Справа № 643/8712/17 Головуючий суддя І інстанції Майстренко О. М.
Провадження № 22-ц/818/2592/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
16 червня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.,
суддів колегії: Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 10 листопада 2020 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2017 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року позов ПАТ «Альфа Банк» залишено без розглядую.
В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Капітал», який є правонаступником ПАТ «Альфа-банк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що посилання суду на ту обставину, що явка позивача булла визнана судом обов'язковою не може бути визнана підставою для залишення позову без розгляду.
Зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» було подано заяву про залучення її у якості правонаступника позивача, тому у суду не було законних підстав для залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України.
Вказує, що позов подано у 2017 році, до позовних вимог стягувача при повторному звернення до суду з позовом, можуть застосовуватись строки позовної давності, що в подальшому взагалі унеможливлює стягувачу реалізацію свого права на доступу до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що право вимоги до ОСОБА_1 у ТОВ «Вердикт Капітал» з'явилось у січні 2019 року, проте на протязі півтора року представники ТОВ «Вердикт Капітал» не з'являлись у судові засідання.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судове засідання та за відсутності поважних причин не з'явилися у судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню. При цьому як неповажну причину відсутності у судовому засіданні сторони відповідача ОСОБА_1 при розгляді скарги по суті, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів розцінює процесуальну поведінку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який самостійно залишив залу судового засідання під час розгляду скарги судом апеляційної інстанції і ніяких заяв про поважні причини своєї відсутності до суду не подав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції визначено порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України вказав, що представник позивача у судові засідання 15.04.2020 року, 11.08.2020 року, 10.11.2020 року не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодного разу не надавали підтвердження поважності неявки у судове засідання, заяви про відкладення слухання справи чи за їх відсутності не надали.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Порядок вручення судових повісток регламентовано статтею 130 ЦПК України, за якою у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.
Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, відповідно до зазначених норм закону залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання є можливим лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що про судові засідання, призначені на 11.08.2020 та 10.11.2020 року ПАТ «Альфа-Банк» судову повістку не отримувало.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду з клопотанням про залучення його до участі у справі, як правонаступника позивача.
Проте відомостей про те, що на день залишення позову банку без розгляду судом першої інстанції було вирішено питання про залучення ТОВ «Вердикт Капітал» у якості правонаступника матеріали справи не містять. Залишення без розгляду позову банку без вирішення заяви про заміну позивача його правонаступником покладає на ТОВ «Вердикт Капітал» непропорційний процесуальний тягар негативних наслідків від спливу позовної давності, які він не взмозі запобігти внаслідок відсутності доступу до суду по цій справі.
З огляду на те, що судом не було вирішено питання щодо залучення сторони у якості правонаступника, відсутність відомостей у справі про належне повідомлення позивача про розгляд справи, як це передбачено згаданими нормами ст.ст. 128-130 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
За правилами частин 1 та 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є гласність судового процесу; змагальність сторін; пропорційність, п.п. 3, 4, 6 ч. 2 ст. 2 ЦПК України.
За відсутності підтвердження дотримання вищевказаного законного порядку вручення судової повістки, та без вирішення заяви про заміну позивача правонаступником, суд першої інстанції не дотримався основних засад (принципів) цивільного судочинства та в межах розгляду справи не виконав завдання цивільного судочинства, визначеного вказаною нормою ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України..
Виходячи з принципів рівності сторін та пропорційності, ст.ст. 11, 12 ЦПК України, та враховуючи те, що суд першої інстанції порушив наведені вище норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року - скасувати.
Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 24 червня 2021 року.
Головуючий суддя В.Б.Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
О.М. Хорошевський.