Справа № 639/350/21 Головуючий суддя І інстанції Рубіжний С. О.
Провадження № 22-ц/818/3403/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, що виникають з сімейних відносин про розірвання шлюбу
23 червня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Рубіжного С.О., по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
20 січня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що 02 червня 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, актовий запис № 214. Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначала, що спільне життя у сторін не склалося, у зв'язку з тим, що сторони мають різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, втрачені відчуття любові та поваги. Подружні стосунки припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб існує формально.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явилися, позивач у своїй позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність, позов - задовольнити. Відповідачем надано заяву про слухання справи у його відсутність, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02 червня 2012 року у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 214.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначив, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції під час судового засідання не з'ясував і не перевірив обставини, що мають значення для справи. Суд не переконався, чи дійшли сторони примирення, чи поважними і вагомими є причини для розлучення, чи змінила свою думку позивач щодо розірвання шлюбу, чи доцільним буде зруйнувати сім'ю, в якій виховуються двоє малолітніх дітей, без надання строку для примирення.
Вказав, що проти розлучення він заперечує, тому що переконаний, що сім'я з позивачем може і повинна бути збережена. Більш того, на час ухвалення рішення вони вже примирилися і остаточно вирішили зберегти сім'ю.
Крім того зазначив, що позивач звернулася до суду внаслідок тимчасового розладу між ними, але вони вчасно з'ясували стосунки і дійшли примирення. Увесь час, доки позов про розірвання шлюбу перебував у провадженні суду, вони навіть не припиняли подружніх стосунків, продовжували жити разом, вести спільне господарство і виховувати дітей.
Послався на те, що йому стало відомо, що позивач не встигла своєчасно сповістити суд, що між ними відбулося примирення, оскільки 02.03.2021 з причини зайнятості на роботі не змогла з'явитися до судового засідання. Не розуміючи цього і не знаючи причини її неявки до суду, він розгубився засмутився і образився, тому помилково надав письмову згоду на розірвання шлюбу.
Зауважив, що дружина має намір звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про відмову від позову з подальшим закриттям провадження у справі на підставі положень, передбачених ст. 373 ЦПК України.
ОСОБА_2 не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
23 червня 2021 року під час розгляду скарги у судовому засіданні від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від позову.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, після роз'яснення правових наслідків відмови від позову, які пов'язані з неможливістю повторно звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу з тих самих підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява має добровільний характер, не порушує прав та інтересів третіх осіб, а тому підлягає задоволенню.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За правилами ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Матеріали справи свідчать про відсутність визначених у згаданих нормах цивільного процесуального права перешкод для прийняття відмови позивача від свого позову, що відповідає умовам ст. 206 ЦПК України, та в цілому також відповідає принципу диспозитивності.
Суд апеляційної інстанції також роз'яснює ОСОБА_2 наслідки відмови від позову, що у разі повторного звернення до суду за вирішенням спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, - буде відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 373, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року - визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 25 червня 2021 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
О.М. Хорошевський.