вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/734/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем 2018”
про розірвання договору та стягнення 1 724 724,23 грн.
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Чернявський Д.Є. (ордер ПТ № 156782 від 08.09.2020 року);
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області 26.03.2020 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем 2018” про розірвання договору підряду на виконання монтажних робіт з монтажу металоконструкцій № 0033-19 від 15.11.2019 року та стягнення 1 676 827,85 грн. заборгованості за спірним договором з яких 1 291 234,64 грн. сума перерахованих авансових платежів, роботи на яку виконані не були, 374 686,00 грн. пені та 10 907,21 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомерської області.
У зв'язку з надходженням апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2020 року у справі № 911/734/20, матеріали справи № 911/734/20 були надіслані до Північного апеляційного господарського суду для перегляду вищезазначеної ухвали в апеляційному порядку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.03.2020 року задоволено, ухвалу від 30.03.2020 року скасовано, а справу № 911/734/20 повернуто до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Після повернення матеріалів справи № 911/734/20 до Господарського суду Київської області, справу № 911/734/20 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.
Ухвалою суду від 04.11.2020 року у справі № 911/734/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем у встановлений судом строк подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 21.12.2020 року.
Відповідач в підготовче засідання 21.12.2020 року не з'явився, сторони вимог ухвали суду від 23.11.2020 року не виконали.
Однак, у зв'язку з відсутністю фінансування на відправлення поштової кореспонденції, ухвалу від 23.11.2020 року не було надіслано сторонам по справі, що підтверджується довідкою від 07.12.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020 року підготовче засіданні у справі № 911/734/20 відкладалось на 18.01.2021 року.
У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному підготовче засідання 18.01.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 року підготовче засідання призначено на 08.02.2021 року.
Відповідач в підготовче засідання 08.02.2021 року не з'явився, вимог ухвали суду від 23.11.2020 року не виконав. Підготовче засідання відкладалось на 24.02.2021 року.
В судовому засіданні 24.02.2021 року судом оголошувалась ухвала про відкладення підготовчого засідання у справі на 10.03.2021 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Окрім того, в наступне підготовче засідання сторін викликано ухвалою від 24.02.2021 року.
У зв'язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 10.03.2021 року не відбулося.
Ухвалою від 18.03.2021 року підготовче засідання призначено на 05.04.2021 року.
02.04.2020 року представником позивача подано письмові пояснення по суті спору.
05.04.2021 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1 724 724,23 грн. яких 1 291 234,64 грн. сума перерахованих авансових платежів, роботи на яку виконані не були, 425 538,87 грн. пені та 7 950,72 грн. 3% річних, яка прийнята судом. До заяви додано уточнений розрахунок пені та 3% річних.
Таким чином, предметом розгляду даного спору є вимоги про стягнення з відповідача 1 724 724,23 грн. яких 1 291 234,64 грн. сума перерахованих авансових платежів, роботи на яку виконані не були, 425 538,87 грн. пені та 7 950,72 грн. 3% річних.
05.04.2021 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовчому засіданні 05.04.2021 року розгляд справи відкладався на 21.04.2021 року, про що зазначено в протоколі. Окрім того, в наступне підготовче засідання сторін викликано ухвалою від 05.04.2021 року.
В судовому засіданні 21.04.2021 року позивач позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі. Також зазначив і про те, що повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 21.04.2021 року не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.05.2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2021 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання 14.05.2021 року не з'явився.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 14.05.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд
15.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” (далі - позивач, за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астем 2018» (далі - відповідач, за договором - Підрядник) було укладено договір підряду на виконання монтажних робіт з монтажу металоконструкцій № 0033-19 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у межах договірної ціни (п. 2.1. Договору) на свій ризик, зі своїх матеріалів та з використанням власного обладнання-устаткування, робочої сили в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи з монтажу металевих конструкцій «Будівництво офісно-складської будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 127Г». Загальна вага металевих конструкцій складає - 151,865 тонн.
Загальна вартість робіт, що є предметом Договору, визначається Сторонами та складає: 1 322 270,00 грн. з врахуванням ПДВ. У визначену вартість входить вартість монтажу металевих конструкцій (п. 2.1 Договору).
Вартість окремих видів та етапів робіт, що є предметом Договору, визначається Сторонами згідно Договору (п. 2.2 Договору).
Замовник здійснює оплати після підписання актів виконаних робіт КБ2, КБ3 (п. 2.4 Договору).
Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу металевих конструкцій до 12.12.2019 року, на протязі календарних днів з моменту авансу при умові своєчасного фінансування Замовником (п. 3.1 Договору).
Підрядник зобов'язаний інформувати Замовника про всі обставини, які перешкоджають або які ставлять під загрозу виконання умов Договору (п. 4.2.3 Договору).
Згідно п. 4.2.4 Договору Підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок дефекти (недоліки) результатів виготовлення металевих конструкцій, які виникли як під час виконання робіт, так і протягом гарантійного строку з причини недостатньої якості їх виконання.
Договір вступає в дію з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору 19.11.2019 року сторонами було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, згідно якого відповідачем було здійснено монтаж металевих конструкцій для офісно-складської будівлі по вул. О. Онікієнка 127Г, м. Бровари, Київської області на суму 620 494,46 грн.
21.11.2019 року позивачем було перераховано відповідачу кошти в розмірі 620 494,46 грн. згідно платіжного доручення № 1219, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000044 від 15.11.2019 року на суму 620 494,46 грн.
02.12.2019 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода № 1), яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, якою доповнено п. 1.1.3 Договору та п. 1.1.2 Договору наступним. Підрядник додатково виготовляє та монтує згідно креслень КМД - 13,185 тон металевих конструкцій адміністративно-побутового блоку «Будівництво офісно-складської будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 127Г». Загальна вартість додаткових робіт складає - 569 666,23 грн. з ПДВ, що включає виготовлення металевих конструкцій, ґрунтування, доставку і монтаж (п. 1 Додаткової угоди № 1).
У склад робіт входить розробка робочої документації розділу КМ, КМД, виготовлення металоконструкцій (включаючи 3-ю ступінь очистки, ґрунтування металоконструкцій грунтом ГФ-021 ГОСТ 24.3-24248561-022-2011), доставку металоконструкцій на майданчик будівництва і їх монтаж) (п. 2 Додаткової угоди № 1).
Інші умови Договору підряду № 0033-19 від 15.11.2019 року, які не змінено цією Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 3 Додаткової угоди № 1).
На виконання Додаткової угоди № 1, 03.12.2019 року позивачем було перераховано відповідачу 569 666,23 грн. згідно платіжного доручення 1258, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000049 від 02.12.2019 року на суму 569 666,23 грн.
04.12.2019 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 (далі - Додаткова угода № 2), яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, якою доповнено розділ п. 1.1.3 Договору та п. 1.1.2 Договору наступним. Підрядник додатково виготовляє згідно креслень КМД - 8,6 тон металевих конструкцій фахверку «Будівництво офісно-складської будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 127Г». Загальна вартість додаткових робіт складає - 371 568,41 грн. з ПДВ, включачи виготовлення металевих конструкцій, ґрунтування, доставку і монтаж (п. 1 Додаткової угоди № 2).
У склад робіт входить розробка робочої документації розділу КМ, КМД, виготовлення металоконструкцій (включаючи 3-ю ступінь очистки, ґрунтування металоконструкцій грунтом ГФ-021 ГОСТ 24.3-24248561-022-2011), доставку металоконструкцій на майданчик будівництва і їх монтаж) (п. 2 Додаткової угоди № 2).
Інші умови Договору підряду № 0033-19 від 15.11.2019 року, які не змінено цією Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 3 Додаткової угоди № 2).
На виконання Додаткової угоди № 2, позивачем 06.12.2019 року було перераховано відповідачу 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1276 та 10.12.2019 року 171 568,14 грн. згідно платіжного доручення № 1284 в загальній сумі 371 568,41 грн., на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000050 від 04.12.2019 року на суму 371 568,41 грн.
29.01.2020 року сторонами було укладено додаткову угоду № 3 (далі - Додаткова угода № 3), яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, п. 1 якої доповнено розділ п. 1.1.3 Договору наступним: Підрядник додатково виконує додаткові роботи згідно внесених змін в креслення КМД, а саме: Підрядник додатково виконує додаткові роботи згідно внесених змін в креслення КМД, а саме:
- влаштування закладних деталей для фахверкових колон на самороспірних анкерах, у кількості -12 шт., вартість яких складає -1 200,00 грн, з урахуванням ПДВ за 1 шт. Загальна вартість складає - 14 400,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- влаштування фасадних оголовків колон у кількості - 42 шт., вартість яких складає - 936,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 шт. Загальна вартість складає - 39 312,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- вартість кутника 75x5 у кількості 508 кг - 8 382,00 грн., з урахуванням ПДВ;
- вартість анкерів МІ6x200-110 в комплекті з шайбами та гайками - 2 564,00 грн., з урахуванням ПДВ.
- Загальна вартість додаткових робіт по цій додатковій угоді складає - 64 658,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Інші умови Договору підряду № 0033-19 від 15.11.2019 року, які не змінено цією Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 2 Додаткової угоди № 3).
06.02.2020 року сторонами було укладено додаткову угоду № 4 (далі - Додаткова угода № 4), яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, п. 1 якої доповнено розділ п. 1.1.3 Договору наступним: Підрядник додатково виконує роботи згідно внесених змін в креслення КМД, а саме виготовлення і монтаж додаткових металоконструкцій віконних фахверків та вентиляційної решітки по осі 21 в об'ємі - 420 кг. Загальна вартість додаткових робіт по цій Угоді складає 18 146,37 грн. з врахуванням ПДВ.
Інші умови Договору підряду № 0033-19 від 15.11.2019 року, які не змінено цією Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 2 Додаткової угоди № 4).
06.02.2020 року позивачем було перераховано відповідачу 350 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1459, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000007 від 30.01.2020 року на суму 350 000,00 грн.
Відтак, відповідачем було виставлено до сплати рахунки-фактури на загальну суму 1 911 729,10 грн.
На виконання умов Договору з врахуванням усіх Додаткових угод позивачем за період з 21.11.2019 року по 06.02.2020 року було перераховано відповідачу 1 911 729,10 грн.
Однак, відповідач, в порушення умов Договору, належним чином виконав погоджені роботи лише на суму 620 494,46 грн. згідно акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 19.11.2019 року, решта погоджених Договором та Додатковими угодами робіт залишились невиконаними.
У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі суми сплаченого авансу 1 291 234,64 грн. (1 911 729,10 грн. - 620 494,46 грн.), роботи на яку виконані не були.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений Договір за правовою природою є договором підряду, за яким, згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язуєтьс свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язує прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, додаткові угоди не містять умов щодо зміни строків виконання погоджених додаткових робіт, а тому відповідач повинен був завершити усі роботи, в тому числі погоджені Додатковими угодами № 1 та № 2, укладені 02.12.2019 року та 04.12.2019 року, не пізніше 11.12.2019 року, як це передбачено п. 3.1 Договору.
Відтак, строк виконання робіт, погоджених Додатковими угодами № 3 та № 4, що укладені в січні та лютому 2020 року, сторонами встановлений не був.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Враховуючи вищезазначене, відповідач повинен був виконати погоджені Додатковими угодами № 3 та № 4 роботи протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
11.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н від 11.03.2020 року про надання інформації про хід та стан виконання робіт в рамках Договору, яка отримана відповідачем 13.03.2020 року, проте, залишена останнім без відповіді та задоволення.
Також Підрядник, у відповідності до п. 4.2.3 Договору, не інформував Замовника про наявність обставин, які перешкоджають або які ставлять під загрозу виконання умов Договору.
З огляду на обставини спору, мала місце попередня оплата погоджених робіт, які частково невиконані, що надає позивачу право вимагати повернення передплачених коштів та відмовитись від прийняття виконання відповідачем решти набутих за Договором та Додатковими угодами зобов'язань.
19.03.2020 року позивач надіслав відповідачу вимогу б/н від 18.03.2020 року, в якій повідомив про розірвання Договору та просив повернути протягом семи днів сплачені кошти в сумі 1 291 234,64 грн., роботи на яку виконані не були, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, зважаючи на те, що вимога позивача щодо повернення авансу в сумі 1 291 234,64 грн. відповідачем залишена без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить розірвати спірний Договір та стягнути з відповідача 1 291 234,64 грн. попередньої оплати на яку Роботи не були виконані.
Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення сплачених ним коштів на виконання робіт та розірвання договору, свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем решти зобов'язань за Договором та Додатковими угодами, оскільки порушення відповідачем істотних умов Договору, є підставою для позивача, з огляду на ст. ст. 612, 615, 651, 849 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України, відмовитись від Договору та вимагати повернення передплаченої суми на яку Роботи виконані не були.
Зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту своєчасного виконання робіт за Договором та Додатковими угодами, що є істотним порушенням відповідачем умов договору, суд дійшов висновку про розірвання спірного Договору.
Частиною 2 ст. 622 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 Цивільного кодексу України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Отже, відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання, оскільки припинення зобов'язання в силу відмови кредитора від прийняття простроченого виконання тягне і припинення зустрічного зобов'язання сторони, яка відмовилася від прийняття виконання. Проте, у випадку, коли сторона, яка відмовилася від прийняття виконання, своє зобов'язання виконала раніше, наступають наслідки, передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 1 291 234,64 грн. не повернув, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 291 234,64 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, покладених на нього зобов'язань за Договором, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 425 538,87 грн. пені на підставі п. 6.2.1 Договору за період з 21.12.2019 року по 23.03.2020 року, нарахованих на суму 2 263 504,64 грн. (вартість робіт погоджених п. 2.1 Договору та пунктами 1 Додаткових угод № 1 та № 2) та 7 950,72 грн. 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 12.12.2019 року по 23.03.2020 року, нарахованих на суму 941 234,64 грн.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України ).
Видами забезпечення виконання зобовязання, за змістом положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а ч. 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
Пунктом 6.2.1 Договору сторони передбачили, що за порушення з вини Підрядника строків виконання робіт, що є предметом Договору, штрафні санкції наступають на 10-й день прострочення строків, та Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,2 % вартості робіт (дефектних робіт) за кожен день прострочення.
Оскільки, дефектних робіт виявлено не було, позивач правомірно нараховує пеню виходячи саме з вартості робіт, погоджених п. 2.1 Договору та п. 1 Додаткових угод № 1 та № 2, що разом становить 2 263 504,64 грн.
Оскільки, розмір пені за порушення негрошового зобов'язання - порушення з вини Підрядника строків виконання робіт, відповідає нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені, розмір якої погоджений Договором, яка становить 425 538,87 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання будівельних робіт, в межах яких відповідач повинен був виконати погоджені сторонами роботи.
Зобов'язання виконати роботи за своєю природою не є грошовим зобов'язанням.
Відтак, стягнення з відповідача суми попередньої оплати, перерахованої за спірним Договором, починаючи з 12.12.2019 року не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.
Однак, зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, враховуючи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання обов'язку боржником не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, стало грошовим на 8-й день після надіслання вимоги про повернення коштів (надіслано 19.03.2020 року), а саме 27.03.2020 року, відтак, вимоги про стягнення 3% річних є правомірними та обґрунтованими починаючи з 27.03.2020 року, а позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 12.12.2019 року по 23.03.2020 року, тобто за період, коли прострочення виконання грошового зобов'язання ще не настало.
У зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення 3 % річних в сумі 7 950,72 грн. задоволенню не підлягає.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині розірвання Договору та в стягнення 1 716 773,51 грн. з яких: 1 291 234,64 грн. суми попередньої оплати товару, на яку роботи не були виконані, 425 538,87 грн. пені. В решті вимог про стягнення 7 950,72 грн. 3% річних позов задоволенню не підлягає.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 року № 911/734/20 доручено суду першої інстанції розподілити суму судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, відшкодування витрат по сплаті судового збору за поданий позов та апеляційну скаргу, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 29 946,63 грн. (2 102,00 грн. за немайнову вимогу, 25 751,59 грн. за майнову вимогу, 2 093,04 грн. за апеляційну скаргу).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем 2018” про розірвання договору та стягнення 1 724 724,23 грн. задовольнити частково.
2. Розірвати договір підряду на виконання робіт з монтажу металоконструкції № 0033-19 від 15.11.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Астем 2018”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем 2018” (10029, Житомирська обл., м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 55 А, код 42031518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” (07403, Київська обл., м. Бровари, вул Онікієнка Олега, буд. 127 Г, код 42076035) 1 291 234 (один мільйон двісті дев'яносто одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 64 коп. попередньої оплати, 425 538 (чотириста двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 87 коп. пені та 29 946 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 63 коп. судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Мирові теплові технології” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астем 2018” про стягнення 7 950,72 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 28.05.2021 р.
Суддя Т.П. Карпечкін