25 червня 2021 року
м. Харків
справа № 628/161/21
провадження № 22-ц/818/3593/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Тичкової О.Ю., Хорошевського О.М.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2021 року у складі судді Демченко І.М.,-
21.01.2021 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі за текстом АТ «А-БАНК», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка утворилася станом на 27.11.2020 у розмірі 24 955 грн 33 коп, з яких: 14833,50 грн - заборгованість за кредитом; 9671,83 грн - заборгованість за відсотками, 450 грн. - штраф
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2021 року позов Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 14 833,50 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1249,43 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «А-БАНК» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку підтвердив під підпис факт ознайомлення з умовами банківських послуг та зобов'язалась і в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до цих Правил.
Зазначає, що боржник активно користувався цим кредитом, а тому ознайомлений з умовами договору.
Крім того, вказує, що до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, процентна ставка, тощо. Цей паспорт підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не подавав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
З апеляційної скарги убачається, що рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2021 рокуоскаржується апелянтом в частині відмови у задоволені позову про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу.
В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично отримані та використані кошти, однак в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 14 833,50 грн. Оскільки наявні у матеріалах справи Умови та Правила, які передбачали сплату процентів, пені комісій не містять підпису відповідача, їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Такі висновки суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом установлено, що 12.09.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку (а.с.6 зворот).
До цієї анкети-заяви банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщених на сайті http://а-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Паспорт споживчого кредиту за програмою « Кредитна картка» та Тарифи користування кредитною карткою «Зелена» (а.с.6 ( зворот -16).
Зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконував та pгідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № SAMABWFC10072912334 dsl 12.09.2019 станом на 27.11.2020 складає 24 955 грн 33 коп, яка складається наступного:
14833,50 грн - заборгованість за кредитом;
9671,83 грн - заборгованість за відсотками,
450 грн - штрафи (а.с.6).
Як на підставу позовних вимог, АТ «А-Банк» посилалось на те, що між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 12.09.2019, шляхом підписання анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Проте, зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконував, тому наявні підстави для стягнення з нього заборгованості у загальному розмірі 24955,33 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» вбачається, що в розділі «підпис споживача» зазначено: «Підпис клієнта: ОСОБА_1 , 12.09.2019 в 14.53 Підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 05 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг, Дата, ПІБ, підпис».
Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст.638 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що паспорт споживчого кредиту «Кредитна карта» не містить підпису відповідача, а тому не може розцінюватися як складовою кредитного договору, оскільки між сторонами було укладено договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Підписавши паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 добровільно погодився на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання, відсотків за користування кредитом та застосування неустойки у разі порушення грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № SAMABWFC10072912334 dsl 12.09.2019 станом на 27.11.2020 складає 24 955 грн 33 коп, яка складається наступного: 14833,50 грн - заборгованість за кредитом; 9671,83 грн - заборгованість за відсотками, 450 грн - штрафи (а.с.6).
З вказаного розрахунку вбачається, що проценти за користування грошовими коштами банк нараховував за процентною ставкою, що відповідає процентній ставці, яка зазначена в паспорті споживчого кредиту.
Висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача за кредитним договором процентів за користування кредитом та суми штрафу у зазначеному у Паспорті кредиту розмірі, не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга АТ «А-БАНК» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам та штрафу - скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку цієї заборгованості за кредитним договором від 27.11.2020 у розмірі 10 121,83 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141, п.п. «б», «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадках скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції; розподіляє судові витрати , понесені у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги задоволено на 40, 56 %. З 24955, 33 грн. до 10121,83 грн. При подачі позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн.., а за подання апеляційної скарги - 3 153 грн. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 825,57 грн. ( 40,56% від 2102,00 грн.), а з урахуванням його перерозподілу у сумі 2102 грн. та 1278,86 грн (40,56% від 3153 грн.) - за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, п.2 ч.1 ст.374, п.п.2-4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389 ЦПК України , суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити.
Заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2021 рокув частині відмови у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами, штрафу та в частині стягнення судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (Код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 9 671 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 83 (вісімдесят три) коп. та штраф у сумі - 450 (чотириста п'ятдесят грн. , а всього: 10121 (десять тисяч сто двадцять одна) грн. 83 (вісімдесят три) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (Код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір, сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (Код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір, сплачений за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1278,86 (одна тисяча двісті сімдесят вісім ) грн.86 (вісімдесят шість ) коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3ст. 389 ЦПК України, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
О.М. Хорошевський