суду залишається не виконаним, останній вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить з наступного.
Стаття 129-1 Конституції України гарантує, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відтак, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
У зв'язку з цим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб'єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 552/6254/16-а.
Щодо правової природи заяви ОСОБА_1 суд враховує, що розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, а нормами статей 382- 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (частина 2 статті 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
У заяві від 18.06.2021 ОСОБА_1 ініціює здійснення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі № 120/.134/19-а як у спосіб передбачений статтею 382 КАС України (зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду) так і у спосіб передбачений статтею 383 КАС України (визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення від 20.03.2020 та постановлення окремої ухвали з метою реагування на допущені ним порушення вимог закону).
Передбачивши у статтях 382 - 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.
Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку статті 382 КАС України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені статтею 167 КАС України.
Натомість частина 2 статті 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.
Строків для подання заяви на підставі статті 382 КАС України Кодексом не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику.
Крім того і судові рішення які приймаються за результатом розгляду питань передбачених статтями 382 та 383 КАС України є різними. Зокрема розглядаючи заяву в порядку статті 382 КАС України, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.
За результатом розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України, суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі статті 249 КАС України.
Узагальнюючи вказане суд доходить висновку, що встановлення статтями 382 - 383 Кодексу адміністративного судочинства України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Тому, беручи до уваги викладене, їх об'єднання в одній заяві є недопустимим. Цей недолік заяви позивача унеможливлює її розгляд, що в силу частини 2 статті 167 КАС України та частини 5 статті 383 КАС України є підставою для повернення заяви заявнику.
Також суд враховує, що позивачем не дотримано вимог процесуального закону (стаття 383 КАС України), що встановлюють стандарти обґрунтування підстав поданої ним заяви в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Згідно частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (частина 3 статті 383 КАС України). Водночас, позивачем до заяви окрім копії пенсійного посвідчення, посвідчення учасника бойових дій, членського квитка Української спілки ветеранів Афганістану та фіскального чеку, не надано жодного належного та допустимого доказу.
Згідно частини 5 статті 383 КАС України недолік заяви у частині обґрунтування є підставою для її повернення заявнику.
Стосовно зобов'язання відповідача подати звіт у строк 10 діб про виконання судового рішення від 20.03.2020 року у справі № 120/134/19-а, з даного приводу належним буде зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Таким чином, аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
В даному ж випадку, позивачем не надано жодних доказів щодо невиконання рішення суду та необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю.
Одночасно, відповідно до статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в обраний ним спосіб та огляду на встановлені недоліки форми і змісту, заява "Про судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі" підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 167, 248, 382, 383 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 "Про бездіяльність та судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі" повернути заявнику.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна